1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Ось, Господь, Господь Саваоф, відніме у Єрусалима і в Іуди посох і тростину, всяке підкріплення хлібом і всяке підкріплення водою, | СE, вLка гDь саваHfъ tи1метъ t їеrли1ма и3 t їудeи крёпкаго и3 крёпкую, крёпость хлёба и3 крёпость воды2, |
|
2
|
2
|
| хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, і прозорливця і старця, | и3споли1на и3 крёпкаго, и3 человёка рaтника и3 судію2, и3 прbр0ка и3 смотрели1ваго, и3 стaрца |
|
3
|
3
|
| п’ятдесятника і вельможу і радника, і мудрого художника і майстерного у слові. | и3 пzтьдесzтоначaлника, и3 ди1внаго совётника и3 премyдраго ґрхітeктона и3 разyмнаго послyшателz. |
|
4
|
4
|
| І дам їм отроків у начальники, і діти будуть панувати над ними. | И# постaвлю ю4ношы кн‰зи и4хъ, и3 ругaтеліе госп0дствовати бyдутъ и4ми. |
|
5
|
5
|
| І у народі один буде пригнічуваний іншим, і кожен — ближнім своїм; юнак буде нахабно підноситися над старцем, і простолюдин над вельможею. | И# напaдати и4мутъ лю1діе, человёкъ на человёка, и3 человёкъ на бли1жнzго своего2: прирази1тсz nтрочA къ стaрцу, и3 безчeстный къ честн0му. |
|
6
|
6
|
| Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі батька свого, і скаже: у тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю. | Ћкw и4метсz человёкъ брaта своегw2, и3ли2 домaшнzгw nтцA своегw2, глаг0лz: ри1зу и4маши, началов0ждь нaмъ бyди, и3 брaшно моE под8 тоб0ю да бyдетъ. |
|
7
|
7
|
| А він із клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу. | И# tвэщaвъ въ дeнь џный речeтъ: не бyду тв0й началов0ждь, нёсть бо въ домY моeмъ ни хлёба, ни ри1зы: не бyду началов0ждь лю1демъ си6мъ. |
|
8
|
8
|
| Так руйнувався Єрусалим, і упав Іуда, тому що язик їх і діла їх — проти Господа, образливі для очей слави Його. | Ћкw њстaвленъ бhсть їеrли1мъ, и3 їудeа падE, и3 љзhкъ и4хъ со беззак0ніемъ, не покарsющьсz гDеви. |
|
9
|
9
|
| Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! бо самі на себе накликають зло. | Сегw2 рaди нн7э смири1сz слaва и4хъ, и3 стyдъ лицA и4хъ проти1ву стA и5мъ: грёхъ же св0й ћкw сод0мскій возвэсти1ша и3 kви1ша. Г0ре души2 и4хъ, занE ўмhслиша совётъ лукaвый на себE сами1хъ, |
|
10
|
10
|
| Скажіть праведникові, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх; | рeкше: свsжемъ првdнаго, ћкw непотрeбенъ нaмъ є4сть. U5бо плоды2 дёлъ свои1хъ снэдsтъ. |
|
11
|
11
|
| а беззаконникові — горе, бо буде йому відплата за діла рук його. | Г0ре беззак0нному: лук†ваz бо приключaтсz є3мY по дэлHмъ рукY є3гw2. |
|
12
|
12
|
| Гнобителі народу Мого — діти, і жінки панують над ним. Народе Мій! вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх зіпсували. | Лю1діе мои2, прист†вницы вaши пожинaютъ вaсъ, и3 и3стzзaющіи њбладaютъ вaми: лю1діе мои2, блажaщіи вaсъ льстsтъ вы2 и3 стєзи2 н0гъ вaшихъ возмущaютъ. |
