1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його. | Кaмени нечи1стому ўпод0бисz лэни1вый, и3 всsкъ позви1ждетъ њ безчeстіи є3гw2: |
|
2
|
2
|
| До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку. | кaлу вол0вію приложи1сz лэни1вый, всsкъ взeмлzй є3го2 њтрzсeтъ рyку. |
|
3
|
3
|
| Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження. | Стyдъ nтцY ненакaзанъ сhнъ, дщи1 же на ўмалeніе бyдетъ. |
|
4
|
4
|
| Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив. | Дщeрь мyдраz наслёдитъ мyжа своего2, ґ несрамлsющаzсz печaль nтцY. |
|
5
|
5
|
| Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві. | NтцA и3 мyжа посрамлsетъ продeрзаz, и3 t nбою2 безчeстіе пріи1метъ. |
|
6
|
6
|
| Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу. | Ћкw мусікjа во плaчи безврeменнаz п0вэсть: р†ны же и3 наказaніе во всsко врeмz премyдрости. |
|
7
|
7
|
| Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну. | Ћкw слэплszй чрeпіе, тaкw ўчaй бyzго и3 возбуждazй спsщаго t глуб0кагw снA: |
|
8
|
8
|
| Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?» | повёдаетъ дрeмлющему повёдаzй бyему, и3 на концы2 речeтъ: чт0 є3сть; |
|
9
|
9
|
| Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього. | Над8 мeртвымъ плaчисz, и3зчезe бо свётъ: и3 над8 бyимъ плaчисz, и3зчезe бо рaзумъ. |
|
10
|
10
|
| Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть. | Сладчaе плaчисz над8 мeртвымъ, ћкw почи1лъ є4сть: бyzгw же лyчше смeрть, нeже жив0тъ ѕ0лъ. |
|
11
|
11
|
| Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його. | Сётованіе њ мертвецЁ сeдмь днjй, њ бyемъ же и3 нечести1вэмъ вс‰ дни6 животA є3гw2. |
|
12
|
12
|
| З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи; | Со безyмнымъ не мн0жи словeсъ и3 ко неразyмиву не ходи2: |
|
13
|
13
|
| бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним; | храни1сz t негw2, да не пріи1меши трудA и3 не њскверни1шисz во њтрzсeніи є3гw2: |
|
14
|
14
|
| ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його. | ўклони1сz t негw2, и3 њбрsщеши пок0й, и3 не ўнhеши безyміемъ є3гw2. |
|
15
|
15
|
| Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний? | Пaче џлова что2 тzжчaе бывaетъ; и3 что2 є3мY и4мz, т0кмw бyй; |
|
16
|
16
|
| Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду. | Пес0къ и3 с0ль и3 рудY желёза легчaе понести2, нeже человёка неразyмива. |
|
17
|
17
|
| Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху. | Сключeніе древsно свsзано на созидaніе хрaмины во трzсeніи не раст0ргнетсz: тaкожде и3 сeрдце ўтверждeно на размышлeніи совёта во врeмz стрaха не ўстраши1тсz. |
|
18
|
18
|
| Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні. | Сeрдце њсн0вано на размышлeніи рaзума, ћкw ўкрашeніе пес0чное на тeсанэй стэнЁ. |
|
19
|
19
|
| Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру: | Ћкw nстр0зи на высотЁ лежaщіи проти1ву вётру не стерпsтъ: |
|
20
|
20
|
| так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху. | тaкw сeрдце страшли1во во размышлeніи бyzгw проти1ву всsкому стрaху не стерпи1тъ. |
|
21
|
21
|
| Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне. | Ўбодazй џко и3сточи1тъ слeзы, и3 ўбодazй въ сeрдце и3з8zвлsетъ чyвство. |
|
22
|
22
|
| Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу. | Вергazй кaмень на пти6цы tженeтъ |: и3 и4же пон0ситъ дрyга, разори1тъ дрyжбу. |
|
23
|
23
|
| Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби. | На дрyга ѓще и3звлечeши мeчь, не tчаzвaйсz, є4сть бо возврaтъ (любвE): |
|
24
|
24
|
| Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення. | на дрyга ѓще tвeрзеши ўстA, не ўб0йсz, є4сть бо примирeніе: |
|
25
|
25
|
| Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга. | кромЁ поношeніz и3 гордhни, и3 tкровeніz тaйны и3 ћзвы лeстныz, си1хъ бо рaди tбэжи1тъ всsкъ дрyгъ. |
|
26
|
26
|
| Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його; | Вёру стzжи2 въ нищетЁ со и4скреннимъ, да во благи1хъ є3гw2 вкyпэ возвесели1шисz: |
|
27
|
27
|
| залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині. | во врeмz ск0рби пребывaй съ ни1мъ, да въ наслёдіи є3гw2 сонаслёдиши. |
|
28
|
28
|
| Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки. | Прeжде nгнS пeщнаz пaра и3 дhмъ: тaкw прeжде кровeй ўкори1зна. |
|
29
|
29
|
| Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його; | Дрyга заступaти не ўсрамлю1сz и3 t лицA є3гw2 не скрhюсz: |
|
30
|
30
|
| а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його. | ѓще ми2 приключaтсz и3 ѕл†z є3гw2 рaди, всsкъ слhшай сохрани1тсz t негw2. |
|
31
|
31
|
| Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене! | Кто2 дaстъ ми2 во ўстA мо‰ храни1лище и3 на ўстнЁ мои2 печaть разyмну, да не падyсz t ни1хъ, и3 љзhкъ м0й да не погуби1тъ мS; |
