|
Глава 26
|
Главa к7ѕ
|
|
1
|
1
|
|
Як сніг улітку і дощ під час жнив, так честь непристойна нерозумному.
|
Ћкоже росA въ жaтву и3 ћкоже д0ждь въ лётэ [Е#вр.: ћкоже снёгъ въ лётэ и3 д0ждь въ жaтву.], тaкw нёсть безyмному чeсти.
|
|
2
|
2
|
|
Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться.
|
Ћкоже пти6цы tлетaютъ и3 врaбіеве, тaкw клsтва сyетнаz не нaйдетъ ни на ког0же.
|
|
3
|
3
|
|
Бич для коня, вузда для осла, а палка для дурних.
|
Ћкоже би1чь коню2 и3 њстeнъ nслY, тaкw жeзлъ kзhку законопрестyпну.
|
|
4
|
4
|
|
Не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб і тобі не зробитися подібним до нього;
|
Не tвэщaй безyмному по безyмію є3гw2, да не под0бенъ є3мY бyдеши:
|
|
5
|
5
|
|
не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб він не став мудрецем в очах своїх.
|
но tвэщaй безyмному по безyмію є3гw2, да не kви1тсz мyдръ ў себє2.
|
|
6
|
6
|
|
Підрізує собі ноги, терпить неприємність той, хто дає словесне доручення дурневі.
|
T путjй свои1хъ поношeніе твори1тъ, и4же послA вёстникомъ безyмнымъ сл0во.
|
|
7
|
7
|
|
Нерівно піднімаються ноги у кульгавого, — і притча у вустах дурнів.
|
Tими2 шeствіе t глeзнъ и3 законопреступлeніе t ќстъ безyмныхъ.
|
|
8
|
8
|
|
Що той, хто вкладає коштовний камінь у пращу, те саме той, що віддає нерозумному шану.
|
И$же привzзyетъ кaмень въ прaщи, под0бенъ є4сть даю1щему безyмному слaву.
|
|
9
|
9
|
|
Що колючий терен у руці п’яного, те притча в устах дурнів.
|
Тє1рніz прозzбaютъ въ руцЁ піsницы, и3 порабощeніе въ руцЁ безyмныхъ.
|
|
10
|
10
|
|
Сильний робить усе довільно: і нерозумного нагороджує, і всякого перехожого нагороджує.
|
Мн0гими волнyетсz всsка пл0ть безyмныхъ, сокрушaетсz бо и3зступлeніе и4хъ.
|
|
11
|
11
|
|
Як пес повертається на блювотину свою, так нерозумний повторює дурість свою.
|
Ћкоже пeсъ, є3гдA возврати1тсz на сво‰ блевHтины, и3 мeрзокъ бывaетъ, тaкw безyмный своeю ѕл0бою возврaщьсz на св0й грёхъ. Е$сть стhдъ наводsй грёхъ, и3 є4сть стhдъ слaва и3 благодaть.
|
|
12
|
12
|
|
Чи бачив ти чоловіка, мудрого в очах своїх? На нерозумного більше надії, ніж на нього.
|
Ви1дэхъ мyжа непщевaвша себE мyдра бhти, ўповaніе же и4мать безyмный пaче є3гw2.
|
|
13
|
13
|
|
Лінивець говорить: «лев на дорозі! лев на площах!»
|
Глаг0летъ лэни1вый п0сланъ на пyть: лeвъ на путeхъ, на ст0гнахъ же разбHйницы.
|
|
14
|
14
|
|
Двері качаються на гаках своїх, а лінивець на постелі своїй.
|
Ћкоже двeрь њбращaетсz на пzтЁ, тaкw лэни1вый на л0жи своeмъ.
|
|
15
|
15
|
|
Лінивець опускає руку свою в чашу, і йому важко донести її до рота свого.
|
Скрhвъ лэни1вый рyку въ нёдро своE не возм0жетъ принести2 ко ўстHмъ.
|
|
16
|
16
|
|
Лінивець в очах своїх мудріший за сімох, які відповідають обдумано.
|
Мудрёйшій себЁ лэни1вый kвлsетсz, пaче во и3з8oби1ліи и3зносsщагw вёсть.
|
|
17
|
17
|
|
Хапає пса за вуха, хто, проходячи мимо, втручається в чужу сварку.
|
Ћкоже держaй за w4шибъ псA, тaкw предсэдaтелствуzй чуждeму судY.
|
|
18
|
18
|
|
Як той, хто прикидається несповна розуму, кидає вогонь, стріли і смерть,
|
Ћкоже врачyеміи мeщутъ словесA на человёки, срэтazй же сл0вомъ пeрвый зaпнетсz:
|
|
19
|
19
|
|
так — чоловік, який підступно шкодить другові своєму і потім говорить: «я тільки пожартував».
|
тaкw вси2 ковaрствующіи над8 свои1ми др{ги: є3гдa же ўви1дэни бyдутъ, глаг0лютъ, ћкw и3грaz содёzхъ.
|
|
20
|
20
|
|
Де немає більше дров, вогонь погасає, і де немає навушника, розбрат вщухає.
|
Во мн0зэхъ дрeвэхъ растeтъ џгнь: ґ и3дёже нёсть разгнэвлsюща, ўмолкaетъ свaръ.
|
|
21
|
21
|
|
Вугілля — для жару і дрова — для вогню, а людина сварлива — для розпалення сварки.
|
Nгни1ще ќглію, и3 дровA nгнeви: мyжъ же клеветли1въ въ мzтeжъ свaра.
|
|
22
|
22
|
|
Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
|
СловесA ласкaтелей м‰гка: сі‰ же ўдарsютъ въ сокрHвища ўтр0бъ.
|
|
23
|
23
|
|
Що нечистим сріблом обкладена глиняна посудина, те полум’яні вуста і серце злісне.
|
Сребро2 даeмо съ лeстію, ћкоже скудeль вмэнsемо: ўстнЁ гл†дки сeрдце покрывaютъ приск0рбно.
|
|
24
|
24
|
|
Вустами своїми прикидається ворог, а у серці своєму замишляє підступи.
|
Ўстнaма вс‰ њбэщавaетъ плaчай врaгъ, въ сeрдцы же содэвaетъ лeсть.
|
|
25
|
25
|
|
Якщо він говорить і ніжним голосом, не вір йому, тому що сім мерзот у серці його.
|
Ѓще тS м0литъ врaгъ вeліимъ глaсомъ, не вёруй є3мY, сeдмь бо є4сть лукaвствій въ души2 є3гw2.
|
|
26
|
26
|
|
Якщо ненависть прикривається наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні.
|
Таsй враждY составлsетъ лeсть: tкрывaетъ же сво‰ грэхи2 благоразyмный на с0нмищихъ.
|
|
27
|
27
|
|
Хто риє яму, той упаде в неї, і хто покотить нагору камінь, до того він повернеться.
|
И#зрывazй ћму и4скреннему впадeтсz въ ню2: валszй же кaмень на себE вали1тъ.
|
|
28
|
28
|
|
Неправдивий язик ненавидить уражених ним, і улесливі вуста готують падіння.
|
Љзhкъ лжи1въ ненави1дитъ и4стины, ўстa же непокровє1нна творsтъ нестроeніе.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.