1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ м҃
|
Глава 40
|
|
1
|
1
|
| Па́ки же ѿвѣща́въ гдⷭ҇ь, речѐ ко і҆́ѡвꙋ и҆з̾ ѡ҆́блака: | І відповів Господь Іову з бурі і сказав: |
|
2
|
2
|
| нѝ, но препоѧ́ши ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ чрє́сла твоѧ̑: вопрошꙋ́ же тѧ̀, ты́ же мѝ ѿвѣща́й. | опережи, як муж, стегна твої: Я буду запитувати тебе, а ти пояснюй Мені. |
|
3
|
3
|
| Не ѿверга́й сꙋда̀ моегѡ̀: мни́ши ли мѧ̀ и҆на́кѡ тебѣ̀ сотво́рша, ра́звѣ да ꙗ҆ви́шисѧ правди́въ; | Ти хочеш відкинути суд Мій, звинуватити Мене, щоб виправдати себе? |
|
4
|
4
|
| Є҆да̀ мы́шца тѝ є҆́сть на гдⷭ҇а, и҆лѝ гла́сомъ на него̀ греми́ши; | Чи така в тебе сила, як у Бога? І чи можеш загриміти голосом, як Він? |
|
5
|
5
|
| Прїими́ же высотꙋ̀ и҆ си́лꙋ, въ сла́вꙋ же и҆ въ че́сть ѡ҆блецы́сѧ: | Прикрась же себе величчю і славою, одягнись у блиск і красу; |
|
6
|
6
|
| пꙋсти́ же а҆́гг҃лы гнѣ́вомъ и҆ всѧ́каго оу҆кори́телѧ смирѝ, | вилий лють гніву твого, подивися на все горде і смири його; |
|
7
|
7
|
| велича́ва же оу҆гасѝ и҆ согно́й нечєсти́выѧ а҆́бїе: | глянь на всіх зарозумілих і принизь їх, і скруши нечестивих на місцях їх; |
|
8
|
8
|
| скры́й же въ зе́млю внѣ̀ вкꙋ́пѣ и҆ ли́ца и҆́хъ безче́стїѧ и҆спо́лни. | зарий усіх їх у землю й лиця їх покрий темрявою. |
|
9
|
9
|
| И҆сповѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ мо́жетъ десни́ца твоѧ̀ спастѝ. | Тоді і Я визнаю, що правиця твоя може спасати тебе. |
|
10
|
10
|
| Но оу҆́бѡ сѐ, ѕвѣ́рїе оу҆ тебє̀, травꙋ̀ а҆́ки воло́ве ꙗ҆дѧ́тъ: | Ось бегемот, якого Я створив, як і тебе; він їсть траву, як віл; |
|
11
|
11
|
| сѐ оу҆́бѡ, крѣ́пость є҆гѡ̀ на чре́слѣхъ, си́ла же є҆гѡ̀ на пꙋ́пѣ чре́ва: | ось, його сила в стегнах його і міцність його у м’язах черева його; |
|
12
|
12
|
| поста́ви ѡ҆́шибъ ꙗ҆́кѡ кѷпарі́съ, жи̑лы же є҆гѡ̀ (ꙗ҆́кѡ оу҆́же) сплетє́ны сꙋ́ть, | повертає хвостом своїм, як кедром; жили ж на стегнах його переплетені; |
|
13
|
13
|
| ре́бра є҆гѡ̀ ре́бра мѣ̑дѧна, хребе́тъ же є҆гѡ̀ желѣ́зо слїѧ́но. | ноги в нього, як мідні труби; кістки в нього, як залізні прути; |
|
14
|
14
|
| Сі́есть нача́ло созда́нїѧ гдⷭ҇нѧ: сотворе́нъ порꙋ́ганъ бы́тиа҆́гг҃лы є҆гѡ̀: | це — верх шляхів Божих; тільки Той, Хто створив його, може наблизити до нього меч Свій; |
