1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 23
|
Κεφάλαιο 23
|
|
1
|
1
|
| Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них. | ΛΙΘῼ ἠρδαλωμένῳ συνεβλήθη ὀκνηρός, καὶ πᾶς ἐκσυριεῖ ἐπὶ τῇ ἀτιμίᾳ αὐτοῦ. |
|
2
|
2
|
| Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх; | βολβίτῳ κοπρίων συνεβλήθη ὀκνηρός, πᾶς ὁ ἀναιρούμενος αὐτὸν ἐκτινάξει χεῖρα. |
|
3
|
3
|
| щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій? | αἰσχύνη πατρὸς ἐν γεννήσει ἀπαιδεύτου, θυγάτηρ δὲ ἐπ᾿ ἐλαττώσει γίνεται. |
|
4
|
4
|
| Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене. | θυγάτηρ φρονίμη κληρονομήσει ἄνδρα αὐτῆς, καὶ ἡ καταισχύνουσα εἰς λύπην γεννήσαντος· |
|
5
|
5
|
| Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі. | πατέρα καὶ ἄνδρα καταισχύνει ἡ θρασεῖα καὶ ὑπὸ ἀμφοτέρων ἀτιμασθήσεται. |
|
6
|
6
|
| Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами. | Μουσικὰ ἐν πένθει ἄκαιρος διήγησις, μάστιγες δὲ καὶ παιδεία ἐν παντὶ καιρῷ σοφίας. |
|
7
|
7
|
| Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них. | συγκολλῶν ὄστρακον ὁ διδάσκων μωρόν, ἐξεγείρων καθεύδοντα ἐκ βαθέως ὕπνου. |
|
8
|
8
|
| Не привчай вуст твоїх до клятви | διηγούμενος νυστάζοντι ὁ διηγούμενος μωρῷ, καὶ ἐπὶ συντελείᾳ ἐρεῖ, τί ἐστιν; |
|
9
|
|
| і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого. | |
|
10
|
|
| Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха. | |
|
11
|
11
|
| Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич. | ἐπὶ νεκρῷ κλαῦσον, ἐξέλιπε γὰρ φῶς, καὶ ἐπὶ μωρῷ κλαῦσον, ἐξέλιπε γὰρ σύνεσις. ἥδιον κλαῦσον ἐπὶ νεκρῷ, ὅτι ἀνεπαύσατο, τοῦ δὲ μωροῦ ὑπὲρ θάνατον ἡ ζωὴ πονηρά. |
|
12
|
12
|
| Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить; | πένθος νεκροῦ ἑπτὰ ἡμέραι, μωροῦ δὲ καὶ ἀσεβοῦς πᾶσαι αἱ ἡμέραι τῆς ζωῆς αὐτοῦ. |
|
13
|
13
|
| і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями. | μετὰ ἄφρονος μὴ πληθύνῃς λόγον, καὶ πρὸς ἀσύνετον μὴ πορεύου· φύλαξαι ἀπ᾿ αὐτοῦ, ἵνα μὴ κόπον ἔχῃς, καὶ οὐ μὴ μολυνθῇς ἐν τῷ ἐντιναγμῷ αὐτοῦ· ἔκκλινον ἀπ᾿ αὐτοῦ καὶ εὑρήσεις ἀνάπαυσιν καὶ οὐ μὴ ἀκηδιάσῃς ἐν τῇ ἀπονοίᾳ αὐτοῦ. |
|
14
|
14
|
| Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова! | ὑπὲρ μόλυβδον τί βαρυνθήσεται; καὶ τί αὐτῷ ὄνομα ἀλλ᾿ ἢ μωρός; |
|
15
|
15
|
| Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах. | ἄμμον καὶ ἅλα καὶ βῶλον σιδήρου εὔκοπον ὑπενεγκεῖν ἢ ἄνθρωπον ἀσύνετον.— |
|
16
|
16
|
| Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова. | ῾Ιμάντωσις ξυλίνη ἐνδεδεμένη εἰς οἰκοδομὴν ἐν συσσεισμῷ οὐ διαλυθήσεται· οὕτως καρδία ἐστηριγμένη ἐπὶ διανοήματος βουλῆς ἐν καιρῷ οὐ δειλιάσει. |
|
17
|
17
|
| Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож, | καρδία ἡδρασμένη ἐπὶ διανοίας συνέσεως ὡς κόσμος ψαμμωτὸς τοίχου ξυστοῦ. |
|
18
|
18
|
| щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого. | χάρακες ἐπὶ μετεώρου κείμενοι κατέναντι ἀνέμου οὐ μὴ ὑπομείνωσιν· οὕτως καρδία δειλὴ ἐπὶ διανοήματος μωροῦ κατέναντι παντὸς φόβου οὐ μὴ ὑπομείνῃ. |
|
19
|
19
|
| Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться. | ῾Ο νύσσων ὀφθαλμὸν κατάξει δάκρυα, καὶ ὁ νύσσων καρδίαν ἐκφαίνει αἴσθησιν. |
|
20
|
20
|
| Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів: | βάλλων λίθον ἐπὶ πετεινὰ ἀποσοβεῖ αὐτά, καὶ ὁ ὀνειδίζων φίλον διαλύσει φιλίαν. |
|
21
|
21
|
| душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться; | ἐπὶ φίλον ἐὰν σπάσῃς ρομφαίαν, μὴ ἀπελπίσῃς, ἔστι γὰρ ἐπάνοδος· |
|
22
|
22
|
| людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь. | ἐπὶ φίλον ἐὰν ἀνοίξῃς στόμα, μὴ εὐλαβηθῇς, ἔστι γὰρ διαλλαγή· πλὴν ὀνειδισμοῦ καὶ ὑπερηφανίας καὶ μυστηρίου ἀποκαλύψεως καὶ πληγῆς δολίας, ἐν τούτοις ἀποφεύξεται πᾶς φίλος. |
|
23
|
23
|
| Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре. | πίστιν κτῆσαι ἐν πτωχείᾳ μετὰ τοῦ πλησίον, ἵνα ἐν τοῖς ἀγαθοῖς αὐτοῦ ὁμοῦ πλησθῇς· ἐν καιρῷ θλίψεως διάμενε αὐτῷ, ἵνα ἐν τῇ κληρονομίᾳ αὐτοῦ συγκληρονομήσῃς. |
|
24
|
24
|
| Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене? | πρὸ πυρὸς ἀτμὶς καμίνου καὶ καπνός· οὕτως πρὸ αἱμάτων λοιδορίαι. |
|
25
|
25
|
| Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх». | φίλον σκεπάσαι οὐκ αἰσχυνθήσομαι καὶ ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ οὐ μὴ κρυβῶ. |
|
26
|
26
|
| Страх його — тільки очі людські, | καὶ εἰ κακά μοι συμβῇ δι᾿ αὐτόν, πᾶς ὁ ἀκούων φυλάξεται ἀπ᾿ αὐτοῦ.— |
|
27
|
27
|
| і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце | Τίς δώσει μοι ἐπὶ στόμα μου φυλακὴν καὶ ἐπὶ τῶν χειλέων μου σφραγίδα πανοῦργον, ἵνα μὴ πέσω ἀπ᾿ αὐτῆς καὶ ἡ γλῶσσά μου ἀπολέσῃ με; |
|
28
|
|
| і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні. | |
|
29
|
|
| Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення. | |
|
30
|
|
| Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала. | |
|
31
|
|
| Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого: | |
|
32
|
|
| бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка. | |
|
33
|
|
| Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження. | |
|
34
|
|
| Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду. | |
|
35
|
|
| Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться. | |
|
36
|
|
| Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні. | |
|
37
|
|
| Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття. |
