|
Глава 30
|
Глава́ л҃
|
|
1
|
1
|
| Слова Агура, сина Іакеєвого. Натхненні слова, які сказав цей чоловік Іфиїлу, Іфиїлу й Укалу: | Сїѧ̑ глаго́летъ мꙋ́жъ вѣ́рꙋющымъ бг҃ови, и҆ почива́ю: |
|
2
|
2
|
| справді, я більший невіглас, ніж будь-хто з людей, і розуму людського немає у мене, | безꙋ́мнѣе бо є҆́смь ѿ всѣ́хъ человѣ̑къ, и҆ ра́зꙋма человѣ́ческагѡ нѣ́сть во мнѣ̀: |
|
3
|
3
|
| і не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю. | бг҃ъ же наꙋчи́ мѧ премꙋ́дрости, и҆ ра́зꙋмъ ст҃ы́хъ оу҆разꙋмѣ́хъ. |
|
4
|
4
|
| Хто піднімався на небо і сходив? хто зібрав вітер у пригорщі свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив усі межі землі? яке ім’я йому? і яке ім’я синові його? чи знаєш? | Кто̀ взы́де на не́бо и҆ сни́де; кто̀ собра̀ вѣ́тры въ нѣ̑дра; кто̀ возвратѝ во́дꙋ въ ри́зꙋ; кто̀ ѡ҆бдержа̀ всѧ̑ концы̑ землѝ; ко́е и҆́мѧ є҆гѡ̀; и҆лѝ ко́е и҆́мѧ сы́нꙋ є҆гѡ̀, да разꙋмѣ́еши; |
|
5
|
5
|
| Усяке слово Бога чисте; Він — щит тим, хто уповає на Нього. | Всѧ̑ бо словеса̀ бж҃їѧ раздежє́на: защища́етъ же са́мъ благоговѣ́ющихъ є҆мꙋ̀. |
|
6
|
6
|
| Не додавай до слів Його, щоб Він не викрив тебе, і ти не виявився неправдомовцем. | Не приложѝ ко словесє́мъ є҆гѡ̀, да не ѡ҆бличи́тъ тѧ̀, и҆ ло́жь бꙋ́деши. |
|
7
|
7
|
| Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру: | Дво́е прошꙋ̀ оу҆ тебє̀: не ѿимѝ ѿ менє̀ благода́ти пре́жде оу҆ме́ртвїѧ моегѡ̀: |
|
8
|
8
|
| суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом, | сꙋ́етно сло́во и҆ ло́жно дале́че ѿ менє̀ сотворѝ, бога́тства же и҆ нищеты̀ не да́ждь мѝ: оу҆стро́й же мѝ потрє́бнаѧ и҆ самодовѡ́лнаѧ, |
|
9
|
9
|
| щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: «хто Господь?» і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно. | да не насы́щьсѧ ло́жь бꙋ́дꙋ и҆ рекꙋ̀: кто́ мѧ ви́дитъ; и҆лѝ ѡ҆бнища́въ оу҆кра́дꙋ и҆ кленꙋ́сѧ и҆́менемъ бж҃їимъ. |
|
10
|
10
|
| Не лихослов раба перед господарем його, щоб він не прокляв тебе, і ти не залишився винним. | Не преда́ждь раба̀ въ рꙋ́цѣ господи́на, да не когда̀ проклене́тъ тѧ̀, и҆ и҆сче́знеши. |
|
11
|
11
|
| Є рід, який проклинає батька свого і не благословляє матері своєї. | Ча́до ѕло̀ клене́тъ ѻ҆тца̀ и҆ ма́терь не благослови́тъ. |
|
12
|
12
|
| Є рід, який чистий в очах своїх, тоді як не омитий від нечистот своїх. | Ча́до ѕло̀ пра́ведна себѐ сꙋ́дитъ, и҆схо́да же своегѡ̀ не и҆змы̀. |
|
13
|
13
|
| Є рід — о, які зарозумілі очі його, і як підняті вії його! | Ча́до ѕло̀ высѡ́ки ѻ҆́чи и҆́мать, вѣ́ждома же свои́ма возно́ситсѧ. |
|
14
|
14
|
| Є рід, у якого зуби — мечі, і щелепи — ножі, щоб пожирати бідних на землі й убогих між людьми. | Ча́до ѕло̀ ме́чь зꙋ́бы (своѧ̑) и҆́мать, и҆ членѡ́вныѧ ꙗ҆́кѡ сѣ́чиво, є҆́же гꙋби́ти и҆ поѧда́ти смирє́нныѧ ѿ землѝ и҆ оу҆бѡ́гїѧ и҆́хъ ѿ человѣ̑къ. |
|
15
|
15
|
| У ненаситності дві дочки: «давай, давай!» Ось три невситимих, і чотири, які не скажуть: «достатньо!» | Пїѧ́вица и҆мѣ̀ трѝ дщє́ри, любо́вїю возлю́блєны, и҆ трѝ сїѧ̑ не насы́тишасѧ є҆ѧ̀, и҆ четве́ртаѧ не оу҆довли́сѧ рещѝ: дово́лно (мѝ є҆́сть). |
|
16
|
16
|
| Пекло й утроба безплідна, земля, що не насичується водою, і вогонь, що не говорить: «досить!» | А҆́дъ и҆ по́хоть жены̀, и҆ землѧ̀ ненапое́наѧ водо́ю и҆ вода̀ и҆ ѻ҆́гнь не рекꙋ́тъ: довлѣ́етъ. |
