Глава 5
|
Главa є7
|
1
|
1
|
Сину мій! дослухайся до мудрости моєї, і прихили вухо твоє до розуму мого, | Сhне, моeй премyдрости внимaй, къ мои6мъ же словесє1мъ прилагaй ќхо твоE, |
2
|
2
|
щоб дотриматися розсудливости, і щоб вуста твої зберегли знання. [Не слухай улесливої жінки;] | да сохрани1ши мhсль бlгyю: чyвство же мои1хъ ўстeнъ заповёдаетъ тебЁ. |
3
|
3
|
тому що мед виливають вуста чужої дружини, і м’якша за єлей мова її; | Не внимaй ѕлёй женЁ: мeдъ бо кaплетъ t ўстeнъ жены2 блудни1цы, ћже на врeмz наслаждaетъ тв0й гортaнь: |
4
|
4
|
але наслідки від неї гіркі, як полинь, гострі, як меч двогострий; | послэди1 же горчaе жeлчи њбрsщеши, и3 и3з8wщрeнну пaче мечA nбою1ду џстра: |
5
|
5
|
ноги її сходять до смерти, стопи її досягають пекла. | безyміz бо н0зэ низв0дzтъ ўпотреблsющихъ ю5 со смeртію во ѓдъ, стwпh же є3S не ўтверждaютсz: |
6
|
6
|
Якби ти захотів осягнути стежку життя її, то путі її непостійні, і ти не узнаєш їх. | на пути6 бо живHтныz не нах0дитъ, заблуждє1нна же течє1ніz є3S и3 неблагораз{мна. |
7
|
7
|
Отже, діти, слухайте мене і не відступайте від слів уст моїх. | Нн7э u5бо, сhне, послyшай менE и3 не tриновє1нна сотвори2 мо‰ словесA: |
8
|
8
|
Тримай далі від неї путь твою і не підходь близько до дверей дому її, | далeче t неS сотвори2 пyть тв0й и3 не прибли1жисz ко двeремъ домHвъ є3S, |
9
|
9
|
щоб здоров’я твого не віддати іншим і років твоїх мучителеві; | да не предaстъ и3ны6мъ животA твоегw2, и3 твоегw2 житіS неми1лwстивымъ, |
10
|
10
|
щоб не насичувалися силою твоєю чужі, і труди твої не були для чужого дому. | да не насhтzтсz и3нjи твоеS крёпости, твои1 же труды2 въ д0мы чужды6z вни1дутъ, |
11
|
11
|
І ти будеш стогнати після, коли плоть твоя і тіло твоє будуть виснажені, — | и3 раскaешисz на послёдокъ тв0й, є3гдA и3стрyтсz плHти тёла твоегw2, и3 речeши: |
12
|
12
|
і скажеш: «навіщо я ненавидів наставляння, і серце моє зневажало викривання, | кaкw возненави1дэхъ наказaніе, и3 t њбличeній ўклони1сz сeрдце моE; |
13
|
13
|
і я не слухав голоси вчителів моїх, не прихиляв вуха мого до наставників моїх: | не послyшахъ глaса наказyющагw мS, и3 ко ўчaщему мS не прилагaхъ ќха моегw2: |
14
|
14
|
ледь не впав я у всяке зло серед зібрання і суспільства!» | вмaлэ бёхъ во всsцэмъ ѕлЁ посредЁ цRкве и3 с0нмища. |
15
|
15
|
Пий воду з твоєї водойми і ту, яка тече з твого колодязя. | Сhне, пjй в0ды t свои1хъ сосyдwвъ и3 t твои1хъ кладенцє1въ и3ст0чника: |
16
|
16
|
Нехай [не] розливаються джерела твої по вулиці, потоки вод — по площах; | да преизливaютсz тебЁ в0ды t твоегw2 и3ст0чника, во тво‰ же пути6 да происх0дzтъ тво‰ в0ды. |
17
|
17
|
нехай вони будуть належати тобі одному, а не чужим з тобою. | Да бyдутъ тебЁ є3ди1ному и3мBніz, и3 да никт0же чyждь причасти1тсz тебЁ. |
18
|
18
|
Джерело твоє нехай буде благословенним; і утішайся дружиною юности твоєї, | И#ст0чникъ твоеS воды2 да бyдетъ тебЁ тв0й, и3 весели1сz съ жен0ю, ћже t ю4ности твоеS: |
19
|
19
|
улюбленою ланню і прекрасною сарною: груди її нехай напувають тебе повсякчас, любов’ю її насолоджуйся постійно. | є3лeнь любвE и3 жребS твои1хъ благодaтей да бесёдуетъ тебЁ, твоs же да пред8и1детъ тебЁ и3 да бyдетъ съ тоб0ю во всsко врeмz: въ дрyжбэ бо сеS спребывazй ўмн0женъ бyдеши. |
20
|
20
|
І для чого тобі, сину мій, захоплюватися сторонньою й обіймати груди чужої? | Не мн0гъ бyди къ чуждeй, нижE њб8sтъ бyди њб8‰тіи не твоеS: |
21
|
21
|
Бо перед очима Господа путі людини, і Він вимірює всі стежки її. | пред8 nчи1ма бо сyть б9іима путіE мyжа, вс‰ же течє1ніz є3гw2 назирaетъ. |
22
|
22
|
Беззаконного уловлюють власні беззаконня його, і в кайданах гріха свого він утримується: | Законопреступлє1ніz мyжа ўловлsютъ: плени1цами же свои1хъ грэхHвъ кjйждо затzзaетсz. |
23
|
23
|
він помирає без наставляння, і від великого безумства свого губиться. | Сeй скончавaетсz съ ненакaзанными: t мн0жества же своегw2 житіS и3звeржетсz и3 погибaетъ за безyміе. |