Глава 24
|
|
1
|
|
Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними, | |
2
|
|
тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні. | |
3
|
|
Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується, | |
4
|
|
і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном. | |
5
|
|
Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою. | |
6
|
|
Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах. | |
7
|
|
Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх. | |
8
|
|
Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником. | |
9
|
|
Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей. | |
10
|
|
Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя. | |
11
|
|
Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття? | |
12
|
|
Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її. | |
13
|
|
Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї: | |
14
|
|
таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена. | |
15
|
|
Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його, | |
16
|
|
бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель. | |
17
|
|
Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться. | |
18
|
|
Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій. | |
19
|
|
Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим, | |
20
|
|
тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне. | |
21
|
|
Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся, | |
22
|
|
тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить? | |
23
|
|
Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре. | |
24
|
|
Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена; | |
25
|
|
а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення. | |
26
|
|
В уста цілує той, хто відповідає словами вірними. | |
27
|
|
Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій. | |
28
|
|
Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми? | |
29
|
|
Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її». | |
30
|
|
Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум: | |
31
|
|
і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася. | |
32
|
|
І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок: | |
33
|
|
«трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, — | |
34
|
|
і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна». |