|
Глава 20
|
|
|
1
|
|
| Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний. | |
|
2
|
|
| Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе. | |
|
3
|
|
| Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий. | |
|
4
|
|
| Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого. | |
|
5
|
|
| Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх. | |
|
6
|
|
| Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить? | |
|
7
|
|
| Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього! | |
|
8
|
|
| Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле. | |
|
9
|
|
| Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?» | |
|
10
|
|
| Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом. | |
|
11
|
|
| Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його. | |
|
12
|
|
| Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь. | |
|
13
|
|
| Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб. | |
|
14
|
|
| «Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться. | |
|
15
|
|
| Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні. | |
|
16
|
|
| Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу. | |
|
17
|
|
| Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою. | |
|
18
|
|
| Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну. | |
|
19
|
|
| Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся. | |
|
20
|
|
| Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви. | |
|
21
|
|
| Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом. | |
|
22
|
|
| Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе. | |
|
23
|
|
| Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро. | |
|
24
|
|
| Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій? | |
|
25
|
|
| Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати. | |
|
26
|
|
| Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо. | |
|
27
|
|
| Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця. | |
|
28
|
|
| Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій. | |
|
29
|
|
| Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина. | |
|
30
|
|
| Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби. |
