Глава 12
|
|
1
|
|
Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас. | |
2
|
|
Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить. | |
3
|
|
Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий. | |
4
|
|
Доброчесна дружина — вінець для чоловіка свого; а ганебна — як гниль у кістках його. | |
5
|
|
Помисли праведних — правда, а задуми нечестивих — підступність. | |
6
|
|
Промови нечестивих — засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх. | |
7
|
|
Торкнеться нечестивих нещастя — і немає їх, а дім праведних стоїть. | |
8
|
|
Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві. | |
9
|
|
Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі. | |
10
|
|
Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке. | |
11
|
|
Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.] | |
12
|
|
Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий. | |
13
|
|
Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.] | |
14
|
|
Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її. | |
15
|
|
Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий. | |
16
|
|
У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу. | |
17
|
|
Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана. | |
18
|
|
Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує. | |
19
|
|
Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить. | |
20
|
|
Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців. | |
21
|
|
Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом. | |
22
|
|
Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому. | |
23
|
|
Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту. | |
24
|
|
Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною. | |
25
|
|
Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його. | |
26
|
|
Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману. | |
27
|
|
Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне. | |
28
|
|
На путі правди — життя, і на стежці її немає смерти. |