|
Глава 16
|
Глhа, ѕ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Не бажай багато негідних дітей і не радій за синів нечестивих. Коли вони примножуються, не радій за них, якщо немає у них страху Господнього.
|
Ча'до не люби мно'жество неключи'мыхъ” Не весели'ся ѓ^ сн~ехъ нечести'выхъ, а^ще ё^мно'жатся не весели'ся ѓ^ нихъ, а^ще нњсть стра'ха гн~я с ни'ми.
|
|
2
|
2
|
|
Не надійся на їх життя і не спирайся на їх кількість.
|
не ё^вњрђи животђ и^хъ не належи на мњсто и^хъ.
|
|
3
|
3
|
|
Краще один праведник, ніж тисяча грішників,
|
лђче б^о е^ді'нъ пра'веDникъ нежели ты'сђща грњшникъ,
|
|
4
|
4
|
|
і краще померти бездітним, ніж мати дітей нечестивих,
|
и^ ё^мрᲇти бес ча'дъ, неже ли и^мњти ча'да нечести'ва”
|
|
5
|
5
|
|
бо від одного розумного населиться місто, а плем’я беззаконних спустіє.
|
эT е^ді'наго б^о ра'зђмна ё^селиTся граD, колњ'но же беꙁако'нныхъ ꙁапђстњеT”
|
|
6
|
6
|
|
Багато такого бачило око моє, і ще більше того чуло вухо моє.
|
Мно'га сицевая видњ ѓ%ко мое, и^ крњпльша сего ё^слы'ша ё%хо мое”
|
|
7
|
7
|
|
У збіговиську грішників запалає вогонь, як і у народі непокірливому запалювався гнів.
|
Въ собо'рищи грњшныхъ въꙁгори'тся ѓ%гнь, и^ въ ја^зы'цњ непокори'вњ възгори'тся гнњ'въ”
|
|
8
|
8
|
|
Не умилостивився Він над древніми велетнями, які у надії на силу свою зробилися відступниками;
|
Не ё^моли'ся б~ъ эT дре'внихъ и^споли'новъ, и^же эTстђпи'ша крњпостїю свое^ю.
|
|
9
|
9
|
|
не пощадив тих, що жили в одному місці з Лотом, якими погребував за їхню гордість;
|
не пощадњ ѓ%крsтъ жили'ща ло'това, иXже ѓ^мерꙁи за горды'ню и^хъ.
|
|
10
|
10
|
|
не помилував народу погибельного, який пишався гріхами своїми,
|
не поми'ловася ја^ꙁы'къ па'гђбы поги'бшихъ грᲇхи свои^ми.
|
|
11
|
11
|
|
так само як і шістсот тисяч чоловік, які об’єдналися у жорстокосерді своєму. І хоч би й один був непокірливий, було б дивно, якби він залишився непокараним;
|
и^ та'ко ше'сть со'тъ ты'сящъ пњшецъ, съшеDшихся въ жестосердїи свое^мъ. а^ще бђдетъ е^ді'нъ жесто'кїи, не ди'вно е^сть а^ще непови'ненъ бђ'детъ.
|
|
12
|
12
|
|
бо і милість і гнів — у владі Його: сильний Він помилувати і вилити гнів.
|
млsть б^о и^ гнњ'въ ё^ него, си'ленъ ё^мо'мъ л^и бы'ти и^ꙁлива'я гнњвъ
|
|
13
|
13
|
|
Як велика милість Його, так велике і викриття Його. Він судить людину за ділами її.
|
по мно'ꙁњи млsти е^го. та'коже и^ мно'го ѓ^бличе'нїе е^го, мђжеви по дњ'ломᲆ е^го сђдиT”
|
|
14
|
14
|
|
Не втече від Нього грішник з украденим, і терпіння благочестивого не залишиться марним.
|
и^ не ё^бњже хище'нїемъ грњшныи, и^ терпњ'нїе бл~говњ'рнаго не лише'но бђдетъ”
|
|
15
|
15
|
|
Усякій милостині Він дасть місце, кожен одержить за ділами своїми.
