1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 47
|
|
|
1
|
|
| Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида. | |
|
2
|
|
| Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих. | |
|
3
|
|
| Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами. | |
|
4
|
|
| В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу, | |
|
5
|
|
| коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа? | |
|
6
|
|
| Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого. | |
|
7
|
|
| Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави, | |
|
8
|
|
| бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх. | |
|
9
|
|
| Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали; | |
|
10
|
|
| від усього серця він оспівував і любив Творця свого. | |
|
11
|
|
| І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви. | |
|
12
|
|
| Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище. | |
|
13
|
|
| І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі. | |
|
14
|
|
| Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо. | |
|
15
|
|
| Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки. | |
|
16
|
|
| Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму! | |
|
17
|
|
| Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами; | |
|
18
|
|
| ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій; | |
|
19
|
|
| за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни. | |
|
20
|
|
| В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля, | |
|
21
|
|
| ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець. | |
|
22
|
|
| Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм; | |
|
23
|
|
| ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство. | |
|
24
|
|
| Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його. | |
|
25
|
|
| І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього. | |
|
26
|
|
| І спочив Соломон з батьками своїми | |
|
27
|
|
| і залишив після себе від сімені свого безумство народу, | |
|
28
|
|
| убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради, | |
|
29
|
|
| й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха. | |
|
30
|
|
| І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї; | |
|
31
|
|
| і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста. |
