1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 61
|
Глава́ ѯ҃а
|
|
1
|
1
|
| Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти скрушених серцем, проповідувати полоненим визволення і в’язням відкриття в’язниці,* | Дх҃ъ гдⷭ҇ень на мнѣ̀, є҆гѡ́же ра́ди пома́за мѧ̀, бл҃говѣсти́ти ни́щымъ посла́ мѧ, и҆сцѣли́ти сокрꙋшє́нныѧ се́рдцемъ, проповѣ́дати плѣ́нникѡмъ ѿпꙋще́нїе и҆ слѣпы̑мъ прозрѣ́нїе, |
|
2
|
2
|
| проповідувати літо Господнє благоприємне і день помсти Бога нашого, утішити усіх засмучених, | нарещѝ лѣ́то гдⷭ҇не прїѧ́тно и҆ де́нь воздаѧ́нїѧ, оу҆тѣ́шити всѧ̑ пла́чꙋщыѧ, |
|
3
|
3
|
| сповістити тим, що тужать на Сионі, що їм замість попелу дасться прикраса, замість плачу — єлей радости, замість сумного духу — славний одяг, і назвуть їх сильними правдою, насадженням Господа на славу Його. | да́ти пла́чꙋщымъ сїѡ́на сла́вꙋ вмѣ́стѡ пе́пела, пома́занїе весе́лїѧ пла́чꙋщымъ, оу҆краше́нїе сла́вы вмѣ́стѡ дꙋ́ха оу҆ны́нїѧ: и҆ нарекꙋ́тсѧ ро́дове пра́вды, насажде́нїе гдⷭ҇не во сла́вꙋ. |
|
4
|
4
|
| І забудують пустелі вікові, відбудують древні руїни і відновлять міста зруйновані, які залишалися в запустінні з давніх родів. | И҆ сози́ждꙋтъ пꙋсты̑ни вѣ̑чныѧ, запꙋстѣ́вшыѧ пре́жде воздви́гнꙋтъ: и҆ ѡ҆бновѧ́тъ гра́ды пꙋсты̑ѧ, ѡ҆пꙋстошє́нныѧ въ ро́ды. |
|
5
|
5
|
| І прийдуть іноземці і будуть пасти стада ваші; і сини чужоземців будуть вашими хліборобами і вашими виноградарями. | И҆ прїи́дꙋтъ и҆норо́днїи, пасꙋ́щїи ѻ҆́вцы твоѧ̑, и҆ и҆ноплемє́нницы ѡ҆ра́телїе и҆ вїногра́дарїе ва́ши: |
|
6
|
6
|
| А ви будете називатися священиками Господа, служителями Бога нашого будуть іменувати вас; будете користуватися надбанням народів і славитися славою їх. | вы́ же свѧще́нницы гдⷭ҇ни нарече́тесѧ, слꙋжи́телїе бг҃а ва́шегѡ, рече́тсѧ ва́мъ: крѣ́пость ꙗ҆зы̑къ снѣ́сте и҆ въ бога́тствѣ и҆́хъ чꙋ́дни бꙋ́дете. |
|
7
|
7
|
| За посоромлення вам буде удвічі; за ганьбу вони будуть радіти своїй частці, тому що у землі своїй удвічі одержать; веселість вічна буде у них. | Си́це зе́млю свою̀ втори́цею наслѣ́дѧтъ, и҆ весе́лїе вѣ́чное над̾ главо́ю и҆́хъ. |
|
8
|
8
|
| Бо Я, Господь, люблю правосуддя, ненавиджу грабіжництво з насильством і воздам нагороду їм за істиною, і завіт вічний укладу з ними; | А҆́зъ бо є҆́смь гдⷭ҇ь любѧ́й пра́вдꙋ и҆ ненави́дѧй граблє́нїѧ ѿ непра́вды: и҆ да́мъ трꙋ́дъ и҆́хъ пра́ведникѡмъ и҆ завѣ́тъ вѣ́ченъ завѣща́ю и҆̀мъ. |
|
9
|
9
|
| і буде відомо між народами сíм’я їх, і потомство їх — серед племен; усі, що бачать їх, пізнають, що вони сíм’я, благословенне Господом. | И҆ позна́етсѧ во ꙗ҆зы́цѣхъ сѣ́мѧ и҆́хъ, и҆ внꙋ́цы и҆́хъ посредѣ̀ люді́й: всѧ́къ ви́дѧй ѧ҆̀ позна́етъ ѧ҆̀, ꙗ҆́кѡ сі́и сꙋ́ть сѣ́мѧ блгⷭ҇ве́но ѿ бг҃а, и҆ ра́достїю возра́дꙋютсѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ. |
|
10
|
10
|
| Радістю буду радуватися у Господі, звеселиться душа моя у Бозі моєму: бо Він одягнув мене у ризи спасіння, одежею правди одяг мене, як на нареченого, поклав вінець і, як наречену, прикрасив убранням. | Да возра́дꙋетсѧ дꙋша̀ моѧ̀ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ: ѡ҆блече́ бо мѧ̀ въ ри́зꙋ спⷭ҇нїѧ и҆ ѻ҆де́ждею весе́лїѧ (ѡ҆дѣ́ѧ мѧ̀): ꙗ҆́кѡ на жениха̀ возложѝ на мѧ̀ вѣне́цъ, и҆ ꙗ҆́кѡ невѣ́стꙋ оу҆краси́ мѧ красото́ю. |
|
11
|
11
|
| Бо, як земля родить рослини свої, і як сад вирощує посіяне в ньому, так Господь Бог виявить правду і славу перед усіма народами. | И҆ ꙗ҆́кѡ землѧ̀ растѧ́щаѧ цвѣ́тъ сво́й, и҆ ꙗ҆́кѡ вертогра́дъ сѣ́мена своѧ̑ прозѧба́етъ: та́кѡ возрасти́тъ гдⷭ҇ь гдⷭ҇ь пра́вдꙋ и҆ весе́лїе пред̾ всѣ́ми ꙗ҆зы̑ки. |
