|
Глава 31
|
Глvа, л~а”
|
|
1
|
1
|
|
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
|
Бдњ'нїе бога'тества растаеT пло'ти, и^ печа'ль е^го эTго'ниT со'нъ.
|
|
2
|
2
|
|
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
|
печа'ль бдᲇнїя и^спро'ситъ дрњма'нїе, и^ недђгъ лютъ эTи^маетъ со'нъ.
|
|
3
|
3
|
|
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.
|
трђдится бога'тыи въ собира'нїи бога'тества, и^ въ поко'и насыщаеTся пи'щеи свои^хъ”
|
|
4
|
4
|
|
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.
|
ТрђдиTся ё^богъ ё^мале'нїемъ жи'тїя, и^ в поко'и требђя бђдетъ”
|
|
5
|
5
|
|
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
|
Любя'и зла'то не ѓ^правди'тся, и^ гоня'и растлњнїя самъ насы'тится.
|
|
6
|
6
|
|
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
|
мно'ѕи спадо'шася ѕла'та ра'ди, и^ бы'сть па'гђбA прямо лицђ е^го.
|
|
7
|
7
|
|
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
|
древо претыка'нїя е^сть всњмъ и%скђщимъ е^го, и^ вся'къ безђмливъ поги'бнетъ иM”
|
|
8
|
8
|
|
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
|
Бл~женъ богаT и^же ѓ^брњте'ся бес поро'ка, і^ и^же въ слњдъ зла'та не и^де.
|
|
9
|
9
|
|
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
|
кто е^сть и^ да ё^бл~ажиM е^го, съᲄвори' б^о ди'вна в лю'дехъ свои^хъ.
|
|
10
|
10
|
|
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
|
кто и^скђше'нъ и^мъ бы'сть и^ съвръшися, и^ да бђдетъ на похвале'нїе.
|
|
11
|
11
|
|
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?
|
и^ кт^о мо'глъ престђпникъ бы'ти и^ не престђпи`, и^ ѕл^о сътвори'ти и^ не сътвори`.
|
|
12
|
12
|
|
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
|
да ё^твердя'тся бл~гиня е^го, и^ млsтыня е^го и^сповњсть сᲆбра'нїе”
|
|
13
|
13
|
|
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
|
Сњде ли на велицњ ᲄрапезᲇ не раздви'гни горта'ни на неи,
|
|
14
|
14
|
|
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.
|
и^ не рцы` мно'го на не'и е^сть” Помяни` ја%ко ѕл^о е^сть ѓ'ко лђка'во,
|
|
15
|
15
|
|
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
|
лђка'внње ѓ'ка чт^о е^сть созда'но, сего ради эT вся'кA лица` слезиT”
|
|
16
|
16
|
|
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
|
и^деже а^ще ё^зри'ши не простира'и рђки и^ не гнетися с ниM въ соли'ло,
|
|
17
|
17
|
|
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
|
разђмњи е^же е^сть и%скреняго эT себе само'го. и^ ѓ^ вся'кои ве'щи размышля'и.
|
|
18
|
18
|
|
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
|
ја%ждь ја^ко чл~къ прDележа'щее ти, и^ не раZгреба'и да не въꙁненави'денᲆ бђдеши.
|
|
19
|
19
|
|
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
|
преста'ни прьвїе ради накаꙁа'нїя, и^ не ја%ждь лише сы'ти, да не прет#кне'шися”
|
|
20
|
20
|
|
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
|
А$ще ся'деши по'среди мно'гихъ ча'дїи, не простри` рђки` своея прьвње и^хъ”
|
|
21
|
21
|
|
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
|
ЈА/ко нака'ꙁаное чл~кђ дово'лно е^сть мало'е, и^ на ѓ^дрњ` е^го не сᲄра'жеT ѕла`”
|
|
22
|
22
|
|
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
|
Со'нъ здра'вїя ѓ^ чре'вњ мњрнњ, въста'въ ꙁаё'тра и^ дш~а е^го с ни'мъ.
|
|
23
|
23
|
|
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
|
трђдъ бде'нїя и^ скорбь, и^ чрево боле сᲆ мђжемъ несы'тымъ.
|
|
24
|
24
|
|
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
|
и^ а^ще и^ ѓ^нђдилъся е^си бра'шномъ, въста'ни эT трапе'ꙁы и^ почїеши”
|
|
25
|
25
|
|
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
|
Послђшаи мене ча'до не ё^ничижи` мене, и^ напослњдокъ ѓ^бря'щеши словеса` моя.
|
|
26
|
26
|
|
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
|
въ всњхъ дњлњхъ свои^хъ бђди бы'стръ, и^ вся'къ недђгъ не и%мать пристђпи'ти к тебњ”
|
|
27
|
27
|
|
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
|
Бога'таго хлњбы блsвятъ ё^стны, и^ послђшьство доброты` е^го вњрно.
|
|
28
|
28
|
|
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
|
и^ на скђпаh по хлњбњхъ поро'пщетъ гра'дъ и^ послђшество ѕло'бы его и%стое”
|
|
29
|
29
|
|
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
|
В винᲇ не мђжа'ися, мно'ги б^о погђби` вино`
|
|
30
|
30
|
|
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
|
Пе'щь и^скђшаеT желњꙁо въ кале'нїи, такоже и^ срDце вино` въ сва'рњ го'рдыX”
|
|
31
|
31
|
|
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
|
Ра'вно животђ` чл~комъ вино`, а^ще пїеши е& въ мњрђ е^го”
|
|
32
|
32
|
|
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
|
Кїи животᲆ ё^моря'ющемђся вино'мъ, сїе бо на весе'лїе чл~комъ съꙁда'но е^сть”
|
|
33
|
33
|
|
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
|
Вино` пива'емо въ время дово'лно.
|
|
34
|
34
|
|
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
|
го'ресть дш~амъ мно'го вино` пива'емо. съ гнњвомъ и^ клевето'ю
|
|
35
|
35
|
|
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
|
ё^мно'житъ ја%рость беꙁђмнаго. пїянъство на претыка'нїе, ё^маля'я крњпость и^ притворя'я стрђпїя”
|
|
36
|
36
|
|
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
|
В пи'рњ винA не ѓ^блича'и и%скреняго, и^ не эTврьꙁи е^го въ веселїи е^го.
|
|
37
|
37
|
|
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.
|
словесе` поно'сна не рцы` е^мђ, и^ не ѓ^скръби` е^го въ и^стяꙁа'нїи”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.