1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 28
|
Глава́ к҃и
|
|
1
|
1
|
| Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять. | Є҆́сть бо сребрꙋ̀ мѣ́сто, ѿѻнꙋ́дꙋже и҆ быва́етъ, и҆ мѣ́сто зла́тꙋ, ѿѻнꙋ́дꙋже ѡ҆чища́етсѧ. |
|
2
|
2
|
| Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь. | Желѣ́зо бо и҆з̾ землѝ ражда́етсѧ, мѣ́дь же ра́внѡ ка́менїю сѣче́тсѧ. |
|
3
|
3
|
| Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній. | Чи́нъ положѝ тмѣ̀, и҆ всѧ̑ концы̑ са́мъ и҆спытꙋ́етъ, камы́къ тмы̀ и҆ сѣ́нь сме́рти. |
|
4
|
4
|
| Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей. | Пресѣче́нїе пото́ка ѿ пра́ха: забыва́ющїи же пꙋ́ть пра́вый и҆знемого́ша, ѿ человѣ̑къ подвиго́шасѧ. |
|
5
|
5
|
| Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем. | Є҆́сть землѧ̀, и҆з̾ неѧ́же и҆зы́детъ хлѣ́бъ: под̾ не́ю ѡ҆брати́сѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь. |
|
6
|
6
|
| Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота. | Мѣ́сто сапфі́ра ка́менїе є҆ѧ̀, и҆ пе́рсть зла́то є҆мꙋ̀. |
|
7
|
7
|
| Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки; | Стезѧ̀, не позна̀ є҆ѧ̀ пти́ца, и҆ не оу҆зрѣ̀ ю҆̀ ѻ҆́ко сꙋ́пово, |
|
8
|
8
|
| не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал. | и҆ не ходи́ша по не́й сы́нове велича́выхъ, и҆ не пре́йде по не́й ле́въ. |
|
9
|
9
|
| На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори; | На несѣко́мѣ ка́мени прострѐ рꙋ́кꙋ свою̀, преврати́ же и҆з̾ коре́нїѧ го́ры: |
|
10
|
10
|
| у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її; | бре́ги рѣ́къ расто́рже, всѧ́кое же честно́е ви́дѣ ѻ҆́ко моѐ: |
|
11
|
11
|
| зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло. | глꙋбины̑ же рѣ́къ ѿкры̀ и҆ показа̀ си́лꙋ свою̀ на свѣ́тъ. |
|
12
|
12
|
| Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму? | Премꙋ́дрость же ѿкꙋ́дꙋ ѡ҆брѣ́тесѧ; и҆ ко́е мѣ́сто є҆́сть вѣ́дѣнїѧ; |
|
13
|
13
|
| Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих. | Не вѣ́сть человѣ́къ пꙋтѝ є҆ѧ̀, нижѐ ѡ҆брѣ́тесѧ въ человѣ́цѣхъ. |
|
14
|
14
|
| Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. | Бе́здна речѐ: нѣ́сть во мнѣ̀: и҆ мо́ре речѐ: нѣ́сть со мно́ю. |
|
15
|
15
|
| Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; | Не да́стсѧ сокро́вище за ню̀, и҆ не и҆звѣ́ситсѧ сребро̀ на и҆змѣне́нїе є҆ѧ̀, |
|
16
|
16
|
| не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром; | и҆ не сравни́тсѧ со зла́томъ сѡфі́рскимъ, со ѻ҆́нѷѯомъ честны́мъ и҆ сапфі́ромъ: |
|
17
|
17
|
| не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. | не ра́вно бꙋ́детъ є҆́й зла́то и҆ крѷста́ль, и҆ и҆змѣне́нїе є҆ѧ̀ сосꙋ́ди зла́ти. |
|
18
|
18
|
| А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни. | Превысѡ́каѧ и҆ би́серїе не помѧ́нꙋтсѧ, и҆ притѧжѝ премꙋ́дрость па́че внꙋ́треннѣйшихъ: |
|
19
|
19
|
| Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. | не оу҆равни́тсѧ є҆́й топа́зїй є҆ѳїо́пскїй, со зла́томъ чи́стымъ не сравни́тсѧ. |
|
20
|
20
|
| Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму? | Премꙋ́дрость же ѿкꙋ́дꙋ ѡ҆брѣ́тесѧ; и҆ ко́е мѣ́сто є҆́сть ра́зꙋмꙋ; |
|
21
|
21
|
| Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена. | Оу҆таи́сѧ ѿ всѧ́кагѡ человѣ́ка, и҆ ѿ пти́цъ небе́сныхъ скры́сѧ. |
|
22
|
22
|
| Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. | Па́гꙋба и҆ сме́рть реко́стѣ: слы́шахомъ є҆ѧ̀ сла́вꙋ. |
|
23
|
23
|
| Бог знає путь її, і Він відає місце її. | Бг҃ъ бла́гѡ позна̀ є҆ѧ̀ пꙋ́ть: са́мъ бо вѣ́сть мѣ́сто є҆ѧ̀. |
|
24
|
24
|
| Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом. | И҆́бо са́мъ поднебе́снꙋю всю̀ надзира́етъ, вѣ́дый, ꙗ҆̀же на землѝ, всѧ̑, ꙗ҆̀же сотворѝ. |
|
25
|
25
|
| Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру, | Вѣ́трѡвъ вѣ́съ и҆ водѣ̀ мѣ́рꙋ є҆гда̀ сотвори́лъ, |
|
26
|
26
|
| коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної, | та́кѡ ви́дѧй сочтѐ, и҆ пꙋ́ть въ сотрѧсе́нїи гласѡ́въ, |
|
27
|
27
|
| тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її | тогда̀ ви́дѣ ю҆̀ и҆ повѣ́да ю҆̀, оу҆гото́вавъ и҆зслѣ́ди |
|
28
|
28
|
| і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум. | и҆ речѐ человѣ́кꙋ: сѐ, благоче́стїе є҆́сть премꙋ́дрость, а҆ є҆́же оу҆далѧ́тисѧ ѿ ѕла̀ є҆́сть вѣ́дѣнїе. |
