1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 38
|
Главa lи
|
|
1
|
1
|
| У ті дні Єзекія занедужав смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, бо ти помреш, не видужаєш. | Бhсть же въ то2 врeмz, разболёсz є3зекjа до смeрти. И# пріи1де къ немY и3сaіа прbр0къ сhнъ ґмHсовъ и3 речE къ немY: сі‰ гlетъ гDь: ўстр0й њ д0мэ твоeмъ, ўмирaеши бо ты2 и3 не бyдеши жи1въ. |
|
2
|
2
|
| Тоді Єзекія відвернувся лицем до стіни і молився Господу, говорячи: | И# њбрати2 є3зекjа лицE своE ко стэнЁ и3 помоли1сz ко гDеви глаг0лz: |
|
3
|
3
|
| «о, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно. | помzни2, гDь, кaкw ходи1хъ пред8 тоб0ю со и4стиною и3 сeрдцемъ и4стиннымъ, и3 ўгHднаz пред8 тоб0ю сотвори1хъ. И# плaкасz є3зекjа плaчемъ вели1кимъ. |
|
4
|
4
|
| І було слово Господнє до Ісаї, і сказано: | И# бhсть сл0во гDне ко и3сaіи гlz: |
|
5
|
5
|
| піди і скажи Єзекії: так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я додам до днів твоїх п’ятнадцять років, | и3ди2 и3 рцы2 є3зекjи: тaкw гlетъ гDь бGъ давjда nтцA твоегw2: ўслhшахъ моли1тву твою2 и3 ви1дэхъ слeзы тво‰, сE, прилагaю къ лётwмъ твои6мъ лётъ пzтьнaдесzть, |
|
6
|
6
|
| і від руки царя Ассирійського спасу тебе і місто це і захищу місто це. | и3 t руки2 царS ґссmрjйска и3збaвлю тS и3 грaдъ сeй, и3 защищY њ грaдэ сeмъ: |
|
7
|
7
|
| І ось тобі знамення від Господа, що Господь виконає слово, яке Він прорік. | сіe же тебЁ знaменіе t гDа, ћкw бGъ сотвори1тъ гlг0лъ сeй, ћкоже гlа: |
|
8
|
8
|
| Ось, я поверну назад на десять ступенів сонячну тінь, яка пройшла по ступенях Ахазових. І повернулося сонце на десять ступенів по ступенях, по яких воно сходило. | сE, ѓзъ возвращY сёнь степeней, и4миже сни1де с0лнце дeсzть степeней д0му nтцA твоегw2, возвращY с0лнце дeсzть степeней, и4миже сни1де сёнь. И# взhде с0лнце дeсzть степeней, и4миже сни1де сёнь. |
|
9
|
9
|
| Молитва Єзекії, царя Юдейського, коли він хворий був і видужав від хвороби: | Моли1тва є3зекjи царS їудeйска, є3гдA болЁ и3 востA t недyга своегw2. |
|
10
|
10
|
| «Я сказав у собі: у переполовення днів моїх повинен я іти у врата пекла; я позбавлений залишку років моїх. | Ѓзъ рек0хъ въ высотЁ днjй мои1хъ: пойдY во вратA ѓдwва, њстaвлю лBта прHчаz. |
|
11
|
11
|
| Я говорив: не побачу я Господа, Господа на землі живих; не побачу більше людини між тими, що живуть у мирі; | Рек0хъ: ктомY не ўзрю2 спcніz б9іz на земли2 живhхъ, ктомY не ўзрю2 спcніz ї}лева на земли2, ктомY не ўзрю2 человёка со живyщими: |
|
12
|
12
|
| оселя моя знімається з місця і несеться від мене, як курінь пастуший; я повинен відрізати подібно до ткача життя моє; Він відріже мене від основи; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину. | њстaхъ t сродствA моегw2, њстaвихъ пр0чее животA моегw2, и3зhде и3 tи1де t менє2 ѓки разрушazй кyщу поткнyвый: ѓки платно2 дyхъ м0й во мнЁ бhсть, ткaтелницэ приближaющейсz tрёзати. |
|
13
|
13
|
| Я чекав до ранку; подібно до лева, Він скрушав усі кістки мої; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину. | Въ т0й дeнь прeданъ бhхъ до заyтра ѓки львY, тaкw сокруши2 вс‰ кHсти мо‰: t днe бо до н0щи прeданъ бhхъ. |
|
14
|
14
|
| Як журавель, як ластівка видавав я звуки, тужив як голуб; сумно дивилися очі мої до неба: Господи! тяжко мені; спаси мене. | Ћкw лaстовица, тaкw возопію2, и3 ћкw г0лубь, тaкw поучyсz: и3счез0стэ бо џчи мои2, є4же взирaти на высотY небeсную ко гDу, и4же и3збaви мS и3 tS болёзнь души2 моеS: |
|
15
|
15
|
| Що скажу я? Він сказав мені, Він і зробив. Тихо буду проводити усі роки життя мого, пам’ятаючи гіркоту душі моєї. | и3 т0й сотвори2 путев0дство во вс‰ лBта мо‰. |
|
16
|
16
|
| Господи! так живуть, і в усьому цьому життя мого духу; Ти зцілиш мене, даруєш мені життя. | ГDи, њ т0й бо возвэсти1сz тебЁ, и3 воздви1глъ є3си2 дыхaніе моE, и3 ўтёшивсz њжи1хъ. |
|
17
|
17
|
| Ось, на благо мені була сильна гіркота, і Ти визволив душу мою від рову погибелі, кинув усі гріхи мої за хребет Свій. | И#збaвилъ бо є3си2 дyшу мою2, да не поги1бнетъ, и3 завeрглъ є3си2 за мS вс‰ грэхи2 мо‰. |
|
18
|
18
|
| Бо не пекло славить Тебе, не смерть вихваляє Тебе, не ті, що зійшли у могилу, уповають на істину Твою. | Не похвaлzтъ бо тебE, и5же во ѓдэ, ни ўмeршіи возблагословsтъ тS, и3 не надёютсz, и5же во ѓдэ, млcти твоеS. |
|
19
|
19
|
| Живий, тільки живий прославить Тебе, як я нині: батько сповістить дітям істину Твою. | Живjи же возблагословsтъ тS, ћкоже и3 ѓзъ: tднeсь бо дёти сотворю2, ±же возвэстsтъ прaвду твою2, |
|
20
|
20
|
| Господь спасе мене; і ми в усі дні життя нашого зі звуками струн моїх будемо співати пісні у домі Господньому». | гDи спcніz моегw2: и3 не престaну благословs тz съ пёснію вс‰ дни6 животA моегw2 прsмw д0му б9ію. |
|
21
|
21
|
| І сказав Ісая: нехай принесуть пласт смокв і обкладуть ним нарив; і він стане здоровим. | И# речE и3сaіа ко є3зекjи: возми2 t см0квій и3 сотри2, и3 приложи2 плaстырь на ћзву и3 здрaвъ бyдеши. |
|
22
|
22
|
| А Єзекія сказав: яке знамення, що я буду ходити у дім Господній? | И# речE є3зекjа: сіE знaменіе, ћкw взhду въ д0мъ б9ій. |
