|
Глава 29
|
Глvа, к~џ”
|
|
1
|
1
|
|
Хто чинить милість, той дає у борг ближньому, і хто підтримує його своєю рукою, той дотримується заповіді.
|
Творя'и млsть в#ꙁаи'мъ да'стъ и%скренемђ, и^ ё^крњпля'яи рђкђ свою съблюде'тъ за'повњди.
|
|
2
|
2
|
|
Давай у борг ближньому під час нестатку його і сам своєчасно повертай ближньому.
|
да'ждь взаи'мъ и%скренемђ въ время требова'нїя е^го, и^ па'ки възда'ждь и%скренемђ въ время.
|
|
3
|
3
|
|
Твердо тримай слово і будь вірний йому — і ти повсякчас знайдеш потрібне для тебе.
|
ё^тверди` сло'во и^ ё^вњрися с ни'мъ, и^ въ вся'ко время ѓ^бря'щеши потре'бђ твою”
|
|
4
|
4
|
|
Багато хто вважав позичку знахідкою і засмутив тих, які допомогли йому.
|
Мно'ѕи ја%ко ѓ^брњте'нїе мнњша заи^мова'нїя и^ зада'ша трђдъ помо'щникомъ иX”
|
|
5
|
5
|
|
Доки не одержить, він буде цілувати руку його і через гроші ближнього смирить голос;
|
дондеже во'зметъ ѓ^блобыза'етъ рђцњ е^го, и^ на и^мњнїе и%скреняго смири'тъ гласъ”
|
|
6
|
6
|
|
а у термін віддачі він буде тягнути час і буде відповідати сумно і скаржитися на час.
|
И$ въ время въздая'нїя превлечетъ вре'мя, и^ възда'сть словеса` ё^ны'нїю, и^ вре'мя вини'тъ.
|
|
7
|
7
|
|
Якщо він буде у змозі, то ледь половину принесе — і це поставить йому за знахідку;
|
а^ще же възмо'жеT е^два` полъ принесе'тъ, и^ въмњни'тъ е& ја%ко ѓ^брњте'нїе.
|
|
8
|
8
|
|
а якщо буде не у змозі, то позикодавець позбувся своїх грошей і без причини набув собі ворога у ньому:
|
а^ще ли` н^и лишеn е^сть и^мњнїа е^го, и^ сᲄежа` и& врага` не тђне`”
|
|
9
|
9
|
|
він віддасть йому прокляттями і лихослів’ям і замість поваги віддасть нечестям.
|
Кля'твы и^ клеветы` възда'сть е^мђ, и^ въ сла'вы мњсто възда'сть е^мђ беще'стїе”
|
|
10
|
10
|
|
Багато хто через таке лукавство ухиляється від позики, побоюючись дарма потерпіти втрату.
|
Мно'ѕи ё^бо ꙁа лђкав#ство эTвръго'шася, и^ лиши'тися тђне` бл~гои^зво'лиша”
|
|
11
|
11
|
|
Але до бідного ти будь поблажливий і з милостинею йому не барися;
|
ѓ^ба'че на смире'неM длъготръпи`, и^ млsтынею не пре'зри е^го.
|
|
12
|
12
|
|
заради заповіді допоможи бідному й у нестатку його не відпускай його ні з чим.
|
за'повњди ради застђпи` нищаh, и^ по нищетњ` е^го не эTврати` е^го тща`
|
|
13
|
13
|
|
Витрачай срібло для брата і друга і не давай йому заіржавіти під каменем на погибель;
|
Погђби` сребро` бра'та ради и^ дрђга, и да не ѓ^ръжа'вїетъ подъ ка'менемъ въ па'гђбђ”
|
|
14
|
14
|
|
використовуй скарб твій за заповідями Всевишнього, і він принесе тобі більше користи, ніж золото;
|
Положи` съкро'вище свое по за'повњдемъ вы'шняго, и^ по'льꙁа т^и бђдетъ нежели зла'томъ.
|
|
15
|
15
|
|
замкни у коморах твоїх милостиню, і вона позбавить тебе усякого нещастя:
|
затвори` млsтыню въ клњтехъ своиX, и^ та` и^зме'тъ т^я эT вся'кого ѓ^злобле'нїя”
|
|
16
|
16
|
|
краще за міцний щит і твердий спис вона захистить тебе проти ворога.
