1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ м҃
|
Глава 40
|
|
1
|
1
|
|
Па́ки же ѿвѣща́въ гдⷭ҇ь, речѐ ко і҆́ѡвꙋ и҆з̾ ѡ҆́блака:
|
І відповів Господь Іову з бурі і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
нѝ, но препоѧ́ши ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ чрє́сла твоѧ̑: вопрошꙋ́ же тѧ̀, ты́ же мѝ ѿвѣща́й.
|
опережи, як муж, стегна твої: Я буду запитувати тебе, а ти пояснюй Мені.
|
|
3
|
3
|
|
Не ѿверга́й сꙋда̀ моегѡ̀: мни́ши ли мѧ̀ и҆на́кѡ тебѣ̀ сотво́рша, ра́звѣ да ꙗ҆ви́шисѧ правди́въ;
|
Ти хочеш відкинути суд Мій, звинуватити Мене, щоб виправдати себе?
|
|
4
|
4
|
|
Є҆да̀ мы́шца тѝ є҆́сть на гдⷭ҇а, и҆лѝ гла́сомъ на него̀ греми́ши;
|
Чи така в тебе сила, як у Бога? І чи можеш загриміти голосом, як Він?
|
|
5
|
5
|
|
Прїими́ же высотꙋ̀ и҆ си́лꙋ, въ сла́вꙋ же и҆ въ че́сть ѡ҆блецы́сѧ:
|
Прикрась же себе величчю і славою, одягнись у блиск і красу;
|
|
6
|
6
|
|
пꙋсти́ же а҆́гг҃лы гнѣ́вомъ и҆ всѧ́каго оу҆кори́телѧ смирѝ,
|
вилий лють гніву твого, подивися на все горде і смири його;
|
|
7
|
7
|
|
велича́ва же оу҆гасѝ и҆ согно́й нечєсти́выѧ а҆́бїе:
|
глянь на всіх зарозумілих і принизь їх, і скруши нечестивих на місцях їх;
|
|
8
|
8
|
|
скры́й же въ зе́млю внѣ̀ вкꙋ́пѣ и҆ ли́ца и҆́хъ безче́стїѧ и҆спо́лни.
|
зарий усіх їх у землю й лиця їх покрий темрявою.
|
|
9
|
9
|
|
И҆сповѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ мо́жетъ десни́ца твоѧ̀ спастѝ.
|
Тоді і Я визнаю, що правиця твоя може спасати тебе.
|
|
10
|
10
|
|
Но оу҆́бѡ сѐ, ѕвѣ́рїе оу҆ тебє̀, травꙋ̀ а҆́ки воло́ве ꙗ҆дѧ́тъ:
|
Ось бегемот, якого Я створив, як і тебе; він їсть траву, як віл;
|
|
11
|
11
|
|
сѐ оу҆́бѡ, крѣ́пость є҆гѡ̀ на чре́слѣхъ, си́ла же є҆гѡ̀ на пꙋ́пѣ чре́ва:
|
ось, його сила в стегнах його і міцність його у м’язах черева його;
|
|
12
|
12
|
|
поста́ви ѡ҆́шибъ ꙗ҆́кѡ кѷпарі́съ, жи̑лы же є҆гѡ̀ (ꙗ҆́кѡ оу҆́же) сплетє́ны сꙋ́ть,
|
повертає хвостом своїм, як кедром; жили ж на стегнах його переплетені;
|
|
13
|
13
|
|
ре́бра є҆гѡ̀ ре́бра мѣ̑дѧна, хребе́тъ же є҆гѡ̀ желѣ́зо слїѧ́но.
