|
Глава 24
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і підійшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму.
|
(Зач. 97) І ізше́д Ісу́с ідя́ше от це́ркве. І приступи́ша (к Нему́) ученици́ Єго́ показа́ти Єму́ зда́нія церко́вная.
|
|
2
|
2
|
|
Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
|
Ісу́с же рече́ їм: не ви́діте ли вся сія́? Амі́нь глаго́лю вам, не і́мать оста́ти зді ка́мень на ка́мені, і́же не разори́ться.
|
|
3
|
3
|
|
Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку?
|
(Зач. 98) Сідя́щу же Єму́ на горі́ Єлео́нстій, приступи́ша к Нему́ ученици́ на єди́ні, глаго́люще: рци нам, когда́ сія́ бу́дуть? І что єсть зна́меніє Твоєго́ прише́ствія і кончи́на ві́ка?
|
|
4
|
4
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас,
|
І отвіща́в Ісу́с рече́ їм: блюді́те, да нікто́же вас прельсти́ть;
|
|
5
|
5
|
|
бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять.
|
мно́зі бо при́йдуть во і́м'я моє́, глаго́люще: аз єсьм Христо́с; і мно́гі прельстя́ть.
|
|
6
|
6
|
|
Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець.
|
Усли́шати же і́мате бра́ні і сли́шанія бра́нем. Зрі́те, не ужаса́йтеся, подоба́єть бо всім (сим) би́ти; но не тогда́ єсть кончи́на.
|
|
7
|
7
|
|
Постане бо народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях;
|
Воста́неть бо язи́к на язи́к, і ца́рство на ца́рство; і бу́дуть гла́ди і па́губи і тру́си по мі́стом;
|
|
8
|
8
|
|
усе ж це — лиш початок хвороб.
|
вся же сія́ нача́ло болі́знем.
|
|
9
|
9
|
|
Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє.
|
Тогда́ предадя́ть ви в ско́рбі і убію́ть ви; і бу́дете ненави́димі всі́ми язи́ки і́мене Моєго́ ра́ди.
|
|
10
|
10
|
|
І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
|
І тогда́ соблазня́ться мно́зі, і друг дру́га предадя́ть, і возненави́дять друг дру́га;
|
|
11
|
11
|
|
і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять;
|
і мно́зі лжепроро́ци воста́нуть і прельстя́ть мно́гія;
|
|
12
|
12
|
|
і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох.
|
і за умноже́ніє беззако́нія ізся́кнеть люби́ мно́гих.
|
|
13
|
13
|
|
Хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
|
(Зач. 99) претерпі́вий же до конця́, той спасе́ться.
|
|
14
|
14
|
|
І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець!
|
І пропові́сться сіє́ Єва́нгеліє Ца́рствія по всей вселе́нній, во свиді́тельство всім язи́ком; і тогда́ при́йдеть кончи́на.
|
|
15
|
15
|
|
Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє, —
|
Єгда́ у́бо у́зрите ме́рзость запусті́нія, рече́нную Даниї́лом проро́ком, стоя́щу на мі́сті свя́ті, — і́же чтеть, да разумі́єть, —
|
|
16
|
16
|
|
тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори.
|
тогда́ су́щії во Іуде́ї да біжа́ть на го́ри;
|
|
17
|
17
|
|
І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
|
(і) і́же на кро́ві, да не схо́дить взя́ти я́же в дому́ єго́;
|
|
18
|
18
|
|
і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій.
|
і і́же на селі́, да не возврати́ться всп'ять взя́ти риз свої́х.
|
|
19
|
19
|
|
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
|
Го́ре же непра́здним і доя́щим в ти́я дні.
|
|
20
|
20
|
|
Моліться ж, щоб не сталася втеча ваша взимку або в суботу,
|
Молі́теся же, да не бу́деть бі́гство ва́ше в зимі́, ні в субо́ту.
|
|
21
|
21
|
|
бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде.
|
Бу́деть бо тогда́ скорб ве́лія, якова́же не била́ от нача́ла ми́ра досе́лі, ніже́ і́мать би́ти.
|
|
22
|
22
|
|
І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні.
|
І а́ще не би́ша прекрати́лися дні́є о́ні, не би у́бо спасла́ся вся́ка плоть; ізбра́нних же ра́ди прекратя́ться дні́є о́ни.
|
|
23
|
23
|
|
Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри.
|
Тогда́ а́ще кто рече́ть вам: се, зді Христо́с, іли́ о́нді — не імі́те ві́ри;
|
|
24
|
24
|
|
Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних.
|
воста́нуть бо лжехри́сти і лжепроро́ци і дадя́ть зна́менія ве́лія і чудеса́, я́коже прельсти́ти, а́ще возмо́жно, і ізбра́нния.
|
|
25
|
25
|
|
Ось Я наперед сказав вам.
|
Се, пре́жде ріх вам.
|
|
26
|
26
|
|
Отже, коли скажуть вам: «ось Він у пустелі», — не виходьте; «ось Він у потаємних кімнатах», — не йміть віри.