|
Па'че щи'та тве'рда и^ паче копїя ᲄя'жка, проти'вђ врагђ побо'ретъ по тебњ.
|
|
17
|
17
|
|
Добра людина поручиться за ближнього, а хто втратив сором, той залишить його.
|
мђжъ бл~гопорђчникъ бђдетъ и%скренемђ, и^ погђби'выи стђдъ ѓ^ста'виT е^го.
|
|
18
|
18
|
|
Не забувай благодіянь поручителя; бо він дав душу свою за тебе.
|
блгDти порђче'нїя не забђди, да'сть б^о дш~ђ свою за тя”
|
|
19
|
19
|
|
Грішник зруйнує майно поручителя, і невдячний у душі залишить свого спасителя.
|
до'брое порђче'нїе эTвраща'етъ грњшникъ, і^ и^же бес хвалы` мы'слїю ѓ^ста'витъ и^ꙁба'вльшаго и&.
|
|
20
|
20
|
|
Поручництво призвело до розорення багатьох людей з достатком і похитнуло їх, як хвиля морська;
|
Порђче'нїе мно'ги погђби` не направя'ющихся, и^ подвиза` и^ми ја%ко влънами морьскими”
|
|
21
|
21
|
|
мужів могутніх вигнало з домів, і вони блукали між чужими народами.
|
Мђжа си'лны пресели`, и^ заблђди'ша въ ја^зы'цњхъ тђждихъ”
|
|
22
|
22
|
|
Грішник, який приймає на себе поручництво і шукає користи, впаде у тяжбу.
|
Грњшныи в порђче'нїе въпадаетъ, и^ гоня'и пра'знDьство въпадетъ въ сђдъ.
|
|
23
|
23
|
|
Допомагай ближньому за силою твоєю і бережися, щоб тобі не впасти у те саме.
|
застђпи` и%скреняго с^и проти'вђ си'лњ свое'и, и^ внима'и себњ и^ не впади'ся”
|
|
24
|
24
|
|
Головна потреба для життя — вода і хліб, і одяг і дім, що прикриває наготу.
|
Нача'токъ животђ` вода` и^ хлњбъ, и^ риза и^ до'м# покрыва'яи стђдъ”
|
|
25
|
25
|
|
Краще життя бідного під дощатою покрівлею, ніж розкішні бенкети у чужих домах.
|
Лђче жи'тїе ни'щаго поD кро'вомъ ѓ^грады, нежели бра'шна добра` въ ᲄђждихъ”
|
|
26
|
26
|
|
Будь задоволений малим, як і многим.
|
ѓ^ ма'лњ и^ ѓ^ вели'це хвалђ` и^мњи,
|
|
27
|
27
|
|
Лихе життя — блукати з дому у дім, і де оселишся, не посмієш і рота відкрити;
|
животъ зоl эT до'мђ в домъ, і^ и^дњже живе'ши не эTвръꙁеши ё^стъ своиX. накорми'ши
|
|
28
|
28
|
|
будеш подавати їжу і питво без подяки, та й зверх того ще почуєш гірке:
|
и& и^ напои'ши и& бес хвалы`, и^ надᲆ си'мъ ѕло` ё^слы'шиши”
|
|
29
|
29
|
|
«піди сюди, прибулець, приготуй стіл і, якщо є що у тебе, нагодуй мене»;
|
Пристђпи` прише'лче и^ ё^краси` трапезђ, и^ е^ще` и^ рђко'ю твое'ю ё^хлњби мя.
|
|
30
|
30
|
|
«відійди, прибулець, заради почесної особи: брат прийшов до мене у гості, дім потрібен».
|
и^ злᲇзи прише'лче эT лица` сла'вы, прїиде б^о мн^њ го'стемъ бра'тъ, и^ требњ е^сᲄь хлњвина`. ѕњло се` е^сть
|
|
31
|
31
|
|
Важкий для людини з почуттям докір за притулок у домі й осудження за послугу.
|
ᲄя'жко чл~кђ и^мђщђ ра'ꙁђмъ, запреще'нїе хлњвины` и^ поноше'нїе заи'мника”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.