|
Глава 8
|
Глава́ и҃
|
|
1
|
1
|
|
Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?
|
Тѣ́мже ты̀ премꙋ́дрость проповѣ́ждь, да ра́зꙋмъ послꙋ́шаетъ тебѐ.
|
|
2
|
2
|
|
Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;
|
На высо́кихъ бо крае́хъ є҆́сть, посредѣ́ же сте́зь стои́тъ:
|
|
3
|
3
|
|
вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:
|
при вратѣ́хъ бо си́льныхъ присѣди́тъ, во вхо́дѣхъ же пое́тсѧ.
|
|
4
|
4
|
|
«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!
|
Ва́съ, ѽ, человѣ́цы, молю̀, и҆ вдаю̀ мо́й гла́съ сынѡ́мъ человѣ́чєскимъ.
|
|
5
|
5
|
|
Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.
|
Оу҆разꙋмѣ́йте, неѕло́бивїи, кова́рство, ненака́заннїи же, приложи́те се́рдце.
|
|
6
|
6
|
|
Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;
|
Послꙋ́шайте менѐ: честна̑ѧ бо рекꙋ̀ и҆ и҆знесꙋ̀ ѿ оу҆сте́нъ пра̑ваѧ.
|
|
7
|
7
|
|
бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;
|
Ꙗ҆́кѡ и҆́стинѣ поꙋчи́тсѧ горта́нь мо́й, мє́рзки же предо мно́ю оу҆стны̀ лжи̑выѧ.
|
|
8
|
8
|
|
усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;
|
Съ пра́вдою всѝ глаго́лы оу҆́стъ мои́хъ, ничто́же въ ни́хъ стро́потно, нижѐ развраще́нно.
|
|
9
|
9
|
|
усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.
|
Всѧ̑ пра̑ва разꙋмѣва́ющымъ, и҆ пра̑ва ѡ҆брѣта́ющымъ ра́зꙋмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;
|
Прїими́те наказа́нїе, а҆ не сребро̀, и҆ ра́зꙋмъ па́че зла́та и҆скꙋше́на: и҆збира́йте же вѣ́дѣнїе па́че зла́та чи́ста.
|
|
11
|
11
|
|
тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
|
Лꙋ́чши бо премꙋ́дрость ка́менїй многоцѣ́нныхъ, всѧ́кое же честно́е недосто́йно є҆ѧ̀ є҆́сть.
|
|
12
|
12
|
|
Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.
|
А҆́зъ премꙋ́дрость всели́хъ совѣ́тъ, и҆ ра́зꙋмъ и҆ смы́слъ а҆́зъ призва́хъ.
|
|
13
|
13
|
|
Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.
|
Стра́хъ гдⷭ҇ень ненави́дитъ непра́вды, досажде́нїѧ же и҆ горды́ни, и҆ пꙋти̑ лꙋка́выхъ: возненави́дѣхъ же а҆́зъ развращє́нныѧ пꙋти̑ ѕлы́хъ.
|
|
14
|
14
|
|
У мене рада і правда; я розум, у мене сила.
|
Мо́й совѣ́тъ и҆ оу҆твержде́нїе, мо́й ра́зꙋмъ, моѧ́ же крѣ́пость.
|
|
15
|
15
|
|
Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;
|
Мно́ю ца́рїе ца́рствꙋютъ, и҆ си́льнїи пи́шꙋтъ пра́вдꙋ:
|
|
16
|
16
|
|
мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.
|
мно́ю вельмѡ́жи велича́ютсѧ, и҆ власти́тилїе мно́ю держа́тъ зе́млю.
|
|
17
|
17
|
|
Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;
|
А҆́зъ лю́бѧщыѧ мѧ̀ люблю̀, и҆́щꙋщїи же менѐ ѡ҆брѧ́щꙋтъ блгⷣть.
|
|
18
|
18
|
|
багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;
|
Бога́тство и҆ сла́ва моѧ̀ є҆́сть, и҆ стѧжа́нїе мно́гихъ и҆ пра́вда.
|
|
19
|
19
|
|
плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.
|
Лꙋ́чше є҆́сть плоди́ти менѐ, па́че зла́та и҆ ка́менїѧ дра́га: мои́ же плоды̀ лꙋ́чше сребра̀ и҆збра́нна.
