1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 23
|
Κεφάλαιο 23
|
|
1
|
1
|
|
Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них.
|
ΛΙΘῼ ἠρδαλωμένῳ συνεβλήθη ὀκνηρός, καὶ πᾶς ἐκσυριεῖ ἐπὶ τῇ ἀτιμίᾳ αὐτοῦ.
|
|
2
|
2
|
|
Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх;
|
βολβίτῳ κοπρίων συνεβλήθη ὀκνηρός, πᾶς ὁ ἀναιρούμενος αὐτὸν ἐκτινάξει χεῖρα.
|
|
3
|
3
|
|
щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій?
|
αἰσχύνη πατρὸς ἐν γεννήσει ἀπαιδεύτου, θυγάτηρ δὲ ἐπ᾿ ἐλαττώσει γίνεται.
|
|
4
|
4
|
|
Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене.
|
θυγάτηρ φρονίμη κληρονομήσει ἄνδρα αὐτῆς, καὶ ἡ καταισχύνουσα εἰς λύπην γεννήσαντος·
|
|
5
|
5
|
|
Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі.
|
πατέρα καὶ ἄνδρα καταισχύνει ἡ θρασεῖα καὶ ὑπὸ ἀμφοτέρων ἀτιμασθήσεται.
|
|
6
|
6
|
|
Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами.
|
Μουσικὰ ἐν πένθει ἄκαιρος διήγησις, μάστιγες δὲ καὶ παιδεία ἐν παντὶ καιρῷ σοφίας.
|
|
7
|
7
|
|
Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них.
|
συγκολλῶν ὄστρακον ὁ διδάσκων μωρόν, ἐξεγείρων καθεύδοντα ἐκ βαθέως ὕπνου.
|
|
8
|
8
|
|
Не привчай вуст твоїх до клятви
|
διηγούμενος νυστάζοντι ὁ διηγούμενος μωρῷ, καὶ ἐπὶ συντελείᾳ ἐρεῖ, τί ἐστιν;
|
|
9
|
11
|
|
і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого.
|
ἐπὶ νεκρῷ κλαῦσον, ἐξέλιπε γὰρ φῶς, καὶ ἐπὶ μωρῷ κλαῦσον, ἐξέλιπε γὰρ σύνεσις. ἥδιον κλαῦσον ἐπὶ νεκρῷ, ὅτι ἀνεπαύσατο, τοῦ δὲ μωροῦ ὑπὲρ θάνατον ἡ ζωὴ πονηρά.
|
|
10
|
12
|
|
Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха.
|
πένθος νεκροῦ ἑπτὰ ἡμέραι, μωροῦ δὲ καὶ ἀσεβοῦς πᾶσαι αἱ ἡμέραι τῆς ζωῆς αὐτοῦ.
|
|
11
|
13
|
|
Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич.
|
μετὰ ἄφρονος μὴ πληθύνῃς λόγον, καὶ πρὸς ἀσύνετον μὴ πορεύου· φύλαξαι ἀπ᾿ αὐτοῦ, ἵνα μὴ κόπον ἔχῃς, καὶ οὐ μὴ μολυνθῇς ἐν τῷ ἐντιναγμῷ αὐτοῦ· ἔκκλινον ἀπ᾿ αὐτοῦ καὶ εὑρήσεις ἀνάπαυσιν καὶ οὐ μὴ ἀκηδιάσῃς ἐν τῇ ἀπονοίᾳ αὐτοῦ.
|
|
12
|
14
|
|
Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить;
|
ὑπὲρ μόλυβδον τί βαρυνθήσεται; καὶ τί αὐτῷ ὄνομα ἀλλ᾿ ἢ μωρός;
|
|
13
|
15
|
|
і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями.
|
ἄμμον καὶ ἅλα καὶ βῶλον σιδήρου εὔκοπον ὑπενεγκεῖν ἢ ἄνθρωπον ἀσύνετον.—
|
|
14
|
16
|
|
Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова!
