|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний. | Неви1нно віно2, ўкори1зненно же піsнство, и3 всsкъ пребывazй въ нeмъ не бyдетъ премyдръ. |
|
2
|
2
|
| Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе. | Не рaзнствуетъ прещeніе царeво t ћрости льв0вы: раздражazй же є3го2 и3 примэшazйсz є3мY согрэшaетъ въ свою2 дyшу. |
|
3
|
3
|
| Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий. | Слaва мyжу tвращaтисz t досаждeніz: всsкъ же безyменъ си1ми соплетaетсz. |
|
4
|
4
|
| Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого. | Поноси1мь лэни1вый не ўсрамлsетсz, тaкожде и3 заeмлzй пшени1цу въ жaтву. |
|
5
|
5
|
| Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх. | ВодA глубокA совётъ въ сeрдцы мyжа: мyжъ же премyдръ и3счeрплетъ ю5. |
|
6
|
6
|
| Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить? | Вели1ка вeщь человёкъ, и3 драгaz мyжъ творsй ми1лость: мyжа же вёрна (вели1ко) дёло њбрэсти2. |
|
7
|
7
|
| Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього! | И$же без8 пор0ка живeтъ въ прaвдэ, блажє1ны њстaвитъ дёти сво‰. |
|
8
|
8
|
| Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле. | Е#гдA цaрь прaведенъ на прест0лэ сsдетъ, не проти1витсz пред8 nчи1ма є3гw2 ничт0же лукaво. |
|
9
|
9
|
| Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?» | Кто2 похвaлитсz чи1сто и3мёти сeрдце; и3ли2 кто2 дeрзнетъ рещи2 чи1ста себE бhти t грэхHвъ; |
|
10
|
10
|
| Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом. | Вёсъ вели1къ и3 мaлъ, и3 мёра сугyба, нечи6ста пред8 гDемъ nбоS: |
|
11
|
11
|
| Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його. | и3 творsй | въ начинaніихъ свои1хъ зaпнетсz: ю4нота съ препод0бнымъ, и3 прaвый пyть є3гw2. |
|
12
|
12
|
| Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь. | Ќхо слhшитъ, и3 џко ви1дитъ: гDнz дэлA nбоS. |
|
13
|
13
|
| Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб. | Не люби2 клеветaти, да не вознесeшисz: tвeрзи џчи твои2 и3 насыщaйсz хлёба. |
|
14
|
14
|
| «Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться. | Ѕло2, ѕло2, речeтъ стzжавazй, и3 tшeдъ тогдA похвaлитсz. |
|
15
|
15
|
| Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні. | Е$сть злaто и3 мн0жество кaменій драги1хъ, сосyдъ чeстенъ ўстнЁ раз{мны. |
|
16
|
16
|
| Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу. | Возми2 ри1зу є3гw2, ћкw и3спорyчникъ бhсть чуждhz, и3 за чуждyю возми2 зал0гъ t негw2. |
|
17
|
17
|
| Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою. | Слaдокъ є4сть человёку хлёбъ лжи2, но пот0мъ и3сп0лнzтсz ўстA є3гw2 кaменіz. |
|
18
|
18
|
| Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну. | Помышлeніе въ совётэ ўгот0витсz, въ правлeніи же твори1тъ брaнь. |
|
19
|
19
|
| Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся. | Tкрывazй тaйну х0дитъ лeстію: и3 прельщaющему ўстнaми свои1ми не примэшaйсz. |
|
20
|
20
|
| Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви. | Ѕлосл0вzщему nтцA и3ли2 мaтерь ўгaснетъ свэти1лникъ, зBницы же nчeсъ є3гw2 ќзрzтъ тмY. |
|
21
|
21
|
| Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом. | Чaсть поспёшна въ начaлэ, въ послёднихъ не благослови1тсz. |
|
22
|
22
|
| Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе. | Не рцы2: tмщY врагY: но потерпи2 гDа, да ти2 пом0жетъ. |
|
23
|
23
|
| Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро. | Мeрзость гDеви сугyбый вёсъ, и3 мёрило лжи1во не добро2 пред8 ни1мъ. |
|
24
|
24
|
| Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій? | T гDа и3справлsютсz стwпы2 мyжу: смeртный же кaкw ўразумёетъ пути6 сво‰; |
|
25
|
25
|
| Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати. | Сёть мyжеви ск0рw нёчто t свои1хъ њсвzщaти: по њбётэ бо раскazніе бывaетъ. |
|
26
|
26
|
| Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо. | Вёzтель нечести1выхъ є4сть цaрь мyдръ и3 наложи1тъ на нS к0ло. |
|
27
|
27
|
| Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця. | Свётъ гDень дыхaніе человёкwмъ, и4же и3спытaетъ т†йнаz ўтр0бы. |
|
28
|
28
|
| Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій. | Ми1лостынz и3 и4стина сохранeніе царю2, и3 њб8и1дутъ прест0лъ є3гw2 въ прaвдэ. |
|
29
|
29
|
| Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина. | Лёпота (є4сть) ю4нымъ премyдрость: слaва же ст†рымъ сэди6ны. |
|
30
|
30
|
| Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби. | Р†ны и3 сокрушє1ніz срэтaютъ ѕлhхъ, ћзвы же въ сокр0вищихъ чрeва. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
