1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
| Господи! Ти Бог мій; буду прославляти Тебе, буду величати ім’я Твоє, бо Ти звершив дивне; напередвизначення древні істинні, амінь. | ГDи б9е м0й, прослaвлю тS, воспою2 и4мz твоE, ћкw сотвори1лъ є3си2 ч{днаz дэлA, совётъ дрeвній и4стинный: да бyдетъ, гDи. |
|
2
|
2
|
| Ти перетворив місто на купу каміння, міцне укріплення на руїни; палаців іноплемінників уже не стало у місті; повік не буде воно відновлене. | Ћкw положи1лъ є3си2 грaды въ пeрсть, грaды твє1рдыz, є4же пaсти њсновaніємъ и4хъ, нечести1выхъ грaдъ да же сози1ждетсz во вёкъ. |
|
3
|
3
|
| Тому будуть прославляти Тебе народи сильні; міста страшних племен будуть боятися Тебе, | Сегw2 рaди благословsтъ тS лю1діе ни1щіи, и3 грaди человёкwвъ њби1димыхъ возблагословsтъ тS. |
|
4
|
4
|
| бо Ти був притулком бідного, притулком убогого у тяжкий для нього час, захистом від бурі, тінню від спеки; бо гнівне дихання тиранів було подібне до бурі проти стіни. | Бhлъ бо є3си2 всsкому грaду смирeнному пом0щникъ, и3 и3знемогaющымъ за њскудёніе покр0въ, t человBкъ ѕлhхъ и3збaвиши и5хъ: покр0въ жaждущихъ, и3 дyхъ человёкwвъ њби1димыхъ. |
|
5
|
5
|
| Як спека в місці безводному, Ти приборкав буйство ворогів; як спеку тінню хмари, придушено тріумфування гнобителів. | Ѓки человёцы малодyшніи жaждущіи въ сіHнэ, ћкw и3збaвиши и5хъ t человBкъ нечести1выхъ, и5мже нaсъ прeдалъ є3си2. |
|
6
|
6
|
| І зробить Господь Саваоф на горі цій для усіх народів трапезу з ситних страв, трапезу з чистих вин, з жиру кісток і найчистіших вин; | И# сотвори1тъ гDь саваHfъ всBмъ kзhкwмъ: на горЁ сeй и3спію1тъ рaдость, и3спію1тъ віно2, |
|
7
|
7
|
| і знищить на горі цій покривало, яке покриває усі народи, покривало, яке лежить на усіх племенах. | помaжутсz мЂромъ на горЁ сeй: предaждь сі‰ вс‰ kзhкwмъ: т0й бо совётъ на вс‰ kзhки. |
|
8
|
8
|
| Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози з усіх облич, і зніме ганьбу з народу Свого по усій землі; бо так говорить Господь. | ПожрE смeрть [Е#вр.: пожeрта бyдетъ смeрть] возм0гши, и3 пaки tsтъ гDь бGъ всsкую слeзу t всsкагw лицA: поношeніе людjй tsтъ t всеS земли2, ўстa бо гDнz гlаша (сі‰). |
|
9
|
9
|
| І скажуть у той день: ось Він, Бог наш! на Нього ми уповали, і Він спас нас! Цей є Господь; на Нього уповали ми; радіймо і веселімось у спасінні Його! | И# рекyтъ въ дeнь џный: сE, бGъ нaшъ, нaньже ўповaхомъ, и3 сп7сeтъ нaсъ: сeй гDь, потерпёхомъ є3го2, и3 возрaдовахомсz и3 возвесели1хомсz њ спcніи нaшемъ. |
|
10
|
10
|
| Бо рука Господа спочиває на горі цій, і Моав буде подоланий на місці своєму, як топчеться солома у гною. | Пок0й дaстъ бGъ на горЁ сeй, и3 поперeтсz мwавjтіда, ћкоже т0пчутъ т0къ колесни1цами. |
|
11
|
11
|
| І хоч він простягне посеред нього руки свої, як плавець простягає їх для плавання, але Бог принизить гордість його разом з лукавством рук його. | И# воздви1гнетъ рyцэ свои2, ћкоже и3 т0й смири2, є4же погуби1ти: и3 смири1тъ гордhню є3гw2, на нsже рyцэ возложи2. |
|
12
|
12
|
| І твердиню високих стін твоїх зруйнує, скине, повалить на землю, у порох. | И# высотY ўбёжища њгрaды твоеS смири1тъ, и3 њбни1зитсz дaже до земли2. |
