1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 56
|
Главa н7ѕ
|
|
1
|
1
|
| Так говорить Господь: зберігайте суд і чиніть правду; бо близько спасіння Моє й одкровення правди Моєї. | Сі‰ гlетъ гDь: сохрани1те сyдъ и3 сотвори1те прaвду, прибли1жисz бо спcніе моE пріити2 и3 млcть моS tкрhтисz. |
|
2
|
2
|
| Блажен муж, який робить це, і син людський, який міцно тримається цього, який зберігає суботу від осквернення й оберігає руку свою, щоб не зробити ніякого зла. | Блажeнъ мyжъ творsй сі‰, и3 человёкъ держaйсz и4хъ, и3 хранsй суббw6ты не њсквернsти, и3 блюдhй рyцэ свои2 не твори1ти непрaвды. |
|
3
|
3
|
| Нехай не говорить син іноплемінника, який приєднався до Господа: «Господь зовсім відокремив мене від Свого народу», і нехай не говорить євнух: «ось я сухе дерево». | Да не глаг0летъ и3ноплемeнникъ приложи1выйсz ко гDеви: є3дA tлучи1тъ мS гDь t людjй свои1хъ; и3 да не глаг0летъ кaженикъ, ћкw ѓзъ є4смь дрeво сyхо. |
|
4
|
4
|
| Бо Господь так говорить про євнухів: які зберігають Мої суботи й обирають угодне Мені, і міцно тримаються завіту Мого, — | Сі‰ гlетъ гDь кaженикwмъ: є3ли1цы сохранsтъ суббw6ты мо‰ и3 и3зберyтъ, ±же ѓзъ хощY, и3 содержaтъ завётъ м0й, |
|
5
|
5
|
| тим дам Я у домі Моєму й у стінах Моїх місце й ім’я краще, ніж синам і дочкам; дам їм вічне ім’я, яке не знищиться. | дaмъ и5мъ въ домY моeмъ и3 во њгрaдэ моeй мёсто и3мени1то, лyчшее t сынHвъ и3 дщeрей, и4мz вёчно дaмъ и5мъ, и3 не њскудёетъ: |
|
6
|
6
|
| І синів іноплемінників, які приєдналися до Господа, щоб служити Йому і любити ім’я Господа, бути рабами Його, усіх, що зберігають суботу від осквернення її і твердо тримаються завіту Мого, | и3 и3ноплемeнникwмъ приложи1вшымсz гDеви раб0тати є3мY и3 люби1ти и4мz гDне, є4же бhти є3мY въ рабы6 и3 рабы6ни, и3 вс‰ снабдsщыz суббw6ты мо‰ не њсквернsти и3 держaщыz завётъ м0й, |
|
7
|
7
|
| Я приведу на святу гору Мою й обрадую їх у Моєму домі молитви; всепалення їхні й жертви їхні будуть благоприємні на жертовнику Моєму, бо дім Мій назветься домом молитви для усіх народів. | введY | въ г0ру с™yю мою2 и3 возвеселю2 | въ домY мlтвы моеS: всесожжє1ніz и4хъ и3 жє1ртвы и4хъ бyдутъ прі‰тны на трeбницэ моeмъ: д0мъ бо м0й д0мъ моли1твы наречeтсz всBмъ kзhкwмъ, |
|
8
|
8
|
| Господь Бог, Який збирає розсіяних ізраїльтян, говорить: до зібраних у нього Я буду ще збирати інших. | гlетъ гDь, собирazй разсBzныz ї}лєвы, ћкw соберY къ немY соб0ръ. |
|
9
|
9
|
| Усі звірі польові, усі звірі лісові! йдіть їсти. | Вси2 ѕвёріе ди1віи, пріиди1те, kди1те, вси2 ѕвёріе дубрaвніи. |
|
10
|
10
|
| Вартові їхні сліпі усі й невігласи: усі вони німі пси, що не можуть гавкати, що марять лежачи, що люблять спати. | Ви1дите, ћкw вси2 њслэп0ша, не разумёша смhслити, вси2 пси2 нэмjи не возм0гутъ лazти, ви1дzще сны2 на л0жи, лю1бzще дремaти, |
|
11
|
11
|
| І це пси, жадібні душею, які не знають ситости; і це пастирі безглузді: усі дивляться на свою дорогу, кожен до останнього, на свою користь; | и3 пси2 безстyдніи душeю, не вёдzще сhтости: и3 сyть лукaви, не вёдzще смhсла, вси2 путє1мъ свои6мъ послёдоваша, кjйждо ўклони1шасz въ лихои1мство своE, t пeрвагw и3 до послёднzгw. |
|
12
|
12
|
| приходьте, говорять, я дістану вина, і ми нап’ємося сикери; і завтра те саме буде, що сьогодні, та ще й більше. | Пріиди1те, да в0змемъ віно2 и3 нап0лнимсz піsнства, и3 бyдетъ ћкw днeсь, тaкw и3 заyтра, и3 мн0гw мн0жае. |
