|
Глава 16
|
|
|
1
|
|
| І приступили до Нього фарисеї і саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба. | |
|
2
|
|
| Він же сказав їм у відповідь: увечері ви говорите: буде погода, бо небо червоне; | |
|
3
|
|
| А вранці: сьогодні негода, бо небо багряне. Лицеміри! Розпізнавати лице неба ви вмієте, а знамення часу не можете. | |
|
4
|
|
| Рід лукавий і перелюбний знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. І, залишивши їх, відійшов. | |
|
5
|
|
| Переправившись на той бік, ученики Його забули взяти хлібів. | |
|
6
|
|
| Ісус сказав їм: пильнуйте і стережіться закваски фарисейської та саддукейської. | |
|
7
|
|
| Вони ж розмірковували над цим і говорили: ми ж хлібів не взяли. | |
|
8
|
|
| Зрозумівши те, Ісус сказав їм: що помишляєте про себе, маловіри, що хлібів не взяли? | |
|
9
|
|
| Хіба ще не розумієте і не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали? | |
|
10
|
|
| Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви зібрали? | |
|
11
|
|
| Як не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: стережіться закваски фарисейської та саддукейської? | |
|
12
|
|
| Тоді вони зрозуміли, що Він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а вчення фарисейського та саддукейського. | |
|
13
|
|
| Коли Ісус прийшов у землі Кесарії Филипової, то спитав учеників Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського? | |
|
14
|
|
| Вони відповіли: одні — за Іоана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків. | |
|
15
|
|
| Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте? | |
|
16
|
|
| Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти є Христос, Син Бога Живого. | |
|
17
|
|
| Тоді Ісус сказав йому у відповідь: блажен ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і не кров* відкрили тобі це, а Отець Мій, Який на небесах; | |
|
18
|
|
| і Я кажу тобі: ти Петро*, тобто «камінь», і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її. | |
|
19
|
|
| І дам тобі ключі Царства Небесного; і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах. | |
|
20
|
|
| Тоді Ісус наказав ученикам Своїм, щоб нікому не говорили, що Він є Ісус Христос. | |
|
21
|
|
| З того часу Ісус почав відкривати Своїм ученикам, що Йому належить іти до Єрусалима і багато постраждати від старійшин і первосвящеників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути. | |
|
22
|
|
| І, відізвавши Його, Петро почав заперечувати Йому: будь милосердний до Себе, Господи! Нехай не буде цього з Тобою! | |
|
23
|
|
| Він же, обернувшись, сказав Петрові: відійди від Мене, сатано! Ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське. | |
|
24
|
|
| Тоді Ісус сказав ученикам Своїм: якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною. | |
|
25
|
|
| Бо хто хоче душу* свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той збереже її. | |
|
26
|
|
| Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? | |
|
27
|
|
| Бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з ангелами Своїми і тоді віддасть кожному за ділами його. | |
|
28
|
|
| Істинно кажу вам: є деякі з тих, що стоять тут, які не зазнають смерти, доки не побачать Сина Людського, що гряде в Царстві Своїм. |