|
|
20
|
20
|
|
Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,
|
Въ пꙋте́хъ пра́вды хождꙋ̀ и҆ посредѣ̀ сте́зь ѡ҆правда́нїѧ живꙋ̀,
|
|
21
|
21
|
|
щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]
|
да раздѣлю̀ лю́бѧщымъ мѧ̀ и҆мѣ́нїе, и҆ сокрѡ́вища и҆́хъ и҆спо́лню благи́хъ. А҆́ще возвѣщꙋ̀ ва́мъ быва̑ющаѧ на всѧ́къ де́нь, помѧнꙋ̀, ꙗ҆̀же ѿ вѣ́ка, и҆счестѝ.
|
|
22
|
22
|
|
Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку;
|
Гдⷭ҇ь созда́ мѧ [Є҆вр.: стѧжа́ мѧ.] нача́ло пꙋті́й свои́хъ въ дѣла̀ своѧ̑,
|
|
23
|
23
|
|
від віку я помазана, від початку, раніше буття землі.
|
пре́жде вѣ̑къ ѡ҆снова́ мѧ, въ нача́лѣ, пре́жде не́же зе́млю сотвори́ти,
|
|
24
|
24
|
|
Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води.
|
и҆ пре́жде не́же бє́здны содѣ́лати, пре́жде не́же произы́ти и҆сто́чникѡмъ во́дъ,
|
|
25
|
25
|
|
Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів,
|
пре́жде не́же гора́мъ водрꙋзи́тисѧ, пре́жде же всѣ́хъ холмѡ́въ ражда́етъ мѧ̀.
|
|
26
|
26
|
|
коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.
|
Гдⷭ҇ь сотворѝ страны̑ и҆ ненаселє́нныѧ, и҆ концы̑ населє́нныѧ поднебе́сныѧ.
|
|
27
|
27
|
|
Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні,
|
Є҆гда̀ гото́вѧше не́бо, съ ни́мъ бѣ́хъ, и҆ є҆гда̀ ѿлꙋча́ше прⷭ҇то́лъ сво́й на вѣ́трѣхъ,
|
|
28
|
28
|
|
коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні,
|
и҆ є҆гда̀ крѣ̑пки творѧ́ше вы̑шнїѧ ѡ҆́блаки, и҆ є҆гда̀ твє́рды полага́ше и҆сто́чники поднебе́сныѧ,
|
|
29
|
29
|
|
коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі:
|
и҆ є҆гда̀ полага́ше мо́рю предѣ́лъ є҆гѡ̀, да во́ды не ми́мѡ и҆́дꙋтъ оу҆́стъ є҆гѡ̀, и҆ крѣ̑пка творѧ́ше ѡ҆снова̑нїѧ землѝ, бѣ́хъ при не́мъ оу҆строѧ́ющи.
|
|
30
|
30
|
|
тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи,
|
А҆́зъ бѣ́хъ, ѡ҆ не́йже ра́довашесѧ, на всѧ́къ же де́нь веселѧ́хсѧ пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀ на всѧ́ко вре́мѧ,
|
|
31
|
31
|
|
радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими.
|
є҆гда̀ веселѧ́шесѧ вселе́ннꙋю соверши́въ, и҆ веселѧ́шесѧ ѡ҆ сынѣ́хъ человѣ́ческихъ.
|
|
32
|
32
|
|
Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої!
|
Нн҃ѣ оу҆̀бо, сы́не, послꙋ́шай менѐ: и҆ блаже́ни, и҆̀же пꙋти̑ моѧ̑ сохранѧ́тъ.
|
|
33
|
33
|
|
Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них.
|
Оу҆слы́шите премꙋ́дрость, и҆ оу҆мꙋдри́тесѧ, и҆ не ѿмещи́те.
|
|
34
|
34
|
|
Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх!
|
Блаже́нъ мꙋ́жъ, и҆́же послꙋ́шаетъ менѐ, и҆ человѣ́къ, и҆́же пꙋти̑ моѧ̑ сохрани́тъ, бдѧ́й при мои́хъ две́рехъ прⷭ҇нѡ, соблюда́ѧй пра́ги мои́хъ вхо́дѡвъ:
|
|
35
|
35
|
|
тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа;
|
и҆схо́ди бо моѝ и҆схо́ди живота̀, и҆ оу҆готовлѧ́етсѧ хотѣ́нїе ѿ гдⷭ҇а:
|
|
36
|
36
|
|
а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть».
|
согрѣша́ющїи же въ мѧ̀ нече́ствꙋютъ на своѧ̑ дꙋ́ши, и҆ ненави́дѧщїи мѧ̀ лю́бѧтъ сме́рть.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.