1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 32
|
Главa lв
|
|
1
|
1
|
| Ось, Цар буде царювати за правдою, і князі будуть правити за законом; | Сe бо, цRь првdный воц7ри1тсz, и3 кн‰зи со суд0мъ владёти начнyтъ. |
|
2
|
2
|
| і кожен з них буде як захист від вітру і покрив від негоди, як джерела вод у степу, як тінь від високої скелі у землі спраглій. | И# бyдетъ человёкъ сокрывazй словесA сво‰, и3 скрhетсz, ѓки t воды2 носи1мыz: и3 kви1тсz въ сіHнэ ћкw рэкA текyщаz слaвнаz въ земли2 жaждущей. |
|
3
|
3
|
| І очі тих, що бачать, не будуть закриватися, і вуха тих, що чують, будуть слухати. | И# ксемY не бyдутъ ўповaюще на человёки, но ќшы вдадsтъ на слhшаніе, |
|
4
|
4
|
| І серце легковажних буде вміти міркувати; і недорікуваті будуть говорити ясно. | и3 сeрдце и3знем0гшихъ в0нметъ послyшати, и3 љзhцы нэмотствyющіи ск0рw научaтсz глаг0лати ми1ръ: |
|
5
|
5
|
| Невігласа уже не будуть називати шановним, і про підступного не скажуть, що він чесний. | и3 ксемY не рекyтъ ю3р0дивому владёти, и3 ксемY не рекyтъ слуги6 твои2: молчи2. |
|
6
|
6
|
| Бо невіглас говорить дурне, і серце його думає про беззаконне, щоб діяти лицемірно і промовляти хулу на Господа, душу голодного позбавляти хліба і віднімати питво у спраглих. | Ю#р0дъ бо ю3рHдиваz и3зрэчeтъ, и3 сeрдце є3гw2 тщє1тнаz ўразумёетъ, є4же совершaти беззакHннаz и3 глаг0лати на гDа прeлесть, є4же растли1ти дyшы ѓлчныz и3 дyшы жaждущыz тщы2 сотвори1ти. |
|
7
|
7
|
| У підступного і дії згубні: він задумує підступи, щоб згубити бідного словами неправди, хоч би бідний був і правий. | Совётъ бо ѕлhхъ беззакHннаz совэщавaетъ, растли1ти смирє1нныz словесы2 непрaведными и3 разсhпати словесA смирeнныхъ на судЁ. |
|
8
|
8
|
| А чесний і думає про чесне і твердо стоїть у всьому, що чесне. | Благочести1віи же смhсленнэ совэщaша, и3 т0й совётъ пребyдетъ. |
|
9
|
9
|
| Жінки недбалі! встаньте, послухайте голосу мого; дочки безтурботні! прихиліть слух до моїх слів. | Жєны2 бог†тыz, востaните и3 ўслhшите глaсъ м0й: дщє1ри, съ надeждею слhшите словесA мо‰: |
|
10
|
10
|
| Ще кілька днів понад рік, і жахнетеся, недбалі! бо не буде оббирання винограду, і час жнив не настане. | днS лётнzгw пaмzть сотвори1те въ болёзни съ надeждею: потреби1сz њб8имaніе вjнное, престA сёzніе, и3 (собирaніе) ктомY не пріи1детъ. |
|
11
|
11
|
| Здригніться, безтурботні! жахніться, недбалі! скиньте одяг, оголіться й опояшіть стегна. | Ўжасни1тесz, сжaлитесz, ўповaвшыz, совлецhтесz, н†ги бyдите, препоsшите чрє1сла сво‰ во врє1тища |
|
12
|
12
|
| Будуть бити себе у груди за прекрасні поля, за плідну виноградну лозу. | и3 въ пє1рси бjйтесz њ селЁ желaемэмъ и3 њ віногрaднэмъ рождeніи. |
|
13
|
13
|
| На землі народу мого будуть рости терни і бур’ян, також і на усіх домах веселощів у радісному місті; | На земли2 людjй мои1хъ тeрніе и3 бhліе возни1кнетъ, и3 t всегw2 д0му рaдость восхи1титсz: грaдъ богaтъ, |
|
14
|
14
|
| бо палаци будуть залишені; гамірливе місто буде покинуте; Офел і вежа назавжди будуть служити, замість печер, притулком диких ослів і стад, що пасуться, | д0мове њстaвленніи, богaтство грaда и3 д0мы вожделёніz њстaвzтъ: и3 бyдутъ вє1си пещє1ры до вёка, рaдость nслHмъ ди6віимъ, п†ствы пастухHвъ: |
|
15
|
15
|
| доки не виллється на нас Дух звище, і пустеля не зробиться садом, а сад не будуть вважати лісом. | д0ндеже нaйдетъ на ны2 д¦ъ t вhшнzгw, и3 бyдетъ пустhнz въ хермeль, ґ хермeль въ дубрaву вмэни1тсz. |
|
16
|
16
|
| Тоді суд установиться у цій пустелі, і правосуддя буде перебувати на плодоносному полі. | И# почjетъ въ пустhни сyдъ, и3 прaвда въ карми1лэ всели1тсz: |
|
17
|
17
|
| І справою правди буде мир, і плодом правосуддя — спокій і безпека навіки. | и3 бyдутъ дэлA прaвды ми1ръ, и3 њдержи1тъ прaвда пок0й, и3 ўповaюще бyдутъ до вёка: |
|
18
|
18
|
| Тоді народ мій буде жити в оселях миру й у селищах безпечних, і у покоях блаженних. | и3 вселsтсz лю1діе є3гw2 во грaдэ ми1ра и3 њбитaти бyдутъ ўповaюще, и3 почjютъ съ богaтствомъ. |
|
19
|
19
|
| І град буде падати на ліс, і місто спуститься у долину. | Грaдъ же, ѓще сни1детъ, то2 не на вы2 пріи1детъ: и3 бyдутъ живyщіи въ дубрaвахъ ўповaюще, ћкоже сyщіи на полsхъ. |
|
20
|
20
|
| Блаженні ви, що сієте біля усіх вод і посилаєте туди вола й осла. | Блажeни сёющіи при всsцэй водЁ, и3дёже в0лъ и3 nсeлъ попирaетъ. |
