1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ и҃і
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
| Ѿвѣща́въ же валда́дъ саѵхе́йскїй, речѐ: | І відповів Вилдад савхеянин і сказав: |
|
2
|
2
|
| доко́лѣ не преста́неши; пождѝ, да и҆ мы̀ возглаго́лемъ. | коли ж покладете ви кінець таким словам? обміркуйте, і потім будемо говорити. |
|
3
|
3
|
| И҆ почто̀ а҆́ки четверонѡ́жнаѧ оу҆молча́хомъ пред̾ тобо́ю; | Навіщо вважатися нам за тварин і бути приниженими у власних очах ваших? |
|
4
|
4
|
| Пребы́сть тѝ гнѣ́въ. что́ бо; а҆́ще ты̀ оу҆́мреши, не населе́нна ли бꙋ́детъ поднебе́снаѧ; и҆лѝ превратѧ́тсѧ го́ры и҆з̾ ѡ҆снова́нїй; | О ти, що роздираєш душу твою у гніві твоєму! Невже для тебе — спустіти землі, і скелі зрушити з місця свого? |
|
5
|
5
|
| И҆ свѣ́тъ нечести́выхъ оу҆га́снетъ, и҆ не произы́детъ и҆́хъ пла́мень: | Так, світло в беззаконного погасне, і не залишиться іскри від вогню його. |
|
6
|
6
|
| свѣ́тъ є҆гѡ̀ тма̀ въ жили́щи, свѣти́лникъ же въ не́мъ оу҆га́снетъ: | Померкне світло в наметі його, і світильник його погасне над ним. |
|
7
|
7
|
| да оу҆ловѧ́тъ ме́ншїи и҆мѣ̑нїѧ є҆гѡ̀, погрѣши́тъ же є҆гѡ̀ совѣ́тъ: | Скоротяться кроки могутности його, і подолає його власний намір його, |
|
8
|
8
|
| вве́ржена же бы́сть нога̀ є҆гѡ̀ въ прꙋ́гло, мре́жею да повїе́тсѧ: | бо він потрапить у сіті свої ногами і по тенетах ходити буде. |
|
9
|
9
|
| да прїи́дꙋтъ же на́нь прꙋ̑гла, оу҆крѣпи́тъ на́нь жа́ждꙋщихъ: | Петля зачепить за ногу його, і грабіжник уловить його. |
|
10
|
10
|
| скры́сѧ въ землѝ оу҆́же є҆гѡ̀, и҆ ꙗ҆́тїе є҆гѡ̀ на стезѝ. | Потай розкладені по землі сильці для нього і пастки на дорозі. |
|
11
|
11
|
| Ѡ҆́крестъ да погꙋбѧ́тъ є҆го̀ болѣ̑зни: мно́зи же ѡ҆́крестъ но́гъ є҆гѡ̀ ѡ҆б̾и́дꙋтъ во гла́дѣ тѣ́снѣмъ: | З усіх боків будуть страшити його жахи і примусять його кидатися туди і сюди. |
|
12
|
12
|
| паде́нїе же є҆мꙋ̀ оу҆гото́вано вели́ко. | Виснажиться від голоду сила його, і загибель готова, збоку в нього. |
|
13
|
13
|
| Поѧдє́ны же да бꙋ́дꙋтъ плєсны̀ но́гъ є҆гѡ̀, кра̑снаѧ же є҆гѡ̀ да поѧ́стъ сме́рть. | З’їсть члени тіла його, з’їсть члени його первісток смерти. |
|
14
|
14
|
| Ѿто́ржено же бꙋ́ди ѿ житїѧ̀ є҆гѡ̀ и҆зцѣле́нїе, да и҆́метъ же є҆го̀ бѣда̀ вино́ю ца́рскою. | Вигнана буде з намету його надія його, і це зведе його до царя жахів. |
|
15
|
15
|
| Да всели́тсѧ въ хра́минѣ є҆гѡ̀ въ нощѝ є҆гѡ̀, посы̑пана да бꙋ́дꙋтъ лѣ́пѡтнаѧ є҆гѡ̀ жꙋ́пеломъ: | Оселяться в наметі його, тому що він уже не його; житло його посипане буде сіркою. |
|
16
|
16
|
| под̾ ни́мъ корє́нїѧ є҆гѡ̀ да и҆зсо́хнꙋтъ, свы́ше же нападе́тъ пожа́тїе є҆гѡ̀. | Знизу підсохнуть корені його, і зверху зів’януть гілки його. |
|
17
|
17
|
| Па́мѧть є҆гѡ̀ да поги́бнетъ ѿ землѝ, и҆ (не) бꙋ́детъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ на лицы̀ внѣ́шнемъ: | Пам’ять про нього зникне з землі, й імені його не буде на площі. |
|
18
|
18
|
| да ѿри́нетъ є҆го̀ ѿ свѣ́та во тмꙋ̀: | Виженуть його зі світла в темряву і зітруть його з лиця землі. |
|
19
|
19
|
| не бꙋ́детъ зна́емь въ лю́дехъ є҆гѡ̀, нижѐ спасе́нъ въ поднебе́снѣй до́мъ є҆гѡ̀: | Ні сина його, ні онука не буде в народі його, і нікого не залишиться в оселях його. |
|
20
|
20
|
| но въ свои́хъ є҆мꙋ̀ поживꙋ́тъ и҆ні́и, над̾ ни́мъ воздохнꙋ́ша послѣ́днїи, пе́рвыхъ же ѡ҆б̾ѧ̀ чꙋ́до. | Про день його жахнуться нащадки, і сучасники будуть обійняті тремтінням. |
|
21
|
21
|
| Сі́и сꙋ́ть до́мове непра́ведныхъ, сїе́ же мѣ́сто невѣ́дꙋщихъ бг҃а. | Такі оселі беззаконного, і таке місце того, хто не знає Бога. |
