Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 18
Главa }i
1
1
Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного. Вины6 и4щетъ мyжъ хотS tлучи1тисz t другHвъ, на всsко же врeмz поноси1мь бyдетъ.
2
2
Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум. Не трeбуетъ премyдрости мyжъ скудоyменъ, занE пaче в0дитсz безyміемъ.
3
3
З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба. Е#гдA пріи1детъ нечести1вый во глубинY ѕHлъ, неради1тъ: нах0дитъ же є3мY безчeстіе и3 поношeніе.
4
4
Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік. ВодA глубокA сл0во въ сeрдцы мyжа, рэкa же и3зскaчущи и3 и3ст0чникъ жи1зни.
5
5
Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді. Чуди1тисz лицY нечести1вагw не добро2, нижE препод0бно ўкланsти првdное на судЁ.
6
6
Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття. ЎстнЁ безyмнагw прив0дzтъ є3го2 на ѕло2, ўстa же є3гw2 дeрзwстнаz призывaютъ смeрть.
7
7
Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його. ЎстA безyмнагw сокрушeніе є3мY, ўстнё же є3гw2 сёть души2 є3гw2.
8
8
[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.] Лэни6выz низлагaетъ стрaхъ: дyши же мужeй женaмъ под0бныхъ взaлчутъ.
9
9
Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. Не и3сцэлszй себE во свои1хъ дёлэхъ брaтъ є4сть погублsющему себE самaго.
10
10
Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю. И#з8 вели1чества крёпости и4мz гDне, къ немyже притекaюще првdницы возн0сzтсz.
11
11
Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці. И#мёніе богaту мyжу грaдъ твeрдъ, слaва же є3гw2 вельми2 присэнsетъ.
12
12
Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві. Прeжде сокрушeніz возн0ситсz сeрдце мyжу и3 прeжде слaвы смирsетсz.
13
13
Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі. И$же tвэщaетъ сл0во прeжде слhшаніz, безyміе є3мY є4сть и3 поношeніе.
14
14
Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому. Гнёвъ мyжа ўкрощaетъ рaбъ разyмный: малодyшна же человёка кто2 стерпи1тъ;
15
15
Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його? Сeрдце разyмнагw стsжетъ чyвствіе, ўшесa же мyдрыхъ и4щутъ смhсла.
16
16
Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання. Даsніе человёка распространsетъ є3го2 и3 съ си1льными посаждaетъ є3го2.
17
17
Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її. Првdный себє2 самaгw њглаг0лникъ во первосл0віи: є3гдa же приложи1тъ супостaтъ, њбличaетсz.
18
18
Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її. ПрекослHвіz ўтолsетъ молчали1вый и3 во властeхъ њпредэлsетъ.
19
19
Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними. Брaтъ t брaта помогaемь, ћкw грaдъ твeрдъ и3 выс0къ, ўкрэплsетсz же ћкоже њсновaное цaрство.
20
20
Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку. T плодHвъ ќстъ мyжъ насыщaетъ чрeво своE, и3 t плодHвъ ўстeнъ свои1хъ насhтитсz.
21
21
Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується. Смeрть и3 жив0тъ въ руцЁ љзhка: ўдержавaющіи же є3го2 снэдsтъ плоды2 є3гw2.
22
22
Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його. И$же њбрёте женY добрY, њбрёте благодaть, пріsлъ же є4сть t гDа тишинY.
23
23
Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.] И$же и3згонsетъ женY д0брую, и3згонsетъ благ†z: держaй же прелюбодёйцу безyменъ и3 нечести1въ.
24
24
З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо. Съ молє1ніи глаг0летъ ўб0гій, богaтый же tвэщaетъ жeстокw.
25
25
Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат. Мyжъ люб0венъ къ дрyжбэ, и3 є4сть дрyгъ прилэпи1выйсz пaче брaта.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.