|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч. | І призва́ обана́десять учнаки́ Своя́, даде́ їм власть на ду́сіх нечи́стих, я́ко да ізго́нять їх, і ціли́ти всяк неду́г і вся́ку болі́знь. |
|
2
|
2
|
| Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, | Двана́десятих же апо́столов імена́ суть сія́: пе́рвий Си́мон, і́же нарица́ється Петр, і Андре́й, брат єго́; Іа́ков Зеведе́єв і Іоа́нн, брат єго́; |
|
3
|
3
|
| Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм, | Фили́пп і Варфоломе́й; Фома́ і Матфе́й мита́р; Іа́ков Алфе́єв і Левве́й, наріче́нний Фадде́й; |
|
4
|
4
|
| Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його. | Си́мон Канані́т і Іу́да Іскаріо́тський, і́же і предаде́ Єго́. |
|
5
|
5
|
| Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте; | Сія́ обана́десять посла́ Ісу́с, запові́да їм, глаго́ля: на путь язи́к не іді́те і во град самаря́нський не вни́діте; |
|
6
|
6
|
| а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого; | іді́те же па́че ко овця́м поги́бшим до́му Ізра́їлева; |
|
7
|
7
|
| ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне; | ходя́ще же пропові́дуйте, глаго́люще: я́ко прибли́жися Ца́рствіє Небе́сноє; |
|
8
|
8
|
| хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте. | боля́щия ісціля́йте, прокаже́нния очища́йте, ме́ртвия воскреша́йте, бі́си ізгоня́йте; ту́не прия́сте, ту́не даді́те. |
|
9
|
9
|
| Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, | (Зач. 35) Не стяжі́те зла́та, ні сребра́, ні мі́ді при поясі́х ва́ших, |
|
10
|
10
|
| ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї. | ні пи́ри в путь, ні двою́ ри́зу, ні сапо́г, ні жезла́; досто́їн бо єсть ді́латель мзди своєя́. |
|
11
|
11
|
| В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не вийдете; | В о́ньже а́ще (коли́ждо) град іли́ весь вни́дете, іспита́йте, кто в нем досто́їн єсть, і ту пребу́діте, до́ндеже ізи́дете; |
|
12
|
12
|
| а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому. | входя́ще же в дом цілу́йте єго́, глаго́люще: мир до́му сему́; |
|
13
|
13
|
| І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде достойний, то мир ваш до вас повернеться. | і а́ще у́бо бу́деть дом досто́їн, при́йдеть мир ваш нань; а́ще ли же не бу́деть досто́їн, мир ваш к вам возврати́ться. |
|
14
|
14
|
| А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших. | І і́же а́ще не при́йметь вас, ніже́ послу́шаєть слове́с ва́ших, ісходя́ще із до́му іли́ із гра́да того́, оттрясі́те прах ног ва́ших; |
|
15
|
15
|
| Істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській у день судний, аніж місту тому. | Амі́нь глаго́лю вам: отра́дніє бу́деть землі́ содо́мстій і гомо́ррстій в день су́дний, не́же гра́ду тому́. |
|
16
|
16
|
| Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби. | (Зач. 36) Се, Аз посила́ю вас я́ко о́вці посреді́ волко́в; бу́діте у́бо му́дрі, я́ко змія́, і ці́лі, я́ко го́лубіє. |
|
17
|
17
|
| Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас, | Внемлі́те же от челові́к: предадя́ть бо ви на со́нми, і на собо́рищих їх бію́ть вас, |
|
18
|
18
|
| і поведуть вас до правителів і царів заради Мене на свідчення їм та язичникам. | і пред влади́ки же і царі́ веде́ні бу́дете Мене́ ра́ди, во свиді́тельство їм і язи́ком. |
|
19
|
19
|
| Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати, | Єгда́ же предаю́ть ви, не пеці́теся, ка́ко іли́ что возглаго́лете; да́стьбося вам в той час, что возглаго́лете; |
|
20
|
20
|
| бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас. | не ви бо бу́дете глаго́лющії, но Дух Отця́ ва́шего глаго́ляй в вас. |
|
21
|
21
|
| Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків і уб’ють їх; | Преда́сть же брат бра́та на смерть, і оте́ць ча́до; і воста́нуть ча́да на роди́телі і убію́ть їх; |
|
22
|
22
|
| і будуть вас ненавидіти всі за ім’я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасенний буде. | і бу́дете ненави́дими всі́ми і́мене Моєго́ ра́ди; претерпі́вий же до конця́, той спасе́н бу́деть. |
|
23
|
23
|
