1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 23
|
|
|
1
|
|
| Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них. | |
|
2
|
|
| Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх; | |
|
3
|
|
| щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій? | |
|
4
|
|
| Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене. | |
|
5
|
|
| Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі. | |
|
6
|
|
| Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами. | |
|
7
|
|
| Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них. | |
|
8
|
|
| Не привчай вуст твоїх до клятви | |
|
9
|
|
| і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого. | |
|
10
|
|
| Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха. | |
|
11
|
|
| Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич. | |
|
12
|
|
| Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить; | |
|
13
|
|
| і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями. | |
|
14
|
|
| Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова! | |
|
15
|
|
| Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах. | |
|
16
|
|
| Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова. | |
|
17
|
|
| Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож, | |
|
18
|
|
| щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого. | |
|
19
|
|
| Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться. | |
|
20
|
|
| Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів: | |
|
21
|
|
| душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться; | |
|
22
|
|
| людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь. | |
|
23
|
|
| Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре. | |
|
24
|
|
| Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене? | |
|
25
|
|
| Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх». | |
|
26
|
|
| Страх його — тільки очі людські, | |
|
27
|
|
| і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце | |
|
28
|
|
| і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні. | |
|
29
|
|
| Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення. | |
|
30
|
|
| Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала. | |
|
31
|
|
| Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого: | |
|
32
|
|
| бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка. | |
|
33
|
|
| Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження. | |
|
34
|
|
| Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду. | |
|
35
|
|
| Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться. | |
|
36
|
|
| Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні. | |
|
37
|
|
| Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття. |
