|
Глава 22
|
Κεφάλαιο 22
|
|
1
|
1
|
| До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його. | ΤΕΚΝΟΝ, ἥμαρτες, μὴ προσθῇς μηκέτι καὶ περὶ τῶν προτέρων σου δεήθητι. |
|
2
|
2
|
| До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку. | ὡς ἀπὸ προσώπου ὄφεως φεῦγε ἀπὸ ἁμαρτίας, ἐὰν γὰρ προσέλθῃς, δήξεταί σε· ὀδόντες λέοντος οἱ ὀδόντες αὐτῆς ἀναιροῦντες ψυχὰς ἀνθρώπων. |
|
3
|
3
|
| Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження. | ὡς ρομφαία δίστομος πᾶσα ἀνομία, τῇ πληγῇ αὐτῆς οὐκ ἔστιν ἴασις. |
|
4
|
4
|
| Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив. | καταπληγμὸς καὶ ὕβρις ἐρημώσουσι πλοῦτον· οὕτως οἶκος ὑπερηφάνου ἐρημωθήσεται. |
|
5
|
5
|
| Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві. | δέησις πτωχοῦ ἐκ στόματος ἕως ὠτίων αὐτοῦ, καὶ τὸ κρίμα αὐτοῦ κατὰ σπουδὴν ἔρχεται. |
|
6
|
6
|
| Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу. | μισῶν ἐλεγμὸν ἐν ἴχνει ἁμαρτωλοῦ, καὶ ὁ φοβούμενος Κύριον ἐπιστρέψει ἐν καρδίᾳ. |
|
7
|
7
|
| Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну. | γνωστὸς μακρόθεν ὁ δυνατὸς ἐν γλώσσῃ, ὁ δὲ νοήμων οἶδεν ἐν τῷ ὀλισθαίνειν αὐτόν. |
|
8
|
8
|
| Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?» | ὁ οἰκοδομῶν τὴν οἰκίαν αὐτοῦ ἐν χρήμασιν ἀλλοτρίοις, ὡς ὁ συνάγων αὐτοῦ τοὺς λίθους εἰς χειμῶνα. |
|
9
|
9
|
| Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього. | στυππεῖον συνηγμένον συναγωγὴ ἀνόμων, καὶ ἡ συντέλεια αὐτῶν φλὸξ πυρός. |
|
10
|
10
|
| Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть. | ὁδὸς ἁμαρτωλῶν ὡμαλισμένη ἐκ λίθων, καὶ ἐπ᾿ ἐσχάτῳ αὐτῆς βόθρος ᾅδου. |
|
11
|
11
|
| Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його. | ῾Ο φυλάσσων νόμον κατακρατεῖ τοῦ ἐννοήματος αὐτοῦ, καὶ συντέλεια τοῦ φόβου Κυρίου σοφία. |
|
12
|
12
|
| З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи; | οὐ παιδευθήσεται ὃς οὐκ ἔστι πανοῦργος· ἔστι πανουργία πληθύνουσα πικρίαν. |
|
13
|
13
|
| бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним; | γνῶσις σοφοῦ ὡς κατακλυσμὸς πληθυνθήσεται καὶ ἡ βουλὴ αὐτοῦ ὡς πηγὴ ζωῆς. |
|
14
|
14
|
| ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його. | ἔγκατα μωροῦ ὡς ἀγγεῖον συντετριμμένον καὶ πᾶσαν γνῶσιν οὐ κρατήσει. |
|
15
|
15
|
| Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний? | λόγον σοφὸν ἐὰν ἀκούσῃ ἐπιστήμων, αἰνέσει αὐτὸν καὶ ἐπ᾿ αὐτὸν προσθήσει· ἤκουσεν ὁ σπαταλῶν καὶ ἀπήρεσεν αὐτῷ, καὶ ἀπέστρεψεν αὐτὸν ὀπίσω τοῦ νώτου αὐτοῦ. |
|
16
|
16
|
| Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду. | ἐξήγησις μωροῦ ὡς ἐν ὁδῷ φορτίον, ἐπὶ δὲ χείλους συνετοῦ εὑρεθήσεται χάρις. |
|
17
|
17
|
| Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху. | στόμα φρονίμου ζητηθήσεται ἐν ἐκκλησίᾳ, καὶ τοὺς λόγους αὐτοῦ διανοηθήσονται ἐν καρδίᾳ. |
|
18
|
18
|
| Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні. | ὡς οἶκος ἠφανισμένος οὕτως μωρῷ σοφία, καὶ γνῶσις ἀσυνέτου ἀδιεξέταστοι λόγοι. |
|
19
|
19
|
| Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру: | πέδαι ἐν ποσὶν ἀνοήτοις παιδεία καὶ ὡς χειροπέδαι ἐπὶ χειρὸς δεξιᾶς. |
|
20
|
20
|
| так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху. | μωρὸς ἐν γέλωτι ἀνυψοῖ φωνὴν αὐτοῦ, ἀνὴρ δὲ πανοῦργος μόλις ἡσυχῇ μειδιάσει. |
|
21
|
21
|
| Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне. | ὡς κόσμος χρυσοῦ φρονίμῳ παιδεία καὶ ὡς χλιδὼν ἐπὶ βραχίονι δεξιῷ. |
|
22
|
22
|
| Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу. | ποὺς μωροῦ ταχὺς εἰς οἰκίαν, ἄνθρωπος δὲ πολύπειρος αἰσχυνθήσεται ἀπὸ προσώπου. |
|
23
|
23
|
| Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби. | ἄφρων ἀπὸ θύρας παρακύπτει εἰς οἰκίαν, ἀνὴρ δὲ πεπαιδευμένος ἔξω στήσεται. |
|
24
|
24
|
| Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення. | ἀπαιδευσία ἀνθρώπου ἀκροᾶσθαι παρὰ θύραν, ὁ δὲ φρόνιμος βαρυνθήσεται ἀτιμίᾳ. |
|
25
|
25
|
| Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга. | χείλη ἀλλοτρίων ἐν τούτοις βαρυνθήσεται, λόγοι δὲ φρονίμων ἐν ζυγῷ σταθήσονται. |
|
26
|
26
|
| Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його; | ἐν στόματι μωρῶν ἡ καρδία αὐτῶν, καρδία δὲ σοφῶν στόμα αὐτῶν. |
|
27
|
27
|
| залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині. | ἐν τῷ καταρᾶσθαι ἀσεβῆ τὸν σατανᾶν αὐτὸς καταρᾶται τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν. |
|
28
|
28
|
| Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки. | μολύνει τὴν ἑαυτοῦ ψυχὴν ὁ ψιθυρίζων καὶ ἐν παροικήσει μισηθήσεται. |
|
29
|
|
| Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його; | |
|
30
|
|
| а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його. | |
|
31
|
|
| Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене! |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.