|
Глава 22
|
Κεφάλαιο 22
|
|
1
|
1
|
|
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.
|
ΤΕΚΝΟΝ, ἥμαρτες, μὴ προσθῇς μηκέτι καὶ περὶ τῶν προτέρων σου δεήθητι.
|
|
2
|
2
|
|
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.
|
ὡς ἀπὸ προσώπου ὄφεως φεῦγε ἀπὸ ἁμαρτίας, ἐὰν γὰρ προσέλθῃς, δήξεταί σε· ὀδόντες λέοντος οἱ ὀδόντες αὐτῆς ἀναιροῦντες ψυχὰς ἀνθρώπων.
|
|
3
|
3
|
|
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.
|
ὡς ρομφαία δίστομος πᾶσα ἀνομία, τῇ πληγῇ αὐτῆς οὐκ ἔστιν ἴασις.
|
|
4
|
4
|
|
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.
|
καταπληγμὸς καὶ ὕβρις ἐρημώσουσι πλοῦτον· οὕτως οἶκος ὑπερηφάνου ἐρημωθήσεται.
|
|
5
|
5
|
|
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.
|
δέησις πτωχοῦ ἐκ στόματος ἕως ὠτίων αὐτοῦ, καὶ τὸ κρίμα αὐτοῦ κατὰ σπουδὴν ἔρχεται.
|
|
6
|
6
|
|
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.
|
μισῶν ἐλεγμὸν ἐν ἴχνει ἁμαρτωλοῦ, καὶ ὁ φοβούμενος Κύριον ἐπιστρέψει ἐν καρδίᾳ.
|
|
7
|
7
|
|
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
|
γνωστὸς μακρόθεν ὁ δυνατὸς ἐν γλώσσῃ, ὁ δὲ νοήμων οἶδεν ἐν τῷ ὀλισθαίνειν αὐτόν.
|
|
8
|
8
|
|
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
|
ὁ οἰκοδομῶν τὴν οἰκίαν αὐτοῦ ἐν χρήμασιν ἀλλοτρίοις, ὡς ὁ συνάγων αὐτοῦ τοὺς λίθους εἰς χειμῶνα.
|
|
9
|
9
|
|
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.
|
στυππεῖον συνηγμένον συναγωγὴ ἀνόμων, καὶ ἡ συντέλεια αὐτῶν φλὸξ πυρός.
|
|
10
|
10
|
|
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.
|
ὁδὸς ἁμαρτωλῶν ὡμαλισμένη ἐκ λίθων, καὶ ἐπ᾿ ἐσχάτῳ αὐτῆς βόθρος ᾅδου.
|
|
11
|
11
|
|
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.
|
῾Ο φυλάσσων νόμον κατακρατεῖ τοῦ ἐννοήματος αὐτοῦ, καὶ συντέλεια τοῦ φόβου Κυρίου σοφία.
|
|
12
|
12
|
|
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;
|
οὐ παιδευθήσεται ὃς οὐκ ἔστι πανοῦργος· ἔστι πανουργία πληθύνουσα πικρίαν.
|
|
13
|
13
|
|
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;
|
γνῶσις σοφοῦ ὡς κατακλυσμὸς πληθυνθήσεται καὶ ἡ βουλὴ αὐτοῦ ὡς πηγὴ ζωῆς.
|
|
14
|
14
|
|
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.
|
ἔγκατα μωροῦ ὡς ἀγγεῖον συντετριμμένον καὶ πᾶσαν γνῶσιν οὐ κρατήσει.
|
|
15
|
15
|
|
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?
|
λόγον σοφὸν ἐὰν ἀκούσῃ ἐπιστήμων, αἰνέσει αὐτὸν καὶ ἐπ᾿ αὐτὸν προσθήσει· ἤκουσεν ὁ σπαταλῶν καὶ ἀπήρεσεν αὐτῷ, καὶ ἀπέστρεψεν αὐτὸν ὀπίσω τοῦ νώτου αὐτοῦ.
|
|
16
|
16
|
|
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.
|
ἐξήγησις μωροῦ ὡς ἐν ὁδῷ φορτίον, ἐπὶ δὲ χείλους συνετοῦ εὑρεθήσεται χάρις.
|
|
17
|
17
|
|
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.
|
στόμα φρονίμου ζητηθήσεται ἐν ἐκκλησίᾳ, καὶ τοὺς λόγους αὐτοῦ διανοηθήσονται ἐν καρδίᾳ.
|
|
18
|
18
|
|
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.
|
ὡς οἶκος ἠφανισμένος οὕτως μωρῷ σοφία, καὶ γνῶσις ἀσυνέτου ἀδιεξέταστοι λόγοι.
|
|
19
|
19
|
|
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:
|
πέδαι ἐν ποσὶν ἀνοήτοις παιδεία καὶ ὡς χειροπέδαι ἐπὶ χειρὸς δεξιᾶς.
|
|
20
|
20
|
|
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
|
μωρὸς ἐν γέλωτι ἀνυψοῖ φωνὴν αὐτοῦ, ἀνὴρ δὲ πανοῦργος μόλις ἡσυχῇ μειδιάσει.
|
|
21
|
21
|
|
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.
|
ὡς κόσμος χρυσοῦ φρονίμῳ παιδεία καὶ ὡς χλιδὼν ἐπὶ βραχίονι δεξιῷ.
|
|
22
|
22
|
|
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.
|
ποὺς μωροῦ ταχὺς εἰς οἰκίαν, ἄνθρωπος δὲ πολύπειρος αἰσχυνθήσεται ἀπὸ προσώπου.
|
|
23
|
23
|
|
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.
|
ἄφρων ἀπὸ θύρας παρακύπτει εἰς οἰκίαν, ἀνὴρ δὲ πεπαιδευμένος ἔξω στήσεται.
|
|
24
|
24
|
|
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.
|
ἀπαιδευσία ἀνθρώπου ἀκροᾶσθαι παρὰ θύραν, ὁ δὲ φρόνιμος βαρυνθήσεται ἀτιμίᾳ.
|
|
25
|
25
|
|
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.
|
χείλη ἀλλοτρίων ἐν τούτοις βαρυνθήσεται, λόγοι δὲ φρονίμων ἐν ζυγῷ σταθήσονται.
|
|
26
|
26
|
|
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;
|
ἐν στόματι μωρῶν ἡ καρδία αὐτῶν, καρδία δὲ σοφῶν στόμα αὐτῶν.
|
|
27
|
27
|
|
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.
|
ἐν τῷ καταρᾶσθαι ἀσεβῆ τὸν σατανᾶν αὐτὸς καταρᾶται τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν.
|
|
28
|
28
|
|
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
|
μολύνει τὴν ἑαυτοῦ ψυχὴν ὁ ψιθυρίζων καὶ ἐν παροικήσει μισηθήσεται.
|
|
29
|
|
|
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
|
|
|
30
|
|
|
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
|
|
|
31
|
|
|
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.