Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 31 з 51
Глава 31
Глvа, л~а”
1
1
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
Бдњ'нїе бога'тества растаеT пло'ти, и^ печа'ль е^го эTго'ниT со'нъ.
2
2
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
печа'ль бдᲇнїя и^спро'ситъ дрњма'нїе, и^ недђгъ лютъ эTи^маетъ со'нъ.
3
3
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.
трђдится бога'тыи въ собира'нїи бога'тества, и^ въ поко'и насыщаеTся пи'щеи свои^хъ”
4
4
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.
ТрђдиTся ё^богъ ё^мале'нїемъ жи'тїя, и^ в поко'и требђя бђдетъ”
5
5
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
Любя'и зла'то не ѓ^правди'тся, и^ гоня'и растлњнїя самъ насы'тится.
6
6
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
мно'ѕи спадо'шася ѕла'та ра'ди, и^ бы'сть па'гђбA прямо лицђ е^го.
7
7
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
древо претыка'нїя е^сть всњмъ и%скђщимъ е^го, и^ вся'къ безђмливъ поги'бнетъ иM”
8
8
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
Бл~женъ богаT и^же ѓ^брњте'ся бес поро'ка, і^ и^же въ слњдъ зла'та не и^де.
9
9
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
кто е^сть и^ да ё^бл~ажиM е^го, съᲄвори' б^о ди'вна в лю'дехъ свои^хъ.
10
10
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
кто и^скђше'нъ и^мъ бы'сть и^ съвръшися, и^ да бђдетъ на похвале'нїе.
11
11
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?
и^ кт^о мо'глъ престђпникъ бы'ти и^ не престђпи`, и^ ѕл^о сътвори'ти и^ не сътвори`.
12
12
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
да ё^твердя'тся бл~гиня е^го, и^ млsтыня е^го и^сповњсть сᲆбра'нїе”
13
13
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
Сњде ли на велицњ ᲄрапезᲇ не раздви'гни горта'ни на неи,
14
14
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.
и^ не рцы` мно'го на не'и е^сть” Помяни` ја%ко ѕл^о е^сть ѓ'ко лђка'во,
15
15
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
лђка'внње ѓ'ка чт^о е^сть созда'но, сего ради эT вся'кA лица` слезиT”
16
16
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
и^деже а^ще ё^зри'ши не простира'и рђки и^ не гнетися с ниM въ соли'ло,
17
17
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
разђмњи е^же е^сть и%скреняго эT себе само'го. и^ ѓ^ вся'кои ве'щи размышля'и.
18
18
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
ја%ждь ја^ко чл~къ прDележа'щее ти, и^ не раZгреба'и да не въꙁненави'денᲆ бђдеши.
19
19
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
преста'ни прьвїе ради накаꙁа'нїя, и^ не ја%ждь лише сы'ти, да не прет#кне'шися”
20
20
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
А$ще ся'деши по'среди мно'гихъ ча'дїи, не простри` рђки` своея прьвње и^хъ”
21
21
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
ЈА/ко нака'ꙁаное чл~кђ дово'лно е^сть мало'е, и^ на ѓ^дрњ` е^го не сᲄра'жеT ѕла`”
22
22
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
Со'нъ здра'вїя ѓ^ чре'вњ мњрнњ, въста'въ ꙁаё'тра и^ дш~а е^го с ни'мъ.
23
23
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
трђдъ бде'нїя и^ скорбь, и^ чрево боле сᲆ мђжемъ несы'тымъ.
24
24
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
и^ а^ще и^ ѓ^нђдилъся е^си бра'шномъ, въста'ни эT трапе'ꙁы и^ почїеши”
25
25
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
Послђшаи мене ча'до не ё^ничижи` мене, и^ напослњдокъ ѓ^бря'щеши словеса` моя.
26
26
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
въ всњхъ дњлњхъ свои^хъ бђди бы'стръ, и^ вся'къ недђгъ не и%мать пристђпи'ти к тебњ”
27
27
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
Бога'таго хлњбы блsвятъ ё^стны, и^ послђшьство доброты` е^го вњрно.
28
28
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
и^ на скђпаh по хлњбњхъ поро'пщетъ гра'дъ и^ послђшество ѕло'бы его и%стое”
29
29
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
В винᲇ не мђжа'ися, мно'ги б^о погђби` вино`
30
30
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
Пе'щь и^скђшаеT желњꙁо въ кале'нїи, такоже и^ срDце вино` въ сва'рњ го'рдыX”
31
31
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
Ра'вно животђ` чл~комъ вино`, а^ще пїеши е& въ мњрђ е^го”
32
32
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
Кїи животᲆ ё^моря'ющемђся вино'мъ, сїе бо на весе'лїе чл~комъ съꙁда'но е^сть”
33
33
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
Вино` пива'емо въ время дово'лно.
34
34
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
го'ресть дш~амъ мно'го вино` пива'емо. съ гнњвомъ и^ клевето'ю
35
35
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
ё^мно'житъ ја%рость беꙁђмнаго. пїянъство на претыка'нїе, ё^маля'я крњпость и^ притворя'я стрђпїя”
36
36
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
В пи'рњ винA не ѓ^блича'и и%скреняго, и^ не эTврьꙁи е^го въ веселїи е^го.
37
37
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.
словесе` поно'сна не рцы` е^мђ, и^ не ѓ^скръби` е^го въ и^стяꙁа'нїи”

Глава 31 з 51
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.