|
15
|
15
|
| возше́дъ же на го́рꙋ стреми́ннꙋю, сотворѝ ра́дость четверонѡ́гимъ въ та́ртарѣ: | гори приносять йому їжу, і там усі звірі польові грають; |
|
16
|
16
|
| под̾ всѧ́кимъ дре́вомъ спи́тъ, при ро́гозѣ и҆ тро́стїи и҆ сїто́вїи: | він лягає під тінистими деревами, під дахом очерету й у болотах; |
|
17
|
17
|
| ѡ҆сѣнѧ́ютъ же над̾ ни́мъ древеса̀ вели̑ка съ лѣ́торасльми и҆ вѣ̑тви напѡ́льныѧ: | тінисті дерева покривають його своєю тінню; верби при струмках оточують його; |
|
18
|
18
|
| а҆́ще бꙋ́детъ наводне́нїе, не ѡ҆щꙋти́тъ: оу҆пова́етъ, ꙗ҆́кѡ вни́детъ і҆ѻрда́нъ во оу҆ста̀ є҆гѡ̀: | ось, він п’є з ріки і не поспішає; залишається спокійним, хоч би Йордан побіг до рота його. |
|
19
|
19
|
| во ѻ҆́ко своѐ во́зметъ є҆го̀, ѡ҆жесточи́всѧ продира́витъ нѡ́здри. | Чи візьме хто його на очах його і чи проколе йому ніс багром? |
|
20
|
20
|
| И҆звлече́ши ли ѕмі́а оу҆́дицею, и҆лѝ ѡ҆бложи́ши оу҆здꙋ̀ ѡ҆ ноздре́хъ є҆гѡ̀; | Чи можеш ти вудкою витягти левиафана і мотузкою схопити за язик його? |
|
21
|
21
|
| и҆лѝ вдѣ́жеши колцѐ въ нѡ́здри є҆гѡ̀; ши́ломъ же проверти́ши ли оу҆стнѣ̀ є҆гѡ̀; | чи вдінеш кільце в ніздрі його? чи проколеш голкою щелепу його? |
|
22
|
22
|
| возглаго́летъ же ли тѝ съ моле́нїемъ, (и҆лѝ) съ проше́нїемъ кро́ткѡ; | чи буде він довго благати тебе і чи буде говорити з тобою лагідно? |
|
23
|
23
|
| сотвори́тъ же ли завѣ́тъ съ тобо́ю; по́ймеши же ли є҆го̀ раба̀ вѣ́чна; | чи укладе він договір з тобою, і чи візьмеш його назавжди собі за раба? |
|
24
|
24
|
| поигра́еши же ли съ ни́мъ, ꙗ҆́коже со пти́цею, и҆лѝ свѧ́жеши є҆го̀ ꙗ҆́кѡ вра́бїѧ дѣ́тищꙋ; | чи станеш забавлятися ним, як пташкою, і чи зв’яжеш його для дівчаток твоїх? |
|
25
|
25
|
| пита́ютсѧ ли же и҆́мъ ꙗ҆зы́цы, и҆ раздѣлѧ́ютъ ли є҆го̀ фїнїкі́йстїи наро́ди; | чи будуть продавати його товариші ловитви, чи розділять його між хананейськими купцями? |
|
26
|
26
|
| всѧ̑ же пла̑вающаѧ собра́вшесѧ не под̾и́мꙋтъ ко́жи є҆ди́ныѧ ѡ҆́шиба є҆гѡ̀, и҆ корабли̑ ры́барей главы̀ є҆гѡ̀. | чи можеш простромити шкіру його списом і голову його рибальською острогою? |
|
27
|
27
|
| Возложи́ши же ли на́нь рꙋ́кꙋ, воспомѧнꙋ́въ бра́нь быва́ющꙋю на тѣ́лѣ є҆гѡ̀; и҆ ктомꙋ̀ да не бꙋ́детъ. | Клади на нього руку твою, і пам’ятай про ту боротьбу: більше не будеш. |