|
13
|
13
|
| Повстав Господь на суд — і стоїть, щоб судити народи. | Но нн7э ўстр0итсz гDь на сyдъ и3 постaвитъ на сyдъ лю1ди сво‰: |
|
14
|
14
|
| Господь вступає у суд зі старійшинами народу Свого і з князями його: ви спустошили виноградник; награбоване у бідного — у ваших домах; | сaмъ гDь на сyдъ пріи1детъ со старBйшины людjй и3 со кн‰зи и4хъ. Вh же почто2 запали1сте віногрaдъ м0й, и3 разграблeніе ўб0гагw въ домёхъ вaшихъ; |
|
15
|
15
|
| навіщо ви утискуєте народ Мій і гнітите бідних? говорить Господь, Господь Саваоф. | почто2 вы2 њби1дите людjй мои1хъ и3 лицE ўб0гихъ посрамлsете; гlетъ гDь саваHfъ. |
|
16
|
16
|
| І сказав Господь: за те, що дочки Сиону гордовиті і ходять, піднявши шию і зваблюючи поглядами, і виступають величною ходою і гримлять ланцюжками на ногах, — | Сі‰ гlетъ гDь: понeже вознес0шасz дщє1ри сіw6ни и3 ходи1ша выс0кою вhею и3 помизaніемъ nчeсъ и3 ступaніемъ н0гъ, кyпнw ри6зы влекyшыz (по д0лу) и3 ногaма кyпнw и3грaющыz: |
|
17
|
17
|
| оголить Господь тім’я дочок Сиону і відкриє Господь сором їх; | и3 смири1тъ гDь нач†лныz дщє1ри сіw6ни, и3 гDь tкрhетъ срамотY и4хъ. |
|
18
|
18
|
| у той день відніме Господь красиві ланцюжки на ногах і зірочки, і півмісяці, | Въ дeнь w4нъ, и3 tи1метъ гDь слaву ри1зъ и4хъ и3 красоты6 и4хъ, и3 вплетє1ніz злат†z (на главЁ) и3 трє1сны ри6зныz, и3 л{ницы гри1вєнныz |
|
19
|
19
|
| серги, і намиста, й опахала, запонки і зап’ястя, і пояси, і сосудці з парфумами, і привіски чарівні, | и3 срачи6цы тHнкіz, и3 красотY лицA и4хъ и3 состроeніе красы2 слaвныz, и3 w4бручи и3 пє1рстни, и3 мwни1ста и3 зап‰стіz и3 худHжныz ўсер‰зи, |
|
20
|
20
|
| персні і кільця в носі, | и3 багрzни6цы и3 пребагр‰наz, и3 ќтварь хрaмную |
|
21
|
21
|
| верхній одяг і нижній, і хустки, і гаманці, | и3 свBтлаz лакw6нскаz, и3 вmсс0ны и3 синєты2, и3 червлєни1цы |
|
22
|
22
|
| світлі тонкі опанчі і пов’язки, і покривала. | и3 вmсс0нъ со злaтомъ и3 синет0ю преты6каны, и3 тwнчи1цы преи6маны злaтомъ: |
|
23
|
23
|
| І буде замість пахощів сморід, і замість пояса буде мотузка, і замість завитого волосся — проплішина, і замість широкої опанчі — вузьке веретище, замість краси — клеймо. | и3 бyдетъ вмёстw вони2 д0брыz смрaдъ, и3 вмёстw п0zса ќжемъ препоsшешисz, и3 вмёстw ўкрашeніz златaгw, є4же на главЁ, плёшь и3мёти бyдеши дёлъ твои1хъ рaди, и3 вмёстw ри1зы багрsныz препоsшешисz врeтищемъ: |
|
24
|
24
|
| Чоловіки твої впадуть від меча, і хоробрі твої — на війні. | и3 сhнъ тв0й добрёйшій, є3г0же лю1биши, мечeмъ падeтъ, и3 крёпцыи вaши мечeмъ падyтъ и3 смирsтсz: |
|
25
|
25
|
| І будуть зітхати і плакати ворота столиці, і буде вона сидіти на землі спустошена. | и3 восплaчутсz храни6лища ќтварей вaшихъ, и3 њстaнешисz є3ди1на и3 њ зeмлю ўдaрена бyдеши. |