|
῾Ιμάντωσις ξυλίνη ἐνδεδεμένη εἰς οἰκοδομὴν ἐν συσσεισμῷ οὐ διαλυθήσεται· οὕτως καρδία ἐστηριγμένη ἐπὶ διανοήματος βουλῆς ἐν καιρῷ οὐ δειλιάσει.
|
|
15
|
17
|
|
Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах.
|
καρδία ἡδρασμένη ἐπὶ διανοίας συνέσεως ὡς κόσμος ψαμμωτὸς τοίχου ξυστοῦ.
|
|
16
|
18
|
|
Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова.
|
χάρακες ἐπὶ μετεώρου κείμενοι κατέναντι ἀνέμου οὐ μὴ ὑπομείνωσιν· οὕτως καρδία δειλὴ ἐπὶ διανοήματος μωροῦ κατέναντι παντὸς φόβου οὐ μὴ ὑπομείνῃ.
|
|
17
|
19
|
|
Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож,
|
῾Ο νύσσων ὀφθαλμὸν κατάξει δάκρυα, καὶ ὁ νύσσων καρδίαν ἐκφαίνει αἴσθησιν.
|
|
18
|
20
|
|
щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого.
|
βάλλων λίθον ἐπὶ πετεινὰ ἀποσοβεῖ αὐτά, καὶ ὁ ὀνειδίζων φίλον διαλύσει φιλίαν.
|
|
19
|
21
|
|
Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться.
|
ἐπὶ φίλον ἐὰν σπάσῃς ρομφαίαν, μὴ ἀπελπίσῃς, ἔστι γὰρ ἐπάνοδος·
|
|
20
|
22
|
|
Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів:
|
ἐπὶ φίλον ἐὰν ἀνοίξῃς στόμα, μὴ εὐλαβηθῇς, ἔστι γὰρ διαλλαγή· πλὴν ὀνειδισμοῦ καὶ ὑπερηφανίας καὶ μυστηρίου ἀποκαλύψεως καὶ πληγῆς δολίας, ἐν τούτοις ἀποφεύξεται πᾶς φίλος.
|
|
21
|
23
|
|
душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться;
|
πίστιν κτῆσαι ἐν πτωχείᾳ μετὰ τοῦ πλησίον, ἵνα ἐν τοῖς ἀγαθοῖς αὐτοῦ ὁμοῦ πλησθῇς· ἐν καιρῷ θλίψεως διάμενε αὐτῷ, ἵνα ἐν τῇ κληρονομίᾳ αὐτοῦ συγκληρονομήσῃς.
|
|
22
|
24
|
|
людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь.
|
πρὸ πυρὸς ἀτμὶς καμίνου καὶ καπνός· οὕτως πρὸ αἱμάτων λοιδορίαι.
|
|
23
|
25
|
|
Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре.
|
φίλον σκεπάσαι οὐκ αἰσχυνθήσομαι καὶ ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ οὐ μὴ κρυβῶ.
|
|
24
|
26
|
|
Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене?
|
καὶ εἰ κακά μοι συμβῇ δι᾿ αὐτόν, πᾶς ὁ ἀκούων φυλάξεται ἀπ᾿ αὐτοῦ.—
|
|
25
|
27
|
|
Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх».
|
Τίς δώσει μοι ἐπὶ στόμα μου φυλακὴν καὶ ἐπὶ τῶν χειλέων μου σφραγίδα πανοῦργον, ἵνα μὴ πέσω ἀπ᾿ αὐτῆς καὶ ἡ γλῶσσά μου ἀπολέσῃ με;
|
|
26
|
|
|
Страх його — тільки очі людські,
|
|
|
27
|
|
|
і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце
|
|
|
28
|
|
|
і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні.
|
|
|
29
|
|
|
Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення.
|
|
|
30
|
|
|
Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала.
|
|
|
31
|
|
|
Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого:
|
|
|
32
|
|
|
бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка.
|
|
|
33
|
|
|
Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження.
|
|
|
34
|
|
|
Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду.
|
|
|
35
|
|
|
Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться.
|
|
|
36
|
|
|
Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні.
|
|
|
37
|
|
|
Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття.
|
