|
Глава 31
|
|
|
1
|
|
| Слова Лемуїла царя. Наставляння, які дала йому мати його: | |
|
2
|
|
| що, сину мій? що, сину утроби моєї? що, сину обітниць моїх? | |
|
3
|
|
| Не віддавай жінкам сил твоїх, ні шляхів твоїх згубницям царів. | |
|
4
|
|
| Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям — сикеру, | |
|
5
|
|
| щоб, напившись, вони не забули закону і не викривили суду всіх пригноблених. | |
|
6
|
|
| Дайте сикеру тому, хто гине, і вино засмученому душею; | |
|
7
|
|
| нехай він вип’є і забуде бідність свою і не згадає більше про своє страждання. | |
|
8
|
|
| Відкривай уста твої за безмовного і для захисту всіх сиріт. | |
|
9
|
|
| Відкривай уста твої для правосуддя і для справи бідного й убогого. | |
|
10
|
|
| Хто знайде доброчесну дружину? ціна її вища за перли; | |
|
11
|
|
| упевнене у ній серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку; | |
|
12
|
|
| вона відплачує йому добром, а не злом, в усі дні життя свого. | |
|
13
|
|
| Добуває вовну і льон, і з охотою працює своїми руками. | |
|
14
|
|
| Вона, як купецькі кораблі, здалеку добуває хліб свій. | |
|
15
|
|
| Вона встає ще вночі і роздає їжу в домі своєму і визначає денну працю служницям своїм. | |
|
16
|
|
| Задумає вона про поле, і придбає його; від плодів рук своїх насаджує виноградник. | |
|
17
|
|
| Підперезує силою стегна свої і зміцнює м’язи свої. | |
|
18
|
|
| Вона відчуває, що заняття її добре, і — світильник її не гасне і вночі. | |
|
19
|
|
| Простягає руки свої до прядки, і персти її беруться за веретено. | |
|
20
|
|
| Долоню свою вона відкриває бідному, і руку свою подає нужденному. | |
|
21
|
|
| Не боїться холоду для родини своєї, тому що вся родина її одягнена у подвійний одяг. | |
|
22
|
|
| Вона робить собі килими; висон і пурпур — одяг її. | |
|
23
|
|
| Чоловік її відомий біля воріт, коли сидить зі старійшинами землі. | |
|
24
|
|
| Вона робить покривала і продає, і пояси доставляє купцям фінікійським. | |
|
25
|
|
| Сила і краса — одяг її, і весело дивиться вона на майбутнє. | |
|
26
|
|
| Вуста свої відкриває з мудрістю, і лагідне наставляння на язиці її. | |
|
27
|
|
| Вона спостерігає за господарством у домі своєму і не їсть хліба неробства. | |
|
28
|
|
| Встають діти й ублажають її, — чоловік, і хвалить її: | |
|
29
|
|
| «багато було дружин доброчесних, але ти перевершила всіх їх». | |
|
30
|
|
| Миловидість оманлива і краса суєтна; але дружина, яка боїться Господа, гідна похвали. | |
|
31
|
|
| Дайте їй від плоду рук її, і нехай прославлять її біля воріт діла її! |
