1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 18
|
Глава́ и҃і
|
|
1
|
1
|
| Горе землі, яка осіняє крилами по той бік рік ефіопських, | Го́ре корабє́лнымъ кри́ламъ землѝ, ꙗ҆̀же ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ рѣ́къ є҆ѳїо́пскихъ. |
|
2
|
2
|
| і посилає послів по морю, у папірусних суднах по водах! Ідіть, швидкі посли, до народу міцного і бадьорого, до народу страшного від початку і донині, до народу рослого і який усе топче, землю якого розрізають ріки. | Посыла́ѧй по мо́рю послы̀ въ зало́гъ и҆ посла̑нїѧ кни̑жнаѧ верхꙋ̀ воды̀: по́йдꙋтъ бо вѣ̑стницы ле́гцы ко ꙗ҆зы́кꙋ высо́кꙋ и҆ къ лю́демъ стра̑ннымъ и҆ стрѡпти́вымъ. Кто̀ да́лѣе и҆́хъ; ꙗ҆зы́къ безнаде́женъ и҆ попра́нъ. |
|
3
|
3
|
| Усі ви, що населяєте всесвіт і живете на землі! дивіться, коли знамено підніметься на горах, і, коли засурмить труба, слухайте! | Нн҃ѣ рѣ́ки зємны́ѧ всѧ̑ а҆́ки страна̀ населе́на насели́тсѧ, страна̀ и҆́хъ а҆́ки зна́менїе ѿ горы̀ воздви́гнетсѧ, а҆́ки гла́съ трꙋбы̀ оу҆слы́шанъ бꙋ́детъ. |
|
4
|
4
|
| Бо так Господь сказав мені: Я спокійно дивлюся з оселі Моєї, як світла теплота після дощу, як хмара роси під час жнивної спеки. | Ꙗ҆́кѡ та́кѡ мѝ речѐ гдⷭ҇ь: оу҆твержде́нїе бꙋ́детъ въ мое́мъ гра́дѣ, а҆́ки свѣ́тъ зно́ѧ полꙋ́деннагѡ и҆ а҆́ки ѡ҆́блакъ ро́сный въ де́нь жа́твы бꙋ́детъ. |
|
5
|
5
|
| Бо раніше збирання винограду, коли він відцвіте, і грона почнуть дозрівати, Він обріже ножем гілки і відкине, і відрубає гілля. | Пре́жде жа́твы, є҆гда̀ соверши́тсѧ цвѣ́тъ, и҆ гре́знъ произы́детъ по цвѣ́тѣ недозрѣ́лъ: и҆ ѿи́метъ гро́здїе ма́лое серпа́ми и҆ ло́зїе ѿи́метъ и҆ посѣче́тъ, |
|
6
|
6
|
| І залишать усе хижим птахам на горах і звірам польовим; і птахи будуть проводити там літо, а всі звірі польові будуть зимувати там. | и҆ ѡ҆ста́витъ вкꙋ́пѣ пти́цамъ небє́снымъ и҆ ѕвѣрє́мъ земны̑мъ: и҆ соберꙋ́тсѧ на нѧ̀ пти̑цы небє́сныѧ, и҆ всѝ ѕвѣ́рїе землѝ на́нь прїи́дꙋтъ. |
|
7
|
7
|
| У той час буде принесений дар Господу Саваофу від народу міцного і бадьорого, від народу страшного від початку і донині, від народу рослого, і який усе́ топче, землю якого розрізають ріки, — до місця імені Господа Саваофа, на гору Сион. | Въ то̀ вре́мѧ принесꙋ́тсѧ да́ры гдⷭ҇ꙋ саваѡ́ѳꙋ ѿ люді́й ѡ҆скорбле́ныхъ и҆ ѿто́рженыхъ и҆ ѿ люді́й вели́кихъ, ѿнн҃ѣ и҆ въ вѣ́чное вре́мѧ: ꙗ҆зы́къ надѣ́ющьсѧ и҆ попра́нъ, и҆́же є҆́сть въ ча̑сти рѣ́чнѣй страны̀ своеѧ̀, на мѣ́сто, и҆дѣ́же и҆́мѧ гдⷭ҇а саваѡ́ѳа, на го́рꙋ сїѡ́ню. |
