Глава 12
|
|
1
|
|
У той час проходив Ісус у суботу засіяними ланами; ученики ж Його зголодніли і почали зривати колоски та їсти. | |
2
|
|
Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: ось ученики Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу. | |
3
|
|
Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? | |
4
|
|
Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священикам? | |
5
|
|
Або хіба ви не читали в законі, що по суботах священики в храмі порушують суботу, однак невинні? | |
6
|
|
Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму. | |
7
|
|
Коли б ви знали, що значить: милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинних. | |
8
|
|
Бо Син Людський є господарем і суботи. | |
9
|
|
І відійшовши звідти, прийшов Він до їхньої синагоги. | |
10
|
|
І ось був там чоловік, що мав суху руку, і спитали Його, чи дозволено зціляти в суботу, щоб звинуватити Його. | |
11
|
|
Він же сказав їм: чи є між вами людина, яка, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її? | |
12
|
|
Наскільки ж людина краща за вівцю! Отже, дозволено в суботу добро творити. | |
13
|
|
Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. Той простягнув, і стала вона здоровою, як і друга. | |
14
|
|
Фарисеї ж, вийшовши, радилися проти Нього, як би Його погубити. Але Ісус, дізнавшись, пішов звідти. | |
15
|
|
І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх. | |
16
|
|
І заборонив, щоб не являли Його. | |
17
|
|
Щоб справдилося сказане Ісайєю пророком, який говорить: | |
18
|
|
це Отрок Мій, Якого Я обрав. Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього, і Він провістить народам суд. | |
19
|
|
Не буде ні суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на перехрестях голосу Його; | |
20
|
|
тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги; | |
21
|
|
і на ім’я Його уповатимуть народи. | |
22
|
|
Тоді привели до Нього біснуватого — сліпого і німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити. | |
23
|
|
І дивувався весь народ і говорив: чи не Цей є Христос, Син Давидів? | |
24
|
|
Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як силою Вельзевула, князя бісівського. | |
25
|
|
Але Ісус, знаючи думки їхні, сказав їм: усяке царство, що розділилося в собі, запустіє; і всяке місто чи дім, що розділилися у собі, не встоять. | |
26
|
|
І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився в собі, як же встоїть царство його? | |
27
|
|
І якщо Я силою Вельзевула виганяю бісів, то чиєю силою виганяють сини ваші? Тому вони будуть вам суддями. | |
28
|
|
Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то настало для вас Царство Боже. | |
29
|
|
Або як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його майно, якщо перше не зв’яже сильного? І тоді розграбує дім його. | |
30
|
|
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує. | |
31
|
|
Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, але на Духа хула не проститься людям. | |
32
|
|
І коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому, якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому житті, ні в майбутньому. | |
33
|
|
Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається з плоду. | |
34
|
|
Поріддя єхиднове, як можете добре говорити, злими будучи? Від повноти бо серця говорять уста. | |
35
|
|
Добра людина з доброго скарбу* виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить лихе. | |
36
|
|
Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: | |
37
|
|
бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений. | |
38
|
|
Тоді деякі з книжників і фарисеїв сказали: Учителю, хочемо від Тебе знамення бачити. | |
39
|
|
Він же сказав їм у відповідь: рід лукавий і перелюбний знамення шукає, та знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. | |
40
|
|
Бо як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так буде і Син Людський в серці землі три дні і три ночі. | |
41
|
|
Мужі ниневійські постануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Іониної; а ось тут Більший за Іону. | |
42
|
|
Цариця південна постане на суд з родом цим і осудить його, бо вона прийшла від краю землі послухати премудрість Соломонову; а ось тут Більший за Соломона. | |
43
|
|
Коли ж нечистий дух вийде з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить. | |
44
|
|
Тоді каже: повернуся в дім мій, звідки я вийшов. І, прийшовши, знаходить його порожнім, заметеним і прибраним. | |
45
|
|
Тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших за себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і буде для тієї людини останнє гірше від першого. Так буде і роду цьому лукавому. | |
46
|
|
Коли ж Він ще промовляв до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним. | |
47
|
|
І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою. | |
48
|
|
Він же відповів тому, хто говорив до Нього: хто Мати Моя і хто брати Мої? | |
49
|
|
І, показавши рукою Своєю на учеників Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої; | |
50
|
|
бо хто творитиме волю Отця Мого Небесного, той брат Мій, і сестра, і мати Моя. |