Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 8
Глава́ и҃
1
1
Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій? Тѣ́мже ты̀ премꙋ́дрость проповѣ́ждь, да ра́зꙋмъ послꙋ́шаетъ тебѐ.
2
2
Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях; На высо́кихъ бо крае́хъ є҆́сть, посредѣ́ же сте́зь стои́тъ:
3
3
вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері: при вратѣ́хъ бо си́льныхъ присѣди́тъ, во вхо́дѣхъ же пое́тсѧ.
4
4
«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій! Ва́съ, ѽ, человѣ́цы, молю̀, и҆ вдаю̀ мо́й гла́съ сынѡ́мъ человѣ́чєскимъ.
5
5
Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму. Оу҆разꙋмѣ́йте, неѕло́бивїи, кова́рство, ненака́заннїи же, приложи́те се́рдце.
6
6
Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда; Послꙋ́шайте менѐ: честна̑ѧ бо рекꙋ̀ и҆ и҆знесꙋ̀ ѿ оу҆сте́нъ пра̑ваѧ.
7
7
бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх; Ꙗ҆́кѡ и҆́стинѣ поꙋчи́тсѧ горта́нь мо́й, мє́рзки же предо мно́ю оу҆стны̀ лжи̑выѧ.
8
8
усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства; Съ пра́вдою всѝ глаго́лы оу҆́стъ мои́хъ, ничто́же въ ни́хъ стро́потно, нижѐ развраще́нно.
9
9
усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання. Всѧ̑ пра̑ва разꙋмѣва́ющымъ, и҆ пра̑ва ѡ҆брѣта́ющымъ ра́зꙋмъ.
10
10
Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото; Прїими́те наказа́нїе, а҆ не сребро̀, и҆ ра́зꙋмъ па́че зла́та и҆скꙋше́на: и҆збира́йте же вѣ́дѣнїе па́че зла́та чи́ста.
11
11
тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею. Лꙋ́чши бо премꙋ́дрость ка́менїй многоцѣ́нныхъ, всѧ́кое же честно́е недосто́йно є҆ѧ̀ є҆́сть.
12
12
Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання. А҆́зъ премꙋ́дрость всели́хъ совѣ́тъ, и҆ ра́зꙋмъ и҆ смы́слъ а҆́зъ призва́хъ.
13
13
Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу. Стра́хъ гдⷭ҇ень ненави́дитъ непра́вды, досажде́нїѧ же и҆ горды́ни, и҆ пꙋти̑ лꙋка́выхъ: возненави́дѣхъ же а҆́зъ развращє́нныѧ пꙋти̑ ѕлы́хъ.
14
14
У мене рада і правда; я розум, у мене сила. Мо́й совѣ́тъ и҆ оу҆твержде́нїе, мо́й ра́зꙋмъ, моѧ́ же крѣ́пость.
15
15
Мною царі царюють і володарі узаконюють правду; Мно́ю ца́рїе ца́рствꙋютъ, и҆ си́льнїи пи́шꙋтъ пра́вдꙋ:
16
16
мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі. мно́ю вельмѡ́жи велича́ютсѧ, и҆ власти́тилїе мно́ю держа́тъ зе́млю.
17
17
Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене; А҆́зъ лю́бѧщыѧ мѧ̀ люблю̀, и҆́щꙋщїи же менѐ ѡ҆брѧ́щꙋтъ блгⷣть.
18
18
багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда; Бога́тство и҆ сла́ва моѧ̀ є҆́сть, и҆ стѧжа́нїе мно́гихъ и҆ пра́вда.
19
19
плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла. Лꙋ́чше є҆́сть плоди́ти менѐ, па́че зла́та и҆ ка́менїѧ дра́га: мои́ же плоды̀ лꙋ́чше сребра̀ и҆збра́нна.
