1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ л҃є
|
Глава 35
|
|
1
|
1
|
| Ѿвѣща́въ же є҆щѐ є҆лїꙋ́съ, речѐ: | І продовжував Елиуй і сказав: чи |
|
2
|
2
|
| что̀ сїѐ мни́лъ є҆сѝ на сꙋдѣ̀; ты̀ кто̀ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ ре́клъ є҆сѝ: пра́въ є҆́смь пред̾ гдⷭ҇емъ; | вважаєш ти справедливим, що сказав: я правіший за Бога? |
|
3
|
3
|
| И҆лѝ рече́ши: что̀ сотворю̀ согрѣши́въ; | Ти сказав: яка користь мені? і який прибуток я мав би перед тим, як коли б я і грішив? |
|
4
|
4
|
| А҆́зъ же тѝ да́мъ ѿвѣ́тъ и҆ трїе́мъ дрꙋгѡ́мъ твои̑мъ. | Я відповім тобі і твоїм друзям з тобою: |
|
5
|
5
|
| Воззрѝ на не́бо и҆ ви́ждь: смотри́ же на ѡ҆́блаки, ко́ль высѡ́ки сꙋ́ть ѿ тебє̀. | поглянь на небо і дивися; поглянь на хмари, вони вище тебе. |
|
6
|
6
|
| А҆́ще согрѣши́лъ є҆сѝ, что̀ сотвори́ши; а҆́ще же и҆ мно́гѡ беззако́нновалъ є҆сѝ, что̀ мо́жеши сотвори́ти; | Якщо ти грішиш, що робиш ти Йому? і якщо злочини твої збільшуються, що заподіюєш ти Йому? |
|
7
|
7
|
| Поне́же оу҆́бѡ пра́веденъ є҆сѝ, что̀ да́си є҆мꙋ̀; и҆лѝ что̀ и҆з̾ рꙋкѝ твоеѧ̀ во́зметъ; | Якщо ти праведний, що даєш Йому? або що одержує Він від руки твоєї? |
|
8
|
8
|
| Мꙋ́жеви подо́бномꙋ тебѣ̀ нече́стїе твоѐ, и҆ сы́нꙋ человѣ́ческомꙋ пра́вда твоѧ̀. | Нечестя твоє відноситься до людини, як ти, і праведність твоя до сина людського. |
|
9
|
9
|
| Ѿ мно́жества ѡ҆клевета́емїи воззовꙋ́тъ, возопїю́тъ ѿ мы́шцы мно́гихъ: | Від безлічі гнобителів стогнуть гноблені, і від руки сильних волають. |
|
10
|
10
|
| и҆ не речѐ: гдѣ̀ є҆́сть бг҃ъ сотвори́вый мѧ̀, оу҆строѧ́ѧй стражбы̑ нѡщны́ѧ, | Але ніхто не говорить: де Бог, Творець мій, Який дає пісні вночі, |
|
11
|
11
|
| ѿдѣлѧ́ѧй мѧ̀ ѿ четвероно́гихъ земны́хъ и҆ ѿ небе́сныхъ пти́цъ; | Який навчає нас більше, ніж худобу земну, і напоумлює нас більше, ніж птахів небесних? |
|
12
|
12
|
| та́мѡ воззовꙋ́тъ, и҆ не и҆́маши оу҆слы́шати, и҆ ѿ доса́ды ѕлы́хъ. | Там вони волають, і Він не відповідає їм, з причини гордости злих людей. |
|
13
|
13
|
| Безмѣ̑стнаѧ бо ви́дѣти не хо́щетъ гдⷭ҇ь: са́мъ бо вседержи́тель зри́тель є҆́сть творѧ́щихъ беззакѡ́ннаѧ, и҆ спасе́тъ мѧ̀. | Але неправда, що Бог не чує і Вседержитель не дивиться на це. |
|
14
|
14
|
| Сꙋди́сѧ же пред̾ ни́мъ, а҆́ще мо́жеши похвали́ти є҆го̀, ꙗ҆́коже є҆́сть и҆ нн҃ѣ. | Хоча ти сказав, що ти не бачиш Його, але суд перед Ним, і — чекай на нього. |
|
15
|
15
|
| Ꙗ҆́кѡ нѣ́сть посѣща́ѧй гнѣ́вомъ свои́мъ, и҆ не позна̀ прегрѣше́нїѧ коегѡ́либо ѕѣлѡ̀. | Але нині, тому що гнів Його не відвідав його і він не пізнав його у всій суворості, |
|
16
|
16
|
| І҆́ѡвъ же всꙋ́е ѿверза́етъ оу҆ста̀ своѧ̑, невѣ́дѣнїемъ словеса̀ ѡ҆тѧгоща́етъ. | Іов і відкрив легковажно вуста свої і нерозважливо марнує слова. |
