1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 101
|
Psalm 101
|
|
1
|
1
|
| Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє. | A Prayer for the Poor; when he is deeply afflicted, and pours out his supplication before the Lord. |
|
2
|
2
|
| Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде. | Hear my prayer, O Lord, and let my cry come to thee. |
|
3
|
3
|
| Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене. | Turn not away thy face from me: in the day when I am afflicted, incline thine ear to me: in the day when I shall call upon thee, speedily hear me. |
|
4
|
4
|
| Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли. | For my days have vanished like smoke, and my bones have been parched like a stick. |
|
5
|
5
|
| Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій. | I am blighted like grass, and my heart is dried up; for I have forgotten to eat my bread. |
|
6
|
6
|
| Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї. | By reason of the voice of my groaning, my bone has cleaved to my flesh. |
|
7
|
7
|
| Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах. | I have become like a pelican of the wilderness; |
|
8
|
8
|
| Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі. | I have become like an owl in a ruined house. I have watched, and am become as a sparrow dwelling alone on a roof. |
|
9
|
9
|
| Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене. | All the day long mine enemies have reproached me; and they that praised me have sworn against me. |
|
10
|
10
|
| Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами. | For I have eaten ashes as it were bread, and mingled my drink with weeping; |
|
11
|
11
|
| Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене. | because of thine anger and thy wrath: for thou hast lifted me up, and dashed me down. |
|
12
|
12
|
| Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава. | My days have declined like a shadow; and I am withered like grass. |
|
13
|
13
|
| Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід. | But thou, Lord, endurest for ever, and thy memorial to generation and generation. |
|
14
|
14
|
| Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час. | Thou shalt arise, and have mercy upon Sion: for it is time to have mercy upon her, for the set time is come. |
|
15
|
15
|
| Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його. | For thy servants have taken pleasure in her stones, and they shall pity her dust. |
|
16
|
16
|
| І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї. | So the nations shall fear thy name, O Lord, and all kings thy glory. |
|
17
|
17
|
| Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй. | For the Lord shall build up Sion, and shall appear in his glory. |
|
18
|
18
|
| Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх. | He has had regard to the prayer of the lowly, and has not despised their petition. |
|
19
|
19
|
| І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа. | Let this be written for another generation; and the people that shall be created shall praise the Lord. |
|
20
|
20
|
| Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю, | For he has looked out from the height of his sanctuary; the Lord looked upon the earth from heaven; |
|
21
|
21
|
| щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених, | to hear the groaning of the fettered ones, to loosen the sons of the slain; |
|
22
|
22
|
| щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі, | to proclaim the name of the Lord in Sion, and his praise in Jerusalem; |
|
23
|
23
|
| коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу. | when the people are gathered together, and the kings, to serve the Lord. |
|
24
|
24
|
| Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого. | He answered him in the way of his strength: tell me the fewness of my days. |
|
25
|
25
|
| І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно. | Take me not away in the midst of my days: thy years are through all generations. |
|
26
|
26
|
| На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх. | In the beginning thou, O Lord, didst lay the foundation of the earth; and the heavens are the works of thine hands. |
|
27
|
27
|
| Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться. | They shall perish, but thou remainest: and they all shall wax old as a garment; and as a vesture shalt thou fold them, and they shall be changed. |
|
28
|
28
|
| Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться. | But thou art the same, and thy years shall not fail. |
|
29
|
29
|
| Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік». | The children of thy servants shall dwell securely, and their seed shall prosper for ever. |
