|
Глава 19
|
|
|
1
|
|
| Коли Ісус скінчив слова ці, то вийшов з Галилеї і прийшов у землі Юдейські, що за Йорданом. | |
|
2
|
|
| За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там. | |
|
3
|
|
| І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю? | |
|
4
|
|
| Він сказав їм у відповідь: чи не читали ви, що Той, Хто створив на початку, чоловіком і жінкою створив їх? | |
|
5
|
|
| І сказав: заради цього залишить чоловік батька свого й матір і з’єднається з жінкою своєю, і будуть обоє однією плоттю. | |
|
6
|
|
| Тож вони вже не двоє, але одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає. | |
|
7
|
|
| Вони кажуть Йому: чому ж Мойсей заповідав дати розвідний лист і відпустити її? | |
|
8
|
|
| Він говорить їм: Мойсей через жорстокість серця вашого дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так. | |
|
9
|
|
| Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, за винятком вини перелюбу, і візьме шлюб з іншою, той перелюбствує; і хто одружиться з відпущеною, той чинить перелюб. | |
|
10
|
|
| Ученики Його говорять Йому: якщо така повинність чоловіка перед жінкою, то краще не женитись. | |
|
11
|
|
| Він каже їм: не всі сприймають це слово, а кому дано. | |
|
12
|
|
| Бо є скопці, що з утроби матері народилися такими; і є скопці, які оскоплені людьми; і є скопці, котрі самі себе зробили скопцями заради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить. | |
|
13
|
|
| Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився, ученики ж не дозволяли їм. | |
|
14
|
|
| Але Ісус сказав: облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне. | |
|
15
|
|
| І, поклавши на них руки, пішов звідти. | |
|
16
|
|
| І ось хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне? | |
|
17
|
|
| Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей. | |
|
18
|
|
| Говорить Йому: яких? Ісус же сказав: не вбивай; не чини перелюбу; не кради; не лжесвідчи; | |
|
19
|
|
| шануй батька й матір; і люби ближнього твого, як самого себе. | |
|
20
|
|
| Юнак говорить Йому: все це я зберіг від юности моєї; чого ще не вистачає мені? | |
|
21
|
|
| Ісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною. | |
|
22
|
|
| Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра. | |
|
23
|
|
| Ісус же сказав ученикам Своїм: істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти у Царство Небесне. | |
|
24
|
|
| І ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти. | |
|
25
|
|
| Почувши це, ученики Його дуже здивувались і сказали: так хто ж може спастися? | |
|
26
|
|
| Ісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж усе можливо. | |
|
27
|
|
| Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось ми залишили все і пішли слідом за Тобою, що ж нам буде? | |
|
28
|
|
| Ісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, які пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих. | |
|
29
|
|
| І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить у стократ і успадкує життя вічне. | |
|
30
|
|
| І багато хто з перших будуть останніми, а останні — першими. |