20
20
Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя, Въ пꙋте́хъ пра́вды хождꙋ̀ и҆ посредѣ̀ сте́зь ѡ҆правда́нїѧ живꙋ̀,
21
21
щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.] да раздѣлю̀ лю́бѧщымъ мѧ̀ и҆мѣ́нїе, и҆ сокрѡ́вища и҆́хъ и҆спо́лню благи́хъ. А҆́ще возвѣщꙋ̀ ва́мъ быва̑ющаѧ на всѧ́къ де́нь, помѧнꙋ̀, ꙗ҆̀же ѿ вѣ́ка, и҆счестѝ.
22
22
Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку; Гдⷭ҇ь созда́ мѧ [Є҆вр.: стѧжа́ мѧ.] нача́ло пꙋті́й свои́хъ въ дѣла̀ своѧ̑,
23
23
від віку я помазана, від початку, раніше буття землі. пре́жде вѣ̑къ ѡ҆снова́ мѧ, въ нача́лѣ, пре́жде не́же зе́млю сотвори́ти,
24
24
Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води. и҆ пре́жде не́же бє́здны содѣ́лати, пре́жде не́же произы́ти и҆сто́чникѡмъ во́дъ,
25
25
Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів, пре́жде не́же гора́мъ водрꙋзи́тисѧ, пре́жде же всѣ́хъ холмѡ́въ ражда́етъ мѧ̀.
26
26
коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. Гдⷭ҇ь сотворѝ страны̑ и҆ ненаселє́нныѧ, и҆ концы̑ населє́нныѧ поднебе́сныѧ.
27
27
Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні, Є҆гда̀ гото́вѧше не́бо, съ ни́мъ бѣ́хъ, и҆ є҆гда̀ ѿлꙋча́ше прⷭ҇то́лъ сво́й на вѣ́трѣхъ,
28
28
коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, и҆ є҆гда̀ крѣ̑пки творѧ́ше вы̑шнїѧ ѡ҆́блаки, и҆ є҆гда̀ твє́рды полага́ше и҆сто́чники поднебе́сныѧ,
29
29
коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі: и҆ є҆гда̀ полага́ше мо́рю предѣ́лъ є҆гѡ̀, да во́ды не ми́мѡ и҆́дꙋтъ оу҆́стъ є҆гѡ̀, и҆ крѣ̑пка творѧ́ше ѡ҆снова̑нїѧ землѝ, бѣ́хъ при не́мъ оу҆строѧ́ющи.
30
30
тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи, А҆́зъ бѣ́хъ, ѡ҆ не́йже ра́довашесѧ, на всѧ́къ же де́нь веселѧ́хсѧ пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀ на всѧ́ко вре́мѧ,
31
31
радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими. є҆гда̀ веселѧ́шесѧ вселе́ннꙋю соверши́въ, и҆ веселѧ́шесѧ ѡ҆ сынѣ́хъ человѣ́ческихъ.
32
32
Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої! Нн҃ѣ оу҆̀бо, сы́не, послꙋ́шай менѐ: и҆ блаже́ни, и҆̀же пꙋти̑ моѧ̑ сохранѧ́тъ.
33
33
Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них. Оу҆слы́шите премꙋ́дрость, и҆ оу҆мꙋдри́тесѧ, и҆ не ѿмещи́те.
34
34
Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх! Блаже́нъ мꙋ́жъ, и҆́же послꙋ́шаетъ менѐ, и҆ человѣ́къ, и҆́же пꙋти̑ моѧ̑ сохрани́тъ, бдѧ́й при мои́хъ две́рехъ прⷭ҇нѡ, соблюда́ѧй пра́ги мои́хъ вхо́дѡвъ:
35
35
тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа; и҆схо́ди бо моѝ и҆схо́ди живота̀, и҆ оу҆готовлѧ́етсѧ хотѣ́нїе ѿ гдⷭ҇а:
36
36
а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть». согрѣша́ющїи же въ мѧ̀ нече́ствꙋютъ на своѧ̑ дꙋ́ши, и҆ ненави́дѧщїи мѧ̀ лю́бѧтъ сме́рть.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.