1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ к҃з
|
Глава 27
|
|
1
|
1
|
| Є҆ще́ же приложи́въ і҆́ѡвъ, речѐ въ при́тчахъ: | І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав: |
|
2
|
2
|
| жи́въ гдⷭ҇ь, и҆́же мѝ си́це сꙋдѝ, и҆ вседержи́тель, и҆́же ѡ҆горчи́ ми дꙋ́шꙋ: | живий Бог, Який позбавив мене суду, і Вседержитель, Який засмутив душу мою, |
|
3
|
3
|
| до́ндеже є҆щѐ дыха́нїе моѐ є҆́сть и҆ дх҃ъ бж҃їй сꙋ́щїй въ но́здрехъ мои́хъ, | бо, доки ще дихання моє в мені і дух Божий у ніздрях моїх, |
|
4
|
4
|
| не возглаго́лютъ оу҆стнѣ̀ моѝ беззако́нїѧ, нижѐ дꙋша̀ моѧ̀ поꙋчи́тсѧ непра́вдѣ. | не скажуть вуста мої неправди, і язик мій не вимовить лжі! |
|
5
|
5
|
| Не бꙋ́ди мнѣ̀ правди́выми нарещѝ ва́съ, до́ндеже оу҆мрꙋ̀: не и҆змѣню́ бо неѕло́бїѧ моегѡ̀. | Далекий я від того, щоб визнати вас справедливими; доки не помру, не уступлю непорочности моєї. |
|
6
|
6
|
| Пра́вдѣ же внима́ѧ, не ѡ҆ста́влю є҆ѧ̀, не свѣ́мъ бо себѐ ѕлы́хъ содѣ́лавша. | Міцно тримав я правду мою і не відпущу її; не докорить мені серце моє в усі дні мої. |
|
7
|
7
|
| Ѻ҆ба́че же, дабы̀ бы́ли вразѝ моѝ, ꙗ҆́коже низвраще́нїе нечести́выхъ, и҆ востаю́щїи на мѧ̀, ꙗ҆́коже па́гꙋба пребеззако́нныхъ. | Ворог мій буде, як нечестивець, і той, хто повстає на мене, як беззаконник. |
|
8
|
8
|
| И҆ ка́ѧ бо є҆́сть наде́жда нечести́вомꙋ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆жида́етъ; надѣ́ѧсѧ на гдⷭ҇а спасе́тсѧ ли; | Бо яка надія лицемірові, коли візьме, коли вивергне Бог душу його? |
|
9
|
9
|
| и҆лѝ мольбꙋ̀ є҆гѡ̀ оу҆слы́шитъ бг҃ъ; и҆лѝ наше́дшей є҆мꙋ̀ бѣдѣ̀, | Чи почує Бог крик його, коли прийде на нього лихо? |
|
10
|
10
|
| є҆да̀ и҆́мать ко́е дерзнове́нїе пред̾ ни́мъ; и҆лѝ ꙗ҆́кѡ призва́вшꙋ є҆мꙋ̀, оу҆слы́шитъ ли є҆го̀; | Чи буде він утішатися Вседержителем і закликати Бога повсякчас? |
|
11
|
11
|
| Сегѡ̀ ра́ди возвѣщꙋ̀ ва́мъ, что̀ є҆́сть въ рꙋцѣ̀ гдⷭ҇ни, и҆, є҆́же є҆́сть оу҆ вседержи́телѧ, не солжꙋ̀. | Сповіщу вам, що? у руці Божій; що? у Вседержителя, не приховаю. |
|
12
|
12
|
| Сѐ, всѝ вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ тщє́тнаѧ ко тщє́тнымъ прилага́ете. | Ось, усі ви і самі бачили; і для чого ви стільки пустословите? |
|
13
|
13
|
| Сїѧ̀ ча́сть человѣ́ка нечести́вагѡ ѿ гдⷭ҇а: и҆ жре́бїй си́льныхъ прїи́детъ ѿ вседержи́телѧ на нѧ̀. | Ось доля беззаконній людині від Бога, і спадщина, яку одержують від Вседержителя гнобителі. |
|
14
|
14
|
| А҆́ще мно́зи бꙋ́дꙋтъ сы́нове и҆́хъ, на заколе́нїе бꙋ́дꙋтъ:а҆́ще же и҆ возмꙋжа́ютъ, ни́щы бꙋ́дꙋтъ: | Якщо примножуються сини його, то під меч; і нащадки його не наситяться хлібом. |
|
15
|
15
|
| ѡ҆ста́вшїисѧ же є҆мꙋ̀ сме́ртїю оу҆́мрꙋтъ, и҆ вдови́цъ и҆́хъ никто́же поми́лꙋетъ. | Тих, що залишилися після нього, смерть зведе в гріб, і вдови їхні не будуть плакати. |
|
16
|
16
|
| А҆́ще собере́тъ ꙗ҆́коже зе́млю сребро̀, и҆ ꙗ҆́коже бре́нїе оу҆гото́витъ зла́то, | Якщо він набере купи срібла, як пороху, і наготує одягу, як глини, |
|
17
|
17
|
| сїѧ̑ всѧ̑ првⷣнїи ѡ҆держа́тъ, и҆мѣ̑нїѧ же є҆гѡ̀ и҆́стиннїи во́змꙋтъ: | то він наготує, а вдягатися буде праведник, і срібло одержить собі в частку непорочний. |
|
18
|
18
|
| бꙋ́детъ же до́мъ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ мо́лїе, и҆ ꙗ҆́кѡ паꙋчи́на, ꙗ҆̀же снабдѣ̀. | Він будує, як міль, дім свій і, як сторож, робить собі курінь; |
|
19
|
19
|
| Бога́тый оу҆́снетъ и҆ не приложи́тъ, ѻ҆́чи своѝ ѿве́рзе, и҆ нѣ́сть. | лягає спати багатієм і таким не встане; відкриває очі свої, і він уже не той. |
|
20
|
20
|
| Ѡ҆быдо́ша є҆го̀ ꙗ҆́коже вода̀ бѡлѣ́зни, но́щїю же ꙗ҆́тъ є҆го̀ примра́къ. | Як води, осягнуть його жахи; в ночі викраде його буря. |
|
21
|
21
|
| Во́зметъ же є҆го̀ ва́ръ, и҆ ѿи́детъ, и҆ возвѣ́етъ є҆го̀ ѿ мѣ́ста є҆гѡ̀, | Підніме його східний вітер і понесе, і він швидко побіжить від нього. |
|
22
|
22
|
| и҆ ве́ржетъ на него̀, и҆ не пощади́тъ, и҆з̾ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀ бѣжа́нїемъ побѣжи́тъ: | Накинеться на нього і не пощадить, як би він не намагався втекти від руки його. |
|
23
|
23
|
| воспле́щетъ на́нь рꙋка́ма свои́ма и҆ съ шꙋ́момъ во́зметъ є҆го̀ ѿ мѣ́ста своегѡ̀. | Сплеснуть про нього руками і засвистять над ним з місця його! |