|
А́ще у́бо реку́ть вам: се, в пусти́ні єсть, — не ізиді́те; се, в сокро́вищих, — не імі́те ві́ри;
|
|
27
|
27
|
|
Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського.
|
(Зач. 100) я́коже бо мо́лнія ісхо́дить от восто́к і явля́ється до за́пад, та́ко бу́деть прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
|
|
28
|
28
|
|
Бо де буде труп, там зберуться орли.
|
іді́же бо а́ще бу́деть труп, та́мо соберу́ться орли́.
|
|
29
|
29
|
|
І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються.
|
А́біє же, по ско́рбі дній тіх, со́лнце поме́ркнеть, і луна́ не дасть сві́та своєго́, і зві́зди спаду́ть с небесе́, і си́ли небе́сния подви́гнуться;
|
|
30
|
30
|
|
І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою.
|
і тогда́ яви́ться зна́меніє Си́на Челові́чеськаго на небесі́; і тогда́ воспла́чуться вся колі́на земна́я і у́зрять Си́на Челові́чеськаго гряду́ща на о́блаціх небе́сних с си́лою і сла́вою мно́гою;
|
|
31
|
31
|
|
І пошле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх.
|
і по́слеть а́нгели Своя́ с тру́бним гла́сом ве́ліїм, і соберу́ть ізбра́нния Єго́ от чети́рех вітр, от коне́ць небе́с до коне́ць їх.
|
|
32
|
32
|
|
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо.
|
От смоко́вниці же научі́теся при́тчі: єгда́ уже́ ва́їя єя́ бу́дуть мла́да, і ли́ствіє прозя́бнеть, ві́діте, я́ко близ єсть жа́тва;
|
|
33
|
33
|
|
Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
|
та́ко і ви, єгда́ ви́діте сія́ вся, ві́діте, я́ко близ єсть, при две́рех.
|
|
34
|
34
|
|
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.
|
(Зач. 101) Амі́нь глаго́лю вам, не мимоі́деть род сей, до́ндеже вся сія́ бу́дуть;
|
|
35
|
35
|
|
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
|
не́бо і земля́ мимоі́деть, словеса́ же Моя́ не мимоі́дуть.
|
|
36
|
36
|
|
Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один.
|
(Зач. 102) О дні же том і часі́ нікто́же вість, ні а́нгели небе́снії, то́кмо Оте́ць Мой єди́н;
|
|
37
|
37
|
|
Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського;
|
я́коже (бо бисть во) дні Но́єви, та́ко бу́деть і прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
|
|
38
|
38
|
|
бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
|
я́коже бо бі́ху во дні пре́жде пото́па яду́ще і пію́ще, женя́щеся і посяга́юще, до него́же дне вни́де Но́є в ковче́г,
|
|
39
|
39
|
|
і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, — так буде і в пришестя Сина Людського.
|
і не уві́діша, до́ндеже при́йде вода́ і взят вся; та́ко бу́деть і прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
|
|
40
|
40
|
|
Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого залишено;
|
тогда́ два бу́дета на селі́: єди́н поє́млеться, а други́й оставля́ється;
|
|
41
|
41
|
|
дві, що мелють на жорнах: одну буде забрано, а другу залишено.
|
дві ме́лющі в же́рнова: єди́на поє́млеться, і єди́на оставля́ється.
|
|
42
|
42
|
|
Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде.
|
(Зач. 103) Бді́те у́бо, я́ко не ві́сте, в кий час Госпо́дь ваш при́йдеть.
|
|
43
|
43
|
|
Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
|
Сіє́ же ві́діте, я́ко а́ще би ві́дал до́му влади́ка, в ку́ю стра́жу тать при́йдеть, бділ у́бо би і не би дал подкопа́ти хра́ма своєго́.
|
|
44
|
44
|
|
Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський.
|
Сего́ ра́ди і ви бу́діте гото́ві; я́ко, в о́ньже час не мните́, Син Челові́чеський при́йдеть.
|
|
45
|
45
|
|
Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
|
Кто у́бо єсть ві́рний раб і му́дрий, єго́же поста́вить господи́н єго́ над до́мом свої́м, є́же дая́ти їм пи́щу во вре́м'я (їх)?
|
|
46
|
46
|
|
Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
|
блаже́н раб той, єго́же, прише́д господи́н єго́, обря́щеть та́ко творя́ща;
|
|
47
|
47
|
|
Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
|
амі́нь глаго́лю вам, я́ко над всім імі́нієм свої́м поста́вить єго́.
|
|
48
|
48
|
|
Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
|
А́ще ли же рече́ть злий раб той в се́рдці своє́м: косни́ть господи́н мой прийти́,
|
|
49
|
49
|
|
і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, —
|
і на́чнеть би́ти клевре́ти своя́, я́сти же і пи́ти с пія́ницями, —
|
|
50
|
50
|
|
то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає.
|
при́йдеть господи́н раба́ того́ в день, в о́ньже не ча́єть, і в час, в о́ньже не вість,
|
|
51
|
51
|
|
І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
|
і расте́шеть єго́ полма́, і часть єго́ с неві́рними положи́ть; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.