|
Глава 8
|
|
|
1
|
|
| Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій? | |
|
2
|
|
| Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях; | |
|
3
|
|
| вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері: | |
|
4
|
|
| «до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій! | |
|
5
|
|
| Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму. | |
|
6
|
|
| Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда; | |
|
7
|
|
| бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх; | |
|
8
|
|
| усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства; | |
|
9
|
|
| усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання. | |
|
10
|
|
| Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото; | |
|
11
|
|
| тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею. | |
|
12
|
|
| Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання. | |
|
13
|
|
| Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу. | |
|
14
|
|
| У мене рада і правда; я розум, у мене сила. | |
|
15
|
|
| Мною царі царюють і володарі узаконюють правду; | |
|
16
|
|
| мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі. | |
|
17
|
|
| Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене; | |
|
18
|
|
| багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда; | |
|
19
|
|
| плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла. | |
|
20
|
|
| Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя, | |
|
21
|
|
| щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.] | |
|
22
|
|
| Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку; | |
|
23
|
|
| від віку я помазана, від початку, раніше буття землі. | |
|
24
|
|
| Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води. | |
|
25
|
|
| Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів, | |
|
26
|
|
| коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. | |
|
27
|
|
| Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні, | |
|
28
|
|
| коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, | |
|
29
|
|
| коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі: | |
|
30
|
|
| тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи, | |
|
31
|
|
| радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими. | |
|
32
|
|
| Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої! | |
|
33
|
|
| Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них. | |
|
34
|
|
| Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх! | |
|
35
|
|
| тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа; | |
|
36
|
|
| а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть». |
