|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського, | При́тчи Соломо́на си́на даві́дова, і́же ца́рствова во Ізра́їлі, |
|
2
|
2
|
| щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму; | позна́ти прему́дрость і наказа́ніє і уразумі́ти словеса́ му́дрости, |
|
3
|
|
| засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти; | |
|
4
|
|
| простим дати розважливість, юнаку — знання і розсудливість; | |
|
5
|
|
| послухає мудрий — і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради; | |
|
6
|
|
| щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні. | |
|
7
|
|
| Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога — початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння. | |
|
8
|
|
| Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї, | |
|
9
|
|
| тому що це — прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї. | |
|
10
|
|
| Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся; | |
|
11
|
|
| якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини, | |
|
12
|
|
| живих проковтнемо їх, як пекло, і — цілих, як тих, що сходять у могилу; | |
|
13
|
|
| наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю; | |
|
14
|
|
| жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас», — | |
|
15
|
|
| сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх, | |
|
16
|
|
| тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови. | |
|
17
|
|
| У очах усіх птахів даремно розставляються тенета, | |
|
18
|
|
| а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі. | |
|
19
|
|
| Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним. | |
|
20
|
|
| Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій, | |
|
21
|
|
| у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою: | |
|
22
|
|
| «доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання? | |
|
23
|
|
| Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої. | |
|
24
|
|
| Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає; | |
|
25
|
|
| і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли. | |
|
26
|
|
| За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах; | |
|
27
|
|
| коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява. | |
|
28
|
|
| Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене. | |
|
29
|
|
| За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього, | |
|
30
|
|
| не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої; | |
|
31
|
|
| за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх. | |
|
32
|
|
| Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх, | |
|
33
|
|
| а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла». |
