1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ к҃и
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
| Є҆́сть бо сребрꙋ̀ мѣ́сто, ѿѻнꙋ́дꙋже и҆ быва́етъ, и҆ мѣ́сто зла́тꙋ, ѿѻнꙋ́дꙋже ѡ҆чища́етсѧ. | Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять. |
|
2
|
2
|
| Желѣ́зо бо и҆з̾ землѝ ражда́етсѧ, мѣ́дь же ра́внѡ ка́менїю сѣче́тсѧ. | Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь. |
|
3
|
3
|
| Чи́нъ положѝ тмѣ̀, и҆ всѧ̑ концы̑ са́мъ и҆спытꙋ́етъ, камы́къ тмы̀ и҆ сѣ́нь сме́рти. | Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній. |
|
4
|
4
|
| Пресѣче́нїе пото́ка ѿ пра́ха: забыва́ющїи же пꙋ́ть пра́вый и҆знемого́ша, ѿ человѣ̑къ подвиго́шасѧ. | Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей. |
|
5
|
5
|
| Є҆́сть землѧ̀, и҆з̾ неѧ́же и҆зы́детъ хлѣ́бъ: под̾ не́ю ѡ҆брати́сѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь. | Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем. |
|
6
|
6
|
| Мѣ́сто сапфі́ра ка́менїе є҆ѧ̀, и҆ пе́рсть зла́то є҆мꙋ̀. | Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота. |
|
7
|
7
|
| Стезѧ̀, не позна̀ є҆ѧ̀ пти́ца, и҆ не оу҆зрѣ̀ ю҆̀ ѻ҆́ко сꙋ́пово, | Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки; |
|
8
|
8
|
| и҆ не ходи́ша по не́й сы́нове велича́выхъ, и҆ не пре́йде по не́й ле́въ. | не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал. |
|
9
|
9
|
| На несѣко́мѣ ка́мени прострѐ рꙋ́кꙋ свою̀, преврати́ же и҆з̾ коре́нїѧ го́ры: | На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори; |
|
10
|
10
|
| бре́ги рѣ́къ расто́рже, всѧ́кое же честно́е ви́дѣ ѻ҆́ко моѐ: | у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її; |
|
11
|
11
|
| глꙋбины̑ же рѣ́къ ѿкры̀ и҆ показа̀ си́лꙋ свою̀ на свѣ́тъ. | зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло. |
|
12
|
12
|
| Премꙋ́дрость же ѿкꙋ́дꙋ ѡ҆брѣ́тесѧ; и҆ ко́е мѣ́сто є҆́сть вѣ́дѣнїѧ; | Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму? |
|
13
|
13
|
| Не вѣ́сть человѣ́къ пꙋтѝ є҆ѧ̀, нижѐ ѡ҆брѣ́тесѧ въ человѣ́цѣхъ. | Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих. |
|
14
|
14
|
| Бе́здна речѐ: нѣ́сть во мнѣ̀: и҆ мо́ре речѐ: нѣ́сть со мно́ю. | Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. |
|
15
|
15
|
| Не да́стсѧ сокро́вище за ню̀, и҆ не и҆звѣ́ситсѧ сребро̀ на и҆змѣне́нїе є҆ѧ̀, | Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; |
|
16
|
16
|
| и҆ не сравни́тсѧ со зла́томъ сѡфі́рскимъ, со ѻ҆́нѷѯомъ честны́мъ и҆ сапфі́ромъ: | не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром; |
|
17
|
17
|
| не ра́вно бꙋ́детъ є҆́й зла́то и҆ крѷста́ль, и҆ и҆змѣне́нїе є҆ѧ̀ сосꙋ́ди зла́ти. | не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. |
|
18
|
18
|
| Превысѡ́каѧ и҆ би́серїе не помѧ́нꙋтсѧ, и҆ притѧжѝ премꙋ́дрость па́че внꙋ́треннѣйшихъ: | А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни. |
|
19
|
19
|
| не оу҆равни́тсѧ є҆́й топа́зїй є҆ѳїо́пскїй, со зла́томъ чи́стымъ не сравни́тсѧ. | Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. |
|
20
|
20
|
| Премꙋ́дрость же ѿкꙋ́дꙋ ѡ҆брѣ́тесѧ; и҆ ко́е мѣ́сто є҆́сть ра́зꙋмꙋ; | Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму? |
|
21
|
21
|
| Оу҆таи́сѧ ѿ всѧ́кагѡ человѣ́ка, и҆ ѿ пти́цъ небе́сныхъ скры́сѧ. | Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена. |
|
22
|
22
|
| Па́гꙋба и҆ сме́рть реко́стѣ: слы́шахомъ є҆ѧ̀ сла́вꙋ. | Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. |
|
23
|
23
|
| Бг҃ъ бла́гѡ позна̀ є҆ѧ̀ пꙋ́ть: са́мъ бо вѣ́сть мѣ́сто є҆ѧ̀. | Бог знає путь її, і Він відає місце її. |
|
24
|
24
|
| И҆́бо са́мъ поднебе́снꙋю всю̀ надзира́етъ, вѣ́дый, ꙗ҆̀же на землѝ, всѧ̑, ꙗ҆̀же сотворѝ. | Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом. |
|
25
|
25
|
| Вѣ́трѡвъ вѣ́съ и҆ водѣ̀ мѣ́рꙋ є҆гда̀ сотвори́лъ, | Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру, |
|
26
|
26
|
| та́кѡ ви́дѧй сочтѐ, и҆ пꙋ́ть въ сотрѧсе́нїи гласѡ́въ, | коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної, |
|
27
|
27
|
| тогда̀ ви́дѣ ю҆̀ и҆ повѣ́да ю҆̀, оу҆гото́вавъ и҆зслѣ́ди | тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її |
|
28
|
28
|
| и҆ речѐ человѣ́кꙋ: сѐ, благоче́стїе є҆́сть премꙋ́дрость, а҆ є҆́же оу҆далѧ́тисѧ ѿ ѕла̀ є҆́сть вѣ́дѣнїе. | і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум. |
