Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 21
Главa к7а
1
1
І відповів Іов і сказав; Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
2
2
вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас. послyшайте, послyшайте словeсъ мои1хъ, да не бyдетъ ми2 t вaсъ сіE ўтэшeніе:
3
3
Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся. потерпи1те ми2, ѓзъ же возглаг0лю, тaже не посмэeтемисz.
4
4
Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим? Чт0 бо; є3дA человёческо ми2 њбличeніе; и3ли2 почто2 не воз8zрю1сz;
5
5
Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста. Воззрёвшіи на мS ўдиви1тесz, рyку пол0жше на лани1тэ.
6
6
Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє. Ѓще бо воспомzнY, ўжаснyсz: њбдержaтъ бо пл0ть мою2 болBзни.
7
7
Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні? Почто2 нечести1віи живyтъ, њбетшaша же въ богaтствэ;
8
8
Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх. Сёмz и4хъ по души2, ч†да же и4хъ пред8 nчи1ма.
9
9
Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них. Д0мове и4хъ nби1лніи сyть, стрaхъ же нигдЁ, рaны же t гDа нёсть на ни1хъ.
10
10
Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає. Говsдо и4хъ не и3звeрже: спасeна же бhсть и4хъ и3мyщаz во чрeвэ и3 не лиши1сz.
11
11
Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають. Пребывaютъ же ћкw џвцы вBчныz, дёти же и4хъ пред8игрaютъ,
12
12
Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки; взeмше pалти1рь и3 гyсли, и3 веселsтсz глaсомъ пёсни.
13
13
проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло. Скончaша во благи1хъ житіE своE, въ пок0и же ѓдовэ ўсп0ша.
14
14
А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх! Глаг0лютъ же гDеви: tступи2 t нaсъ, путjй твои1хъ вёдэти не х0щемъ:
15
15
Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього? что2 дост0инъ, ћкw да пораб0таемъ є3мY; и3 кaz п0льза, ћкw да взhщемъ є3го2;
16
16
Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене! Въ рукaхъ бо и4хъ бsху благ†z, дёлъ же нечести1выхъ не надзирaетъ.
17
17
Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму? Nбaче же и3 нечести1выхъ свэти1лникъ ўгaснетъ, нaйдетъ же и5мъ развращeніе, бwлёзни же и5хъ њб8и1мутъ t гнёва:
18
18
Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор. бyдутъ же ѓки плє1вы пред8 вётромъ, и3ли2 ћкоже прaхъ, є3г0же взS ви1хръ.
19
19
Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав. Да њскудёютъ сынHмъ и3мBніz є3гw2: воздaстъ проти1ву є3мY, и3 ўразумёетъ.
20
20
Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого. Да ќзрzтъ џчи є3гw2 своE ўбіeніе, t гDа же да не спасeтсz.
21
21
Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться? Ћкw в0лz є3гw2 съ ни1мъ въ домY є3гw2, и3 чи1сла мцcей є3гw2 раздэли1шасz.
22
22
Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних? Не гDь ли є4сть научazй рaзуму и3 хи1трости; т0йже мyдрыхъ разсуждaетъ.
23
23
Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний; Т0й ќмретъ въ си1лэ простоты2 своеS, всецёлъ же благодyшествуzй и3 благоуспэвazй,
24
24
нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком. ўтр0ба же є3гw2 и3сп0лнена тyка, м0згъ же є3гw2 разливaетсz.
25
25
А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра. Џвъ же ўмирaетъ въ г0рести души2, не kдhй ничт0же блaга.
26
26
І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх. Вкyпэ же на земли2 спsтъ, гни1лость же и5хъ покры2.
27
27
Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте. Тёмже вёмъ вaсъ, ћкw дeрзостію належитe ми,
28
28
Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні? ћкw речeте: гдё є3сть д0мъ кнsжь; и3 гдё є3сть покр0въ селeній нечести1выхъ;
29
29
Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями, Вопроси1те мимоходsщихъ путeмъ, и3 знaмєніz и4хъ не ч{жда сотвори1те.
30
30
що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік? Ћкw на дeнь пaгубы соблюдaетсz нечести1вый, и3 въ дeнь гнёва є3гw2 tведeнъ бyдетъ.
31
31
Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив? Кто2 возвэсти1тъ пред8 лицeмъ є3гw2 пyть є3гw2, и3 є4же т0й сотвори2, кто2 воздaстъ є3мY;
32
32
Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту. И# т0й во гр0бъ tнесeнъ бhсть, и3 на гроби1щихъ побдЁ.
33
33
Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа. Ўслади1сz є3мY др0бное кaменіе пот0ка, и3 в8слёдъ є3гw2 всsкъ человёкъ tи1детъ, и3 пред8 ни1мъ безчи1сленніи.
34
34
Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда. Кaкw же мS ўтэшaете сyетными; ґ є4же бы мнЁ почи1ти t вaсъ, ничт0же.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.