|
Глава 26
|
|
|
1
|
|
| Як сніг улітку і дощ під час жнив, так честь непристойна нерозумному. | |
|
2
|
|
| Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться. | |
|
3
|
|
| Бич для коня, вузда для осла, а палка для дурних. | |
|
4
|
|
| Не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб і тобі не зробитися подібним до нього; | |
|
5
|
|
| не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб він не став мудрецем в очах своїх. | |
|
6
|
|
| Підрізує собі ноги, терпить неприємність той, хто дає словесне доручення дурневі. | |
|
7
|
|
| Нерівно піднімаються ноги у кульгавого, — і притча у вустах дурнів. | |
|
8
|
|
| Що той, хто вкладає коштовний камінь у пращу, те саме той, що віддає нерозумному шану. | |
|
9
|
|
| Що колючий терен у руці п’яного, те притча в устах дурнів. | |
|
10
|
|
| Сильний робить усе довільно: і нерозумного нагороджує, і всякого перехожого нагороджує. | |
|
11
|
|
| Як пес повертається на блювотину свою, так нерозумний повторює дурість свою. | |
|
12
|
|
| Чи бачив ти чоловіка, мудрого в очах своїх? На нерозумного більше надії, ніж на нього. | |
|
13
|
|
| Лінивець говорить: «лев на дорозі! лев на площах!» | |
|
14
|
|
| Двері качаються на гаках своїх, а лінивець на постелі своїй. | |
|
15
|
|
| Лінивець опускає руку свою в чашу, і йому важко донести її до рота свого. | |
|
16
|
|
| Лінивець в очах своїх мудріший за сімох, які відповідають обдумано. | |
|
17
|
|
| Хапає пса за вуха, хто, проходячи мимо, втручається в чужу сварку. | |
|
18
|
|
| Як той, хто прикидається несповна розуму, кидає вогонь, стріли і смерть, | |
|
19
|
|
| так — чоловік, який підступно шкодить другові своєму і потім говорить: «я тільки пожартував». | |
|
20
|
|
| Де немає більше дров, вогонь погасає, і де немає навушника, розбрат вщухає. | |
|
21
|
|
| Вугілля — для жару і дрова — для вогню, а людина сварлива — для розпалення сварки. | |
|
22
|
|
| Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. | |
|
23
|
|
| Що нечистим сріблом обкладена глиняна посудина, те полум’яні вуста і серце злісне. | |
|
24
|
|
| Вустами своїми прикидається ворог, а у серці своєму замишляє підступи. | |
|
25
|
|
| Якщо він говорить і ніжним голосом, не вір йому, тому що сім мерзот у серці його. | |
|
26
|
|
| Якщо ненависть прикривається наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні. | |
|
27
|
|
| Хто риє яму, той упаде в неї, і хто покотить нагору камінь, до того він повернеться. | |
|
28
|
|
| Неправдивий язик ненавидить уражених ним, і улесливі вуста готують падіння. |