|
17
|
17
|
| Око, що насміхається з батька і нехтує покірністю до матері, виклюють ворони дольні, і пожеруть пташенята орлині! | Ѻ҆́ко рꙋга́ющеесѧ ѻ҆тцꙋ̀ и҆ досажда́ющее ста́рости ма́терни, да и҆сто́ргнꙋтъ є҆̀ вра́нове ѿ де́брїѧ и҆ да снѣдѧ́тъ є҆̀ птенцы̀ ѡ҆́рли. |
|
18
|
18
|
| Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію: | Трїе́ ми сꙋ́ть невозмѡ́жнаѧ оу҆разꙋмѣ́ти, и҆ четве́ртагѡ не вѣ́мъ: |
|
19
|
19
|
| путі орла на небі, путі змія на скелі, путі корабля серед моря і путі чоловіка до дівчини. | слѣда̀ ѻ҆рла̀ парѧ́ща (по воздꙋ́хꙋ) и҆ пꙋтѝ ѕмі́а (ползꙋ́ща) по ка́мени, и҆ стезѝ кораблѧ̀ пловꙋ́ща по мо́рю и҆ пꙋті́й мꙋ́жа въ ю҆́ности (є҆гѡ̀). |
|
20
|
20
|
| Така путь і дружини перелюбної; поїла й обтерла рот свій, і говорить: «я нічого поганого не зробила». | Тако́въ пꙋ́ть жены̀ блꙋдни́цы: ꙗ҆́же є҆гда̀ сотвори́тъ, и҆ и҆змы́вшисѧ, ничто́же, речѐ, содѣ́ѧхъ нелѣ́по. |
|
21
|
21
|
| Від трьох трясеться земля, чотирьох вона не може носити: | Тре́ми трѧсе́тсѧ землѧ̀, четве́ртагѡ же не мо́жетъ понестѝ: |
|
22
|
22
|
| раба, коли він стає царем; нерозумного, коли він досита їсть хліб; | а҆́ще ра́бъ воцари́тсѧ, и҆ безꙋ́мный и҆спо́лнитсѧ пи́щею, и҆ раба̀ а҆́ще и҆зжене́тъ свою̀ госпожꙋ̀, |
|
23
|
23
|
| ганебну жінку, коли вона виходить заміж, і служницю, коли вона займає місце пані своєї. | и҆ ме́рзкаѧ жена̀ а҆́ще ключи́тсѧ добрꙋ̀ мꙋ́жꙋ. |
|
24
|
24
|
| Ось чотири малих на землі, але вони мудріші за мудрих: | Четы́ри же сꙋ́ть малѣ̑йшаѧ на землѝ, сїѧ̑ же сꙋ́ть мꙋдрѣ̑йша мꙋ́дрыхъ: |
|
25
|
25
|
| мурахи — народ несильний, але влітку заготовляють їжу свою; | мра́вїє, и҆̀мже нѣ́сть крѣ́пости и҆ оу҆готовлѧ́ютъ въ жа́твꙋ пи́щꙋ: |
|
26
|
26
|
| гірські миші — народ слабкий, але ставлять доми свої на скелі; | и҆ хїрогрѵ́лли, ꙗ҆зы́къ не крѣ́покъ, и҆̀же сотвори́ша въ ка́менїихъ до́мы своѧ̑: |
|
27
|
27
|
| у сарани немає царя, але виступає уся вона струнко; | безца́рни сꙋ́ть прꙋ́зїе, и҆ вою́ютъ ѿ є҆ди́нагѡ повелѣ́нїѧ благочи́ннѡ: |
|
28
|
28
|
| павук лапками чіпляється, але буває у царських чертогах. | ꙗ҆́щерица (Є҆вр.: паꙋ́къ.), рꙋка́ми ѡ҆пира́ющисѧ и҆ оу҆до́бь оу҆ловлѧ́ема сꙋ́щи, живе́тъ во тве́рдехъ царе́выхъ. |
|
29
|
29
|
| Ось троє мають струнку ходу, і четверо струнко виступають: | Трїѐ сꙋ́ть, ꙗ҆̀же благопоспѣ́шнѡ хо́дѧтъ, четве́ртое же, є҆́же до́брѣ прохо́дитъ: |
|
30
|
30
|
| лев, силач між звірами, не посторониться ні перед ким; | скѵ́менъ льво́въ крѣпча́е ѕвѣре́й, и҆́же не ѿвраща́етсѧ, ни оу҆страша́етсѧ скота̀, |
|
31
|
31
|
| кінь і козел, [проводир стада,] і цар серед народу свого. | и҆ пѣ́тель ходѧ̀ въ ко́кошѣхъ благодꙋ́шенъ, и҆ козе́лъ предводи́тель ста́дꙋ, и҆ ца́рь глаго́лѧй къ наро́дꙋ во ꙗ҆зы́цѣ. |
|
32
|
32
|
| Якщо ти у зарозумілості своїй зробив дурість і помислив зле, то поклади руку на вуста; | А҆́ще вда́си себѐ въ весе́лїе и҆ простре́ши рꙋ́кꙋ твою̀ со сва́ромъ, порꙋ́ганъ бꙋ́деши. |
|
33
|
33
|
| тому що, як збивання молока робить масло, поштовх у ніс викликає кров, так і пробудження гніву чинить сварку. | Мельзѝ млеко̀, и҆ бꙋ́детъ ма́сло. А҆́ще ли нѡ́здри че́шеши, и҆зы́детъ кро́вь: а҆́ще же и҆звлече́ши словеса̀, и҆зы́дꙋтъ сꙋ́дове и҆ тѧ̑жбы. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.