|
Глава 20
|
|
|
1
|
|
| Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано вранці наймати робітників для свого виноградника. | |
|
2
|
|
| І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника. | |
|
3
|
|
| А коли вийшов він близько третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла. | |
|
4
|
|
| І сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і, що належатиме, дам вам. Вони пішли. | |
|
5
|
|
| А як вийшов він знову близько шостої і дев’ятої години, зробив так само. | |
|
6
|
|
| Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла? | |
|
7
|
|
| Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого і, що належатиме, одержите. | |
|
8
|
|
| Коли ж настав вечір, господар виноградника говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх і до перших. | |
|
9
|
|
| І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію. | |
|
10
|
|
| Ті ж, які прийшли першими, гадали, що вони одержать більше, але й вони одержали по динарію. | |
|
11
|
|
| І, одержавши, стали дорікати господареві | |
|
12
|
|
| і говорили: ці останні попрацювали одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку. | |
|
13
|
|
| Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною? | |
|
14
|
|
| Візьми своє та йди. Я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі. | |
|
15
|
|
| Хіба я не вільний по-своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне через те, що я добрий? | |
|
16
|
|
| Так будуть останні першими, і перші — останніми; бо багато покликаних, та мало обраних. | |
|
17
|
|
| Ідучи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцять учеників окремо, і дорогою сказав їм: | |
|
18
|
|
| ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам, і вони засудять Його на смерть; | |
|
19
|
|
| і віддадуть Його язичникам на ганьбу, і побиття, і розп’яття; і на третій день воскресне. | |
|
20
|
|
| Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми і, вклоняючись, просила чогось у Нього. | |
|
21
|
|
| Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один з правого боку, а другий з лівого у Царстві Твоїм. | |
|
22
|
|
| Ісус сказав у відповідь: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити, і хреститись хрещенням, яким Я хрещуся? Вони кажуть Йому: можемо. | |
|
23
|
|
| І говорить їм: чашу Мою будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститися; а дати сісти від Мене праворуч і ліворуч — не від Мене залежить, а кому уготоване Отцем Моїм. | |
|
24
|
|
| Почувши це, інші десять учеників обурились на обох братів. | |
|
25
|
|
| Ісус же, підізвавши їх, сказав: ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі володіють ними. | |
|
26
|
|
| Не так буде у вас: але хто хоче між вами бути більшим, нехай буде вам слугою. | |
|
27
|
|
| І хто хоче між вами бути першим, нехай буде вам рабом. | |
|
28
|
|
| Так само Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою на спасіння багатьох. | |
|
29
|
|
| І коли виходили вони з Єрихона, за Ним ішло багато народу. | |
|
30
|
|
| І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів! | |
|
31
|
|
| Народ же примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів! | |
|
32
|
|
| Ісус, зупинившись, підізвав їх і сказав: що хочете, щоб Я зробив вам? | |
|
33
|
|
| Вони говорять Йому: Господи, щоб відкрились очі наші. | |
|
34
|
|
| Ісус же, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним. |
