|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, | |
|
2
|
|
| заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу; | |
|
3
|
|
| послала слуг своїх проголосити з височин міських: | |
|
4
|
|
| «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала: | |
|
5
|
|
| «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; | |
|
6
|
|
| залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму». | |
|
7
|
|
| Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі. | |
|
8
|
|
| Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; | |
|
9
|
|
| дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання. | |
|
10
|
|
| Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; | |
|
11
|
|
| тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя. | |
|
12
|
|
| [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.] | |
|
13
|
|
| Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає, | |
|
14
|
|
| сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста, | |
|
15
|
|
| щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами: | |
|
16
|
|
| «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона: | |
|
17
|
|
| «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний». | |
|
18
|
|
| І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.] |
