Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 14

Brenton–Byzantine English Bible > Proverbs :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Chapter 14	Глава 14

1	1
Wise women build houses: but a foolish one digs hers down with her hands.	Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2	2
He that walks uprightly fears the Lord; but he that is perverse in his ways shall be dishonoured.	Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3	3
Out of the mouth of fools comes a rod of pride; but the lips of the wise preserve them.	У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4	4
Where no oxen are, the cribs are clean; but where there is abundant produce, the strength of the ox is apparent.	Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5	5
A faithful witness does not lie; but an unjust witness kindles falsehoods.	Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6	6
Thou shalt seek wisdom with bad men, and shalt not find it; but discretion is easily available with the prudent.	Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7	7
All things are adverse to a foolish man; but wise lips are the weapons of discretion.	Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8	8
The wisdom of the prudent will understand their ways; but the folly of fools leads astray.	Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
9	9
The houses of transgressors will need purification; but the houses of the just are acceptable.	Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
10	10
If a man's mind is intelligent, his soul is sorrowful; and when he rejoices, he has no fellowship with pride.	Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11	11
The houses of ungodly men shall be utterly destroyed; but the tabernacles of them that walk uprightly shall stand.	Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12	12
There is a way which seems to be right with men, but the ends of it reach to the depth of hell.	Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
13	13
Grief mingles not with mirth; and joy in the end comes to grief.	І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14	14
A stout-hearted man shall be filled with his own ways; and a good man with his own thoughts.	Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
15	15
The simple believes every word: but the prudent man betakes himself to after-thought.	Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16	16
A wise man fears, and departs from evil; but the fool trusts in himself, and joins himself with the transgressor.	Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17	17
A passionate man acts inconsiderately; but a sensible man bears up under many things.	Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18	18
Fools shall have mischief for their portion; but the prudent shall take fast hold of understanding.	Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19	19
Evil men shall fall before the good; and the ungodly shall attend at the gates of the righteous.	Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
20	20
Friends will hate poor friends; but the friends of the rich are many.	Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21	21
He that dishonours the needy sins: but he that has pity on the poor is most blessed.	Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22	22
They that go astray devise evils: but the good devise mercy and truth. The framers of evil do not understand mercy and truth: but compassion and faithfulness are with the framers of good.	Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23	23
With every one who is careful there is abundance: but the pleasure-taking and indolent shall be in want.	Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24	24
A prudent man is the crown of the wise: but the occupation of fools is evil.	Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25	25
A faithful witness shall deliver a soul from evil: but a deceitful man kindles falsehoods.	Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26	26
In the fear of the Lord is strong confidence: and he leaves his children a support.	У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27	27
The commandment of the Lord is a fountain of life; and it causes men to turn aside from the snare of death.	Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28	28
In a populous nation is the glory of a king: but in the failure of people is the ruin of a prince.	У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29	29
A man slow to wrath abounds in wisdom: but a man of impatient spirit is very foolish.	У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30	30
A meek-spirited man is a healer of the heart: but a sensitive heart is a corruption of the bones.	Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
31	31
He that oppresses the needy provokes his Maker: but he that honours him has pity upon the poor.	Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32	32
The ungodly shall be driven away in his wickedness: but he who is secure in his own holiness is just.	За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33	33
There is wisdom in the good heart of a man: but in the heart of fools it is not discerned.	Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34	34
Righteousness exalts a nation: but sins diminish tribes.	Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
35	35
An understanding servant is acceptable to a king; and by his good behaviour he removes disgrace.	Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.