|
Глава 15
|
|
|
1
|
|
| Тоді приступають до Ісуса єрусалимські книжники та фарисеї і говорять: | |
|
2
|
|
| чому ученики Твої порушують передання старців? Бо не миють рук своїх, коли їдять хліб. | |
|
3
|
|
| Він же сказав їм у відповідь: чому і ви порушуєте заповідь Божу, заради передання вашого? | |
|
4
|
|
| Бо Бог заповідав: шануй батька й матір; і хто лихословить на батька чи матір, нехай смертю помре. | |
|
5
|
|
| А ви говорите: якщо хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ти від мене скористався, | |
|
6
|
|
| той може і не шанувати батька свого або матір свою. Таким чином, і ви порушили заповідь Божу переданням вашим. | |
|
7
|
|
| Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи: | |
|
8
|
|
| наближаються до Мене люди ці устами своїми, й устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене; | |
|
9
|
|
| але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським. | |
|
10
|
|
| І, покликавши людей, сказав їм: слухайте і розумійте! | |
|
11
|
|
| Не те, що входить в уста, оскверняє людину, а те, що виходить з уст, оскверняє людину. | |
|
12
|
|
| Тоді ученики Його, приступивши, сказали Йому: чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися? | |
|
13
|
|
| Він же сказав у відповідь: усяка рослина, яку не насадив Отець Мій Небесний, викоріниться. | |
|
14
|
|
| Облиште їх: вони — сліпі вожді сліпців, а коли сліпець веде сліпця, то обидва впадуть в яму. | |
|
15
|
|
| Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: поясни нам притчу цю. | |
|
16
|
|
| Ісус сказав: невже і ви ще не розумієте? | |
|
17
|
|
| Чи ще не зрозуміли, що все, що входить в уста, проходить у черево і виходить геть? | |
|
18
|
|
| А те, що з уст виходить, від серця виходить; це і оскверняє людину, | |
|
19
|
|
| бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула. | |
|
20
|
|
| Це те, що оскверняє людину, а немитими руками їсти — не оскверняє людину. | |
|
21
|
|
| І, вийшовши звідти, Ісус пішов у землі Тирські і Сидонські. | |
|
22
|
|
| І ось жінка-хананеянка, вийшовши з тих місць, закричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується. | |
|
23
|
|
| Але Він не відповідав їй ні слова. І підійшли ученики Його і благали Його: відпусти її, бо кричить нам услід. | |
|
24
|
|
| Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого. | |
|
25
|
|
| А вона, підійшовши, вклонилася Йому і каже: Господи, допоможи мені. | |
|
26
|
|
| Він же сказав у відповідь: недобре взяти хліб у дітей і кинути псам. | |
|
27
|
|
| Вона сказала: так, Господи! Але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів їхніх. | |
|
28
|
|
| Тоді Ісус сказав їй у відповідь: о жінко! Велика віра твоя; нехай буде тобі, як ти хочеш. І зцілилася дочка її у ту ж мить. | |
|
29
|
|
| Ісус пішов звідти і прийшов до моря Галилейського, і, зійшовши на гору, сів там. | |
|
30
|
|
| І приступило до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багато інших, і клали їх до ніг Ісусових; і Він зцілив їх. | |
|
31
|
|
| І народ дивувався, бачачи, що німі говорять, каліки стають здоровими, криві ходять і сліпі бачать, і славив Бога Ізраїлевого. | |
|
32
|
|
| Ісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: шкода Мені людей, що вже три дні перебувають зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі. | |
|
33
|
|
| Говорять Йому ученики Його: де ж нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу? | |
|
34
|
|
| Говорить їм Ісус: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім, і трохи риби. | |
|
35
|
|
| Тоді звелів народові возлягти на землю. | |
|
36
|
|
| І, взявши сім хлібів та рибу і віддавши хвалу, переломив і дав ученикам Своїм, а ученики — народові. | |
|
37
|
|
| І їли всі і наситились; і набрали сім повних кошиків залишків, | |
|
38
|
|
| а тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей. | |
|
39
|
|
| І, відпустивши народ, Він сів у човен і прибув у межі Магдалинські. |