| Коли ж гнатимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти ще міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. | (Зач. 37) Єгда́ же го́нять ви во гра́ді сем, бі́гайте в други́й. Амі́нь бо глаго́лю вам: не і́мате сконча́ти гра́ди Ізра́їлеви, до́ндеже при́йдеть Син Челові́чеський. |
|
24
|
24
|
| Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого. | Ність учени́к над учи́теля (своєго́), ніже́ раб над господи́на своєго́; |
|
25
|
25
|
| Досить для учня, щоб він був як учитель його, і для слуги, щоб він був як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не тим більше — домашніх його? | довлі́єть ученику́, да бу́деть я́ко учи́тель єго́, і раб я́ко госпо́дь єго́. А́ще господи́на до́му Веєльзеву́ла нареко́ша, кольми́ па́че дома́шнія єго́? |
|
26
|
26
|
| Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і потайного, що не стало б відомим. | Не убо́йтеся у́бо їх, нічто́же бо єсть покрове́нно, є́же не откри́ється, і та́йно, є́же не уві́діно бу́деть. |
|
27
|
27
|
| Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях. | Є́же глаго́лю вам во тьмі, рці́те во сві́ті; і є́же во у́ші сли́шите, пропові́діте на кро́віх. |
|
28
|
28
|
| І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. | І не убо́йтеся от убива́ющих ті́ло, душі́ же не могу́щих уби́ти; убо́йтеся же па́че могу́щаго і ду́шу і ті́ло погуби́ти в геє́нні. |
|
29
|
29
|
| Чи не дві малі пташки продаються за один асарій*? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; | Не дві ли пти́ці ціни́тіся єди́ному асса́рію? І ні єди́на от них паде́ть на землі́ без Отця́ ва́шего. |
|
30
|
30
|
| у вас же і волосся на голові все полічено; | Вам же і вла́си главні́ї всі ізочте́ні суть. |
|
31
|
31
|
| не бійтеся ж: ви дорожчі за багатьох малих пташок. | Не убо́йтеся у́бо: мно́зіх птиць лу́чші єсте́ ви. |
|
32
|
32
|
| Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним. | (Зач. 38) всяк у́бо і́же іспові́сть М'я пред челові́ки, іспові́м єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х; |
|
33
|
33
|
| А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним. | а і́же отве́ржеться Мене́ пред челові́ки, отве́ргуся єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х. |
|
34
|
34
|
| Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. | Не мні́те, я́ко прийдо́х воврещи́ мир на зе́млю; не прийдо́х воврещи́ мир, но меч; |
|
35
|
35
|
| Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. | прийдо́х бо разлучи́ти челові́ка на отця́ своєго́, і дщер на ма́тер свою́, і неві́сту на свекро́в свою́. |
|
36
|
36
|
| І вороги людини — домашні її. | І вразі́ челові́ку дома́шнії єго́. |
|
37
|
37
|
| Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене; | (Зач. 39) І́же лю́бить отця́ іли́ ма́тер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн; і і́же лю́бить си́на іли́ дщер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн; |
|
38
|
38
|
| і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене. | і і́же не при́йметь креста́ своєго́ і вслід Мене́ гряде́ть, ність Мене́ досто́їн. |
|
39
|
39
|
| Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, збереже її. | Обріти́й ду́шу свою́ погуби́ть ю; а і́же погуби́ть ду́шу свою́ Мене́ ра́ди, обря́щеть ю. |
|
40
|
40
|
| Хто вас приймає, той Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене; | І́же вас приє́млеть, Мене́ приє́млеть; і і́же приє́млеть Мене́, приє́млеть Посла́вшаго М'я; |
|
41
|
41
|
| хто приймає пророка в ім’я пророка, одержить винагороду пророка; і хто приймає праведника в ім’я праведника, одержить винагороду праведника. | приє́мляй проро́ка во і́м'я проро́чо, мзду проро́чу при́йметь; і приє́мляй пра́ведника во і́м'я пра́ведничо, мзду пра́ведничу при́йметь; |
|
42
|
42
|
| І хто напоїть одного з малих цих чашею холодної води, тільки в ім’я ученика, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї. | і і́же а́ще напої́ть єди́наго от ма́лих сих ча́шею студени́ води́ то́кмо, во і́м'я ученика́, амі́нь глаго́лю вам, не погуби́ть мзди своєя́. |