|
Вся'ка млsтыни сътво'риT мњсто, ко'ждо по дњ'ломъ свои^мъ ѓ^бря'щетъ”
|
|
16
|
16
|
|
Не говори: «я сховаюся від Господа; невже з висоти хтось згадає про мене?
|
Не рцы ја%ко эT г~а сᲆкры'юся, е^да свы'ше кт^о мя помянеT,
|
|
17
|
17
|
|
У великій кількості народу мене не помітять; бо що душа моя у безмежному створінні?
|
в лю'дехъ мно'жаишихъ неꙁна'нъ бђдђ, чт^о бо` е^сть дш~а моя въ бесчислеnнњ тва'ри”
|
|
18
|
18
|
|
Ось, небо і небо небес — Боже, безодня і земля коливаються від відвідання Його.
|
Се нб~о, и^ нб~о нб~си бж~їе, безDна и^ ꙁемля` посњще'нїемъ е^го подвижа'тася.
|
|
19
|
19
|
|
Однаково ж трясуться від страху гори й основи землі, коли Він споглядає.
|
въкђпњ го'ры и^ ѓ^снова'нїя ꙁемли`, е^гда въꙁри'тъ на' ня тре'петомъ сътрясђтся.
|
|
20
|
20
|
|
І цього не може зрозуміти серце;
|
и^ эT ниX не расмыслитъ срDце,
|
|
21
|
21
|
|
а путі Його хто осягне? Як вітер, якого людина не може бачити, так і більша частина діл Його прихована.
|
и^ пђть е^го кт^о помы'слитъ, и^ бђрю е^я'же не ё^зриT чл~къ, и^ мно'жаиша же дњлъ е^го въ сокрове'нныхъ”
|
|
22
|
22
|
|
Хто звістить про діла правосуддя Його? або хто буде очікувати їх? бо далеко це визначення».
|
дњ'ла пра'вды е^го кт^о възвњсти'тъ, и^ли кт^о стръпи'тъ. дале'че б^о завњта,
|
|
23
|
23
|
|
Убогий розумом думає так, і людина нерозумна і той, хто в омані, розмірковує так нерозумно.
|
ё^маля'яися срDцемъ размышля'ет# сїа, и^ мђжъ безђменъ и^ развраще'нъ раZмышля'етъ бђ'яя”
|
|
24
|
24
|
|
Слухай мене, сину мій, і вчися знання, і слухай серцем твоїм слова мої.
|
Послђшаи мене ча'до и^ наё^чи'ся хђдо'жествђ, и^ на словеса` моя внима'и срDцемъ своиM”
|
|
25
|
25
|
|
Я показую тобі вчення обмірковане і передаю знання точне.
|
И$зъја^вля'ю в мњрђ наказа'нїе, и^ съ испыта'нїеM възвњщђ` хђдо'жество.
|
|
26
|
26
|
|
За визначенням Господа діла Його від початку, і від створення їх Він розділив частини їх.
|
Сђдомъ гн~имъ дњла е^го и^спрьва, и^ эT сᲆтворе'нїя е^го разнествиl ча'сть е^го.
|
|
27
|
27
|
|
Навіки влаштував Він діла Свої, і початки їх — у роди їх. Вони не голодніють, не стомлюються і не припиняють своїх дій.
|
ё^краси` въ вњки дњла е^го, и^ нача'ла и^хъ въ роды и^хъ”
|
|
28
|
28
|
|
Жодне не гнітить близького йому,
|
Ко'ждо и%скреняго свое^го не ѓ^скръби`,
|
|
29
|
29
|
|
і повіки не стануть вони проти слова Його.
|
и^ до' вњка не проти'вится гл~ђ е^го”
|
|
30
|
30
|
|
І потім споглянув Господь на землю і наповнив її Своїми благами.
|
И$ пото'мъ г~ь на' землю призрњ`, и^сплъни ю& эT бл~гъ е^го.
|
|
31
|
31
|
|
Душа усього, що живе, покрила лице її, і у неї все повернеться.
|
дш~а вся'кого живо'тна покры` лице` ея, и^ в# ню възъвраще'нїе и^хъ”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.