1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 33
|
Глава́ л҃г
|
|
1
|
1
|
|
Горе тобі, спустошувач, який не був спустошуваним, і грабіжник, якого не грабували! Коли закінчиш спустошування, будеш спустошений і ти; коли припиниш грабунки, розграбують і тебе.
|
Го́ре ѡ҆би́дѧщымъ ва́съ! ва́съ никто́же и҆з̾ѡби́дитъ, и҆ ѿверга́ѧй ва́съ не ѿве́ржетъ: плѣне́ни бꙋ́дꙋтъ ѿмета́ющїи (ва́съ) и҆ предадѧ́тсѧ, и҆ ꙗ҆́кѡ мо́лїе въ ри́зѣ, та́кѡ побѣжде́ни бꙋ́дꙋтъ.
|
|
2
|
2
|
|
Господи! помилуй нас; на Тебе уповаємо ми; будь нашою силою з раннього ранку і спасінням нашим у час тисняви.
|
Гдⷭ҇и, поми́лꙋй ны̀, на тѧ́ бо оу҆пова́хомъ: бы́сть пле́мѧ непокарѧ́ющихсѧ въ па́гꙋбꙋ, спⷭ҇нїе же на́ше во вре́мѧ печа́ли.
|
|
3
|
3
|
|
Від грізного гласу Твого побіжать народи; коли повстанеш, розсіються племена,
|
Гла́сомъ стра́ха твоегѡ̀ оу҆жасо́шасѧ лю́дїе ѿ стра́ха твоегѡ̀, и҆ разсѣ́ѧшасѧ ꙗ҆зы́цы.
|
|
4
|
4
|
|
і будуть збирати здобич вашу, як збирає гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.
|
Нн҃ѣ же соберꙋ́тсѧ кѡры́сти ва́шѧ ма́лагѡ и҆ вели́кагѡ: ꙗ҆́коже а҆́ще кто̀ собере́тъ прꙋ́ги, та́кѡ нарꙋга́ютсѧ ва́мъ.
|
|
5
|
5
|
|
Високий Господь, Який живе у вишніх; Він наповнить Сион судом і правдою.
|
Ст҃ъ бг҃ъ живы́й въ вы́шнихъ, напо́лнисѧ сїѡ́нъ сꙋда̀ и҆ пра́вды.
|
|
6
|
6
|
|
І настануть безпечні часи твої, повнота спасіння, мудрости і відання; страх Господній буде скарбом твоїм.
|
Въ зако́нѣ предадѧ́тсѧ, въ сокро́вищихъ спⷭ҇нїе на́ше, та́мѡ премꙋ́дрость и҆ хи́трость и҆ бл҃гоче́стїе ко гдⷭ҇еви: сїѧ̑ сꙋ́ть сокрѡ́вища пра́вды.
|
|
7
|
7
|
|
Ось, сильні їхні кричать на вулицях; посли для миру гірко плачуть.
|
Сѐ, нн҃ѣ во стра́сѣ ва́шемъ ті́и оу҆боѧ́тсѧ: и҆́хже боѧ́стесѧ, возопїю́тъ ѿ ва́съ: вѣ̑стницы бо по́слани бꙋ́дꙋтъ го́рцѣ пла́чꙋщесѧ, просѧ́ще ми́ра.
|
|
8
|
8
|
|
Спорожніли дороги; не стало подорожніх; він порушив договір, зруйнував міста, — ні у що ставить людей.
|
Ѡ҆пꙋстѣ́ютъ бо си́хъ пꙋтїѐ: преста̀ стра́хъ ꙗ҆зы́кѡвъ, и҆ завѣ́тъ и҆́же къ ни̑мъ взе́млетсѧ, и҆ не вмѣнитѐ и҆́хъ въ человѣ́ки.
|
|
9
|
9
|
|
Земля нарікає, сохне; Ливан посоромлений, зів’янув; Сарон схожий став на пустелю, й оголені від листя свого Васан і Кармил.
|
Воспла́касѧ землѧ̀, посра́мленъ лїва́нъ, бла́то бы́сть са́рѡнь: ꙗ҆вле́на бꙋ́детъ галїле́а и҆ херме́ль.
|
|
10
|
10
|
|
Нині Я повстану, — говорить Господь, — нині піднімуся, нині піднесуся.
|
Нн҃ѣ воскрⷭ҇нꙋ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, нн҃ѣ просла́влюсѧ, нн҃ѣ вознесꙋ́сѧ.
|
|
11
|
11
|
|
Ви вагітні сіном, розродіться соломою; дихання ваше — вогонь, який пожере вас.
|
Нн҃ѣ оу҆́зрите, нн҃ѣ ѡ҆щꙋтитѐ, тще́тна бꙋ́детъ крѣ́пость дꙋ́ха ва́шегѡ: ѻ҆́гнь вы̀ поѧ́стъ.
|
|
12
|
12
|
|
І будуть народи, як розпалене вапно, як зрубане терня, будуть спалені у вогні.
|
И҆ бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆зы́цы пожже́ни, а҆́ки те́рнїе на ни́вѣ разме́тано и҆ пожже́но.
|
|
13
|
13
|
|
Слухайте, далекі, що зроблю Я; і ви, ближні, пізнайте могутність Мою.
|
Оу҆слы́шатъ да́льнїи, ꙗ҆̀же сотвори́хъ, (гл҃етъ гдⷭ҇ь,) оу҆вѣ́дѧтъ приближа́ющїисѧ крѣ́пость мою̀.
|
|
14
|
14
|
|
Злякалися грішники на Сионі; тремтіння оволоділо нечестивими: «хто з нас може жити при вогні, що пожирає? хто з нас може жити при вічному полум’ї?»
|
Ѿстꙋпи́ша, и҆̀же въ сїѡ́нѣ, беззакѡ́нницы, прїи́метъ тре́петъ нечести̑выѧ: кто̀ возвѣсти́тъ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь гори́тъ; кто̀ возвѣсти́тъ ва́мъ мѣ́сто вѣ́чное;
|
|
15
|
15
|
|
Той, хто ходить у правді і говорить істину; хто нехтує користь від утиску, утримує руки свої від хабарів, затикає вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і закриває очі свої, щоб не бачити зла;
|
Ходѧ́й въ пра́вдѣ, глаго́лѧй пра́вый пꙋ́ть, ненави́дѧй беззако́нїѧ и҆ непра́вды и҆ рꙋ́цѣ ѿтрѧса́ѧй ѿ дарѡ́въ: ѡ҆тѧгчава́ѧй оу҆́шы, да не оу҆слы́шитъ сꙋда̀ кро́ве: смежа́ѧй ѻ҆́чи, да не оу҆́зритъ непра́вды,
|
|
16
|
16
|
|
той буде жити на висотах; притулок його — неприступні скелі; хліб буде даний йому; вода у нього не висохне.
|
се́й всели́тсѧ во высо́цѣ пеще́рѣ ка́мене крѣ́пкагѡ: хлѣ́бъ є҆мꙋ̀ да́стсѧ, и҆ вода̀ є҆гѡ̀ вѣ́рна.
|
|
17
|
17
|
|
Очі твої побачать Царя у красі Його, побачать землю віддалену;
|
Цр҃ѧ̀ со сла́вою оу҆́зрите, и҆ ѻ҆́чи ва́ши оу҆́зрѧтъ зе́млю и҆здале́ча,
|
|
18
|
18
|
|
серце твоє буде тільки згадувати про жахи: «де той, хто робив перепис? де той, хто зважував данину? де той, хто оглядав вежі?»
|
дꙋша̀ ва́ша поꙋчи́тсѧ стра́хꙋ гдⷭ҇ню: гдѣ̀ сꙋ́ть книгѡ́чїи; гдѣ̀ сꙋ́ть совѣщава́ющїи; гдѣ̀ є҆́сть и҆счита́ѧй пита́ємыѧ ма̑лы и҆ вели̑ки лю́ди;
|
|
19
|
19
|
|
Не побачиш більше народу лютого, народу з глухою, нерозбірливою мовою, з мовою дивною, незрозумілою.
|
И҆̀мже не совѣща́ше, нижѐ вѣ́дѧше глꙋбо́кїй гла́съ и҆мꙋ́щагѡ, ꙗ҆́кѡ не слы́шати лю́демъ оу҆ничтожє́нымъ, и҆ нѣ́сть слы́шащемꙋ смы́сла.
|
|
20
|
20
|
|
Поглянь на Сион, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не викоріняться, і жоден шнур її не порветься.
|
Сѐ, сїѡ́нъ гра́дъ, спасе́нїе на́ше, ѻ҆́чи твоѝ оу҆́зрѧтъ, і҆ерⷭ҇ли́ме, гра́де бога́тый, кꙋ́щы не поколе́блютсѧ, нижѐ подви́гнꙋтсѧ ко́лїе хра́мины є҆гѡ̀ въ вѣ́чное вре́мѧ, и҆ оу҆́жѧ є҆гѡ̀ не прето́ргнꙋтсѧ.
|
|
21
|
21
|
|
Там у нас великий Господь буде замість рік, замість широких каналів; туди не ввійде жодне веслове судно, і не пройде великий корабель.
|
Ꙗ҆́кѡ и҆́мѧ гдⷭ҇не вели́ко ва́мъ є҆́сть, мѣ́сто ва́мъ бꙋ́детъ, рѣ́ки и҆ ровє́нницы широ́цы и҆ простра́нни: не по́йдеши по семꙋ̀ пꙋтѝ, нижѐ по́йдетъ кора́бль пловꙋ́щь:
|
|
22
|
22
|
|
Бо Господь — суддя наш, Господь — законодавець наш, Господь — цар наш; Він спасе нас.
|
бг҃ъ бо мо́й вели́къ є҆́сть: не мине́тъ менѐ гдⷭ҇ь сꙋдїѧ̀ на́шъ, гдⷭ҇ь кн҃зь на́шъ, гдⷭ҇ь цр҃ь на́шъ, гдⷭ҇ь то́й на́съ сп҃се́тъ.
|
|
23
|
23
|
|
Ослабли мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде великий розподіл здобичі, так що і кульгаві підуть на грабунок.
|
Прерва́шасѧ оу҆́жѧ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ не оу҆крѣпи́шасѧ: що́гла твоѧ̀ преклони́сѧ, не распꙋ́ститъ вѣ́трилъ, не воздви́гнетъ зна́менїѧ, до́ндеже преда́стсѧ на плѣне́нїе: тѣ́мже мно́зи хромі́и плѣ́нъ сотворѧ́тъ,
|
|
24
|
24
|
|
І жоден з жителів не скаже: «я хворий»; народу, який живе там, будуть відпущені гріхи.
|
и҆ не рекꙋ́тъ: трꙋжда́емсѧ, лю́дїе живꙋ́щїи въ ни́хъ, ѡ҆ста́висѧ бо и҆̀мъ грѣ́хъ.
|
