Глава 10
|
Главa ‹
|
1
|
1
|
Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний — засмучення для його матері. | Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ печaль мaтери. |
2
|
2
|
Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти. | Не п0льзуютъ сокрHвища беззак0нныхъ, прaвда же и3збaвитъ t смeрти. |
3
|
3
|
Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне. | Не ўбіeтъ глaдомъ гDь дyшу првdную, жив0тъ же нечести1выхъ низврати1тъ. |
4
|
4
|
Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує. | НищетA мyжа смирsетъ: рyцэ же мyжественныхъ њбогащaютсz. |
5
|
5
|
Хто збирає влітку — син розумний, а хто спить під час жнив — син безпутний. | Сhнъ накaзанъ премyдръ бyдетъ, безyмный же слуг0ю ўпотреби1тсz: спасeтсz t зн0z сhнъ разyмный, вэтротлёненъ же бывaетъ на жaтвэ сhнъ беззак0нный. |
6
|
6
|
Благословення — на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство. | Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw: ўстa же нечести1выхъ покрhетъ плaчь безврeменный. |
7
|
7
|
Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним. | Пaмzть првdныхъ съ похвалaми: и4мz же нечести1выхъ ўгасaетъ. |
8
|
8
|
Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться. | Премyдръ сeрдцемъ пріи1метъ зaпwвэди: непокровeнный же ўстнaма њстроптэвaz запнeтсz. |
9
|
9
|
Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний. | И$же х0дитъ пр0стw, х0дитъ надёzсz: развращaz же пути6 сво‰, познaнъ бyдетъ. |
10
|
10
|
Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться. | Намизazй џкомъ съ лeстію собирaетъ мужє1мъ печ†ли: њбличazй же со дерзновeніемъ миротвори1тъ. |
11
|
11
|
Вуста праведника — джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство. | И#ст0чникъ жи1зни въ руцЁ првdнагw: ўстa же нечести1вагw покрhетъ пaгуба. |
12
|
12
|
Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи. | Нeнависть воздвизaетъ рaспрю: всёхъ же нелюбопри1телныхъ покрывaетъ люб0вь. |
13
|
13
|
У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного — різка. | И$же t ўстeнъ произн0ситъ премyдрость, жезл0мъ біeтъ мyжа безсердeчна. |
14
|
14
|
Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного — близька загибель. | Премyдріи скрhютъ чyвство, ўстa же продeрзагw приближaютсz сокрушeнію. |
15
|
15
|
Майно багатого — міцне місто його, біда для бідних — убогість їх. | Стzжaніе богaтыхъ грaдъ твeрдъ, сокрушeніе же нечести1выхъ нищетA. |
16
|
16
|
Труди праведного — до життя, успіх нечестивого — до гріха. | ДэлA првdныхъ жив0тъ творsтъ, пл0дове же нечести1выхъ грэхи2. |
17
|
17
|
Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання, — блукає. | Пути6 жи1зни храни1тъ наказaніе: наказaніемъ же не њбличeный заблуждaетъ. |
18
|
18
|
Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний. | Покрывaютъ враждY ўстнЁ пр†выz: и3зносsщіи же ўкори1зну безyмнэйшіи сyть. |
19
|
19
|
При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, — розумний. | T многосл0віz не и3збэжи1ши грэхA: щадs же ўстнЁ, разyменъ бyдеши. |
20
|
20
|
Добірне срібло — язик праведного, серце ж нечестивих — нікчемність. | Сребро2 разжжeное љзhкъ првdнагw: сeрдце же нечести1вагw и3счeзнетъ. |
21
|
21
|
Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму. | ЎстнЁ првdныхъ вёдzтъ высHкаz: безyмніи же въ скyдости скончавaютсz. |
22
|
22
|
Благословення Господнє — воно збагачує і печалі з собою не приносить. | Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw, сіE њбогащaетъ, и3 не и4мать приложи1тисz є3мY печaль въ сeрдцы. |
23
|
23
|
Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість. | Смёхомъ безyмный твори1тъ ѕл†z: премyдрость же мyжеви раждaетъ рaзумъ. |
24
|
24
|
Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається. | Въ поги1бели нечести1вый њбн0ситсz: желaніе же првdнагw пріsтно. |
25
|
25
|
Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник — на вічній основі. | Преходsщей бyри, нечести1вый и3счезaетъ, првdный же ўклони1всz спасaетсz во вёки. |
26
|
26
|
Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його. | Ћкоже гр0здіе зелeное врeдъ зубHмъ и3 дhмъ nчи1ма, тaкw законопреступлeніе творsщымъ є5. |
27
|
27
|
Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться. | Стрaхъ гDень прилагaетъ дни6: лBта же нечести1выхъ ўмaлzтсz. |
28
|
28
|
Очікування праведників — радість, а надія нечестивих загине. | Пребывaетъ съ првdными весeліе, ўповaніе же нечести1выхъ погибaетъ. |
29
|
29
|
Путь Господня — твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня. | Ўтверждeніе прпdбному стрaхъ гDень, сокрушeніе же творsщымъ ѕл†z. |
30
|
30
|
Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі. | Првdникъ во вёки не поколeблетсz: нечести1віи же не населsтъ земли2. |
31
|
31
|
Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться. | ЎстA првdнагw кaплютъ премyдрость, љзhкъ же непрaведнагw поги1бнетъ: |
32
|
32
|
Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене. | ўстнЁ мужeй првdныхъ кaплютъ бlгод†ти, ўстa же нечести1выхъ развращaютсz. |