Глава 5
|
|
1
|
|
Сину мій! дослухайся до мудрости моєї, і прихили вухо твоє до розуму мого, | |
2
|
|
щоб дотриматися розсудливости, і щоб вуста твої зберегли знання. [Не слухай улесливої жінки;] | |
3
|
|
тому що мед виливають вуста чужої дружини, і м’якша за єлей мова її; | |
4
|
|
але наслідки від неї гіркі, як полинь, гострі, як меч двогострий; | |
5
|
|
ноги її сходять до смерти, стопи її досягають пекла. | |
6
|
|
Якби ти захотів осягнути стежку життя її, то путі її непостійні, і ти не узнаєш їх. | |
7
|
|
Отже, діти, слухайте мене і не відступайте від слів уст моїх. | |
8
|
|
Тримай далі від неї путь твою і не підходь близько до дверей дому її, | |
9
|
|
щоб здоров’я твого не віддати іншим і років твоїх мучителеві; | |
10
|
|
щоб не насичувалися силою твоєю чужі, і труди твої не були для чужого дому. | |
11
|
|
І ти будеш стогнати після, коли плоть твоя і тіло твоє будуть виснажені, — | |
12
|
|
і скажеш: «навіщо я ненавидів наставляння, і серце моє зневажало викривання, | |
13
|
|
і я не слухав голоси вчителів моїх, не прихиляв вуха мого до наставників моїх: | |
14
|
|
ледь не впав я у всяке зло серед зібрання і суспільства!» | |
15
|
|
Пий воду з твоєї водойми і ту, яка тече з твого колодязя. | |
16
|
|
Нехай [не] розливаються джерела твої по вулиці, потоки вод — по площах; | |
17
|
|
нехай вони будуть належати тобі одному, а не чужим з тобою. | |
18
|
|
Джерело твоє нехай буде благословенним; і утішайся дружиною юности твоєї, | |
19
|
|
улюбленою ланню і прекрасною сарною: груди її нехай напувають тебе повсякчас, любов’ю її насолоджуйся постійно. | |
20
|
|
І для чого тобі, сину мій, захоплюватися сторонньою й обіймати груди чужої? | |
21
|
|
Бо перед очима Господа путі людини, і Він вимірює всі стежки її. | |
22
|
|
Беззаконного уловлюють власні беззаконня його, і в кайданах гріха свого він утримується: | |
23
|
|
він помирає без наставляння, і від великого безумства свого губиться. |