1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 42
|
Глава́ м҃в
|
|
1
|
1
|
| Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши: | Не стыди́сѧ ѡ҆ си́хъ и҆ не прїимѝ лица̀, є҆́же согрѣша́ти: |
|
2
|
2
|
| не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому, | ѡ҆ зако́нѣ вы́шнѧгѡ и҆ завѣ́тѣ, и҆ ѡ҆ сꙋдѣ̀, є҆́же ѡ҆правда́ти нечести́ваго, |
|
3
|
3
|
| суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям, | ѡ҆ словесѝ соѻбщника и҆ ѡ҆ пꙋ́тницѣхъ, и҆ ѡ҆ даѧ́нїи наслѣ́дїѧ дрꙋгѡ́въ, |
|
4
|
4
|
| точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, — | ѡ҆ и҆́стинѣ мѣ́рила и҆ вѣ́сѡвъ, ѡ҆ стѧжа́нїи мно́гихъ и҆ ма́лыхъ, |
|
5
|
5
|
| неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові. | ѡ҆ разли́чїи продаѧ́нїѧ кꙋпцє́въ и҆ ѡ҆ наказа́нїи мно́зѣ ча̑дъ, и҆ є҆́же рабꙋ̀ лꙋка́вꙋ ре́бра ѡ҆крова́вити. |
|
6
|
6
|
| При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай. | На женѣ̀ лꙋка́вѣ добро̀ (є҆́сть) печа́ть, и҆ и҆дѣ́же мнѡ́ги рꙋ́ки, затворѝ. |
|
7
|
7
|
| Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом. | Є҆́же а҆́ще преда́си, въ число̀ и҆ мѣ́рꙋ, да́ждь и҆ возмѝ всѐ писа́нїемъ. |
|
8
|
8
|
| Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини. | Ѡ҆ наказа́нїи неразꙋ́мива и҆ бꙋ́ѧгѡ, и҆ престарѣ́лагѡ сꙋдѧ́щагѡсѧ съ ю҆́ными, и҆ бꙋ́деши нака́занъ и҆́стиннѡ и҆ и҆скꙋше́нъ пред̾ всѧ́кимъ живꙋ́щимъ. |
|
9
|
9
|
| Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою; | Дще́рь ѻ҆тцꙋ̀ сокрове́нно бдѣ́нїе, и҆ попече́нїе ѡ҆ не́й ѿгонѧ́етъ со́нъ: во ю҆́ности свое́й да не когда̀ презрѣ́етъ и҆ сожи́телствꙋющи (съ мꙋ́жемъ), да не когда̀ возненави́дѣна бꙋ́детъ: |
|
10
|
10
|
| у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною. | въ дѣ́вствѣ да не когда̀ ѡ҆скверни́тсѧ и҆ во ѻ҆́тчихъ є҆ѧ̀ непра́здна бꙋ́детъ, и҆ съ мꙋ́жемъ сꙋ́щи да не когда̀ престꙋ́питъ и҆ сожи́телствꙋющи да не когда̀ непло́ды бꙋ́детъ. |
|
11
|
11
|
| Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою. | Над̾ дще́рїю безстꙋ́дною оу҆твердѝ стра́жꙋ, да не когда̀ сотвори́тъ тѧ̀ ѡ҆бра́дованїе врагѡ́мъ, бесѣ́дꙋ во гра́дѣ и҆ ѿлꙋче́наго ѿ люді́й, и҆ посрами́тъ тѧ̀ въ наро́дѣ мно́зѣ. |
|
12
|
12
|
| Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок: | Не взира́й на добро́тꙋ всѧ́кагѡ человѣ́ка и҆ посредѣ̀ же́нъ не сѣдѝ: |
|
13
|
13
|
| бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче. | ѿ ри́зъ бо и҆схо́дитъ мо́лїе, и҆ ѿ жены̀ лꙋка́вство же́нское. |
|
14
|
14
|
| Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення. | Лꙋ́чше ѕло́ба мꙋ́жеска, не́жели добродѣ́телнаѧ жена̀, и҆ жена̀ посрамлѧ́ющаѧ въ поноше́нїе. |
|
15
|
15
|
| Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його: | Помѧнꙋ̀ оу҆̀бо дѣла̀ гдⷭ҇нѧ, и҆ ꙗ҆̀же ви́дѣхъ, повѣ́мъ: во словесѣ́хъ гдⷭ҇нихъ дѣла̀ є҆гѡ̀: |
|
16
|
16
|
| осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої. | со́лнце просвѣща́ѧ на всѧ̑ призрѣ̀, и҆ сла́вы є҆гѡ̀ и҆спо́лнено дѣ́ло є҆гѡ̀. |
|
17
|
17
|
| І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його. | Не сотворѝ ли ст҃ы̑мъ гдⷭ҇ь повѣ́дати всѧ̑ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же оу҆твердѝ гдⷭ҇ь вседержи́тель, оу҆тверди́тисѧ всемꙋ̀ во сла́вѣ є҆гѡ̀; |
|
18
|
18
|
| Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку, | Бе́зднꙋ и҆ се́рдце и҆зслѣ́дова и҆ въ кова́рствѣхъ и҆́хъ размы́сли: разꙋмѣ̀ бо гдⷭ҇ь всѧ́ко вѣ́дѣнїе и҆ призрѣ̀ на зна́менїе вѣ́ка, |
|
19
|
19
|
| звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного; | возвѣща́ѧ мимошє́дшаѧ и҆ бꙋ̑дꙋщаѧ и҆ ѿкрыва́ѧ слѣды̀ та́йныхъ: |
|
20
|
20
|
| не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово. | не пре́йде є҆гѡ̀ всѧ́ко помышле́нїе, не оу҆таи́сѧ ѿ негѡ̀ ни є҆ди́но сло́во. |
|
21
|
21
|
| Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік; | Вели̑чїѧ премꙋ́дрости своеѧ̀ оу҆красѝ: и҆́же є҆́сть пре́жде вѣ́ка и҆ во вѣ́къ, |
|
22
|
22
|
| Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника. | ни приложи́сѧ, ни оу҆ма́лисѧ и҆ не востре́бова ни є҆ди́нагѡ совѣ́тника. |
|
23
|
23
|
| Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри! | Ко́ль всѧ̑ дѣла̀ є҆гѡ̀ вожделѣ̑нна, и҆ да́же до и҆́скры є҆́сть ви́дѣти. |
|
24
|
24
|
| Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому. | Всѧ̑ сїѧ̑ живꙋ́тъ и҆ пребыва́ютъ во вѣ́къ во всѣ́хъ тре́бованїихъ, и҆ всѧ̑ послꙋ́шаютъ. |
|
25
|
25
|
| Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим: | Всѧ̑ сꙋгꙋ̑ба, є҆ди́но проти́вꙋ є҆ди́нагѡ: и҆ не сотворѝ ничто́же скꙋ́дно. |
|
26
|
26
|
| одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його? | Є҆ди́но ѿ є҆ди́нагѡ оу҆твердѝ блага̑ѧ: и҆ кто̀ насы́титсѧ, зрѧ̀ сла́вꙋ є҆гѡ̀; |