|
ноги в нього, як мідні труби; кістки в нього, як залізні прути;
|
|
14
|
14
|
|
Сі́есть нача́ло созда́нїѧ гдⷭ҇нѧ: сотворе́нъ порꙋ́ганъ бы́тиа҆́гг҃лы є҆гѡ̀:
|
це — верх шляхів Божих; тільки Той, Хто створив його, може наблизити до нього меч Свій;
|
|
15
|
15
|
|
возше́дъ же на го́рꙋ стреми́ннꙋю, сотворѝ ра́дость четверонѡ́гимъ въ та́ртарѣ:
|
гори приносять йому їжу, і там усі звірі польові грають;
|
|
16
|
16
|
|
под̾ всѧ́кимъ дре́вомъ спи́тъ, при ро́гозѣ и҆ тро́стїи и҆ сїто́вїи:
|
він лягає під тінистими деревами, під дахом очерету й у болотах;
|
|
17
|
17
|
|
ѡ҆сѣнѧ́ютъ же над̾ ни́мъ древеса̀ вели̑ка съ лѣ́торасльми и҆ вѣ̑тви напѡ́льныѧ:
|
тінисті дерева покривають його своєю тінню; верби при струмках оточують його;
|
|
18
|
18
|
|
а҆́ще бꙋ́детъ наводне́нїе, не ѡ҆щꙋти́тъ: оу҆пова́етъ, ꙗ҆́кѡ вни́детъ і҆ѻрда́нъ во оу҆ста̀ є҆гѡ̀:
|
ось, він п’є з ріки і не поспішає; залишається спокійним, хоч би Йордан побіг до рота його.
|
|
19
|
19
|
|
во ѻ҆́ко своѐ во́зметъ є҆го̀, ѡ҆жесточи́всѧ продира́витъ нѡ́здри.
|
Чи візьме хто його на очах його і чи проколе йому ніс багром?
|
|
20
|
20
|
|
И҆звлече́ши ли ѕмі́а оу҆́дицею, и҆лѝ ѡ҆бложи́ши оу҆здꙋ̀ ѡ҆ ноздре́хъ є҆гѡ̀;
|
Чи можеш ти вудкою витягти левиафана і мотузкою схопити за язик його?
|
|
21
|
21
|
|
и҆лѝ вдѣ́жеши колцѐ въ нѡ́здри є҆гѡ̀; ши́ломъ же проверти́ши ли оу҆стнѣ̀ є҆гѡ̀;
|
чи вдінеш кільце в ніздрі його? чи проколеш голкою щелепу його?
|
|
22
|
22
|
|
возглаго́летъ же ли тѝ съ моле́нїемъ, (и҆лѝ) съ проше́нїемъ кро́ткѡ;
|
чи буде він довго благати тебе і чи буде говорити з тобою лагідно?
|
|
23
|
23
|
|
сотвори́тъ же ли завѣ́тъ съ тобо́ю; по́ймеши же ли є҆го̀ раба̀ вѣ́чна;
|
чи укладе він договір з тобою, і чи візьмеш його назавжди собі за раба?
|
|
24
|
24
|
|
поигра́еши же ли съ ни́мъ, ꙗ҆́коже со пти́цею, и҆лѝ свѧ́жеши є҆го̀ ꙗ҆́кѡ вра́бїѧ дѣ́тищꙋ;
|
чи станеш забавлятися ним, як пташкою, і чи зв’яжеш його для дівчаток твоїх?
|
|
25
|
25
|
|
пита́ютсѧ ли же и҆́мъ ꙗ҆зы́цы, и҆ раздѣлѧ́ютъ ли є҆го̀ фїнїкі́йстїи наро́ди;
|
чи будуть продавати його товариші ловитви, чи розділять його між хананейськими купцями?
|
|
26
|
26
|
|
всѧ̑ же пла̑вающаѧ собра́вшесѧ не под̾и́мꙋтъ ко́жи є҆ди́ныѧ ѡ҆́шиба є҆гѡ̀, и҆ корабли̑ ры́барей главы̀ є҆гѡ̀.
|
чи можеш простромити шкіру його списом і голову його рибальською острогою?
|
|
27
|
27
|
|
Возложи́ши же ли на́нь рꙋ́кꙋ, воспомѧнꙋ́въ бра́нь быва́ющꙋю на тѣ́лѣ є҆гѡ̀; и҆ ктомꙋ̀ да не бꙋ́детъ.
|
Клади на нього руку твою, і пам’ятай про ту боротьбу: більше не будеш.
|
