1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
| Пророцтво про Дамаск. — Ось, Дамаск виключається з числа міст і буде купою руїн. | Сл0во, є4же на дамaскъ. СE, дамaскъ в0зметсz t градHвъ бyдетъ въ падeніе. |
|
2
|
2
|
| Міста ароерські будуть покинуті, — залишаться для стад, які будуть відпочивати там, і нікому буде лякати їх. | Њстaвленъ въ вёкъ, въ л0же стадaмъ и3 въ пок0й, и3 не бyдетъ tгонszй. |
|
3
|
3
|
| Не стане твердині Єфремової і царства Дамаскського зі всією Сирією; з ними буде те саме, що зі славою синів Ізраїля, — говорить Господь Саваоф. | И# ксемY не бyдетъ ўкрэплeнъ, є4же вбёгнути тaмw є3фрeму: и3 ксемY не бyдетъ цaрство въ дамaсцэ, и3 њстaнокъ сЂрzнъ поги1бнетъ: нёси бо ты2 лyчшій t сынHвъ ї}левыхъ и3 слaвы и4хъ: сі‰ гlетъ гDь саваHfъ. |
|
4
|
4
|
| І буде у той день: умалиться слава Якова, і повне тіло його стане худим. | Бyдетъ въ т0й дeнь помрачeніе слaвы їaкwвли, и3 т{чнаz слaвы є3гw2 потрzсyтсz. |
|
5
|
5
|
| Те саме буде, що після збору хліба женцем, коли рука його пожне колосся, і коли зберуть колосся у долині Рефаїмській. | И# бyдетъ, ћкоже ѓще кто2 собирaетъ жaтву стоsщую, и3 сёмz клaсwвъ пожинaетъ: и3 бyдетъ, ћкоже ѓще кто2 собирaетъ клaсы въ дeбри твeрдэ. |
|
6
|
6
|
| І залишаться у нього, як буває при оббиванні маслин, дві-три ягоди на самій вершині, або чотири-п’ять на плодючих гілках, — говорить Господь, Бог Ізраїлів. | И# њстaнетсz въ нeй стeбліе, и3ли2 ѓки зeрна м†слична двЁ и3ли2 три2 на версЁ выс0цэ, и3ли2 четhре и3ли2 пsть на вётвіи є3S њстaнутъ: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ. |
|
7
|
7
|
| У той день зверне людина погляд свій до Творця свого, і очі її будуть спрямовані до Святого Ізраїлевого; | Въ т0й дeнь ўповaz бyдетъ человёкъ на сотв0ршаго и5, и3 џчи є3гw2 ко с™0му ї}леву воззрsтъ, |
|
8
|
8
|
| і не гляне на жертовники, на діло рук своїх, і не подивиться на те, що зробили пальці її, на ідолів Астарти і Ваала. | и3 не бyдутъ ўповaюще на трє1бища, нижE на дэлA рyкъ свои1хъ, ±же сотвори1ша пeрсты и4хъ, и3 не бyдутъ смотри1ти на дубр†вы, нижE на мeрзwсти и4хъ. |
|
9
|
9
|
| У той день укріплені міста будуть, як руїни у лісах і на вершинах гір, залишені перед синами Ізраїля, — і буде порожньо. | Въ т0й дeнь бyдутъ грaди твои2 њстaвлени, ћкоже њстaвиша ґморрeє и3 є3veє t лицA сынHвъ ї}левыхъ: и3 бyдутъ пyсти, |
|
10
|
10
|
| Бо ти забув Бога спасіння твого, і не згадував про скелю притулку твого; від того розвів розважальні сади і насадив живці від чужої лози. | занE њстaвилъ є3си2 бGа сп7са твоего2 и3 гDа пом0щника твоего2 не помzнyлъ є3си2: сегw2 рaди насади1ши сaдъ невёренъ и3 сёмz невёрно. |
|
11
|
11
|
| У день насадження твого ти піклувався, щоб воно росло і щоб посіяне тобою рано розцвіло; але у день збирання не купа жни́ва буде, але скорбота жорстока. | Въ џньже бо дeнь ѓще насади1ши, прельсти1шисz: ґ є4же ѓще заyтра посёеши, то2 процвэтeтъ на жaтву, во џньже дeнь наслёдиши, и3 ѓки nтeцъ человёчь наслёдіе дaси сынHмъ твои6мъ. |
|
12
|
12
|
| На жаль! шум народів багатьох! шумлять вони, як шумить море. Ревіння племен! вони ревуть, як ревуть сильні води. | Q, лю1тэ мн0жеству kзhкwвъ мн0гихъ! ѓки м0ре волнyющеесz, тaкw смzтeтесz, и3 хребeтъ kзhкwвъ мн0гихъ ћкw водA возшуми1тъ: |
|
13
|
13
|
| Ревуть народи, як ревуть сильні води; але Він пригрозив їм і вони далеко побігли, і були гнані, як порох по горах від вітру і як пил від вихору. | ѓки водA мн0га kзhцы мн0зи, ѓки (шyмъ) воды2 мн0гіz нyждею носи1мыz: и3 tвeржетъ є3го2 и3 далeче поженeтъ є3го2, ѓки прaхъ плeвный вёющихъ проти1ву вётра, и3 ћкw прaхъ колeсный бyрz возносsщаz. |
|
14
|
14
|
| Вечір — і ось жах! і раніше ранку вже немає його. Така доля грабіжників наших, жереб руйнівників наших. | Къ вeчеру, и3 бyдетъ плaчь: прeжде заyтріz, и3 не бyдетъ: сіS чaсть плэни1вшихъ ны2, и3 жрeбій наслёдившихъ нaсъ. |